89. Характеристика педагогічних ідей м.І.Пирогова. Основні праці педагога

М.І. Пирогов був активнім учасником суспільно-педагогічного руху 60-х років ХІХ ст. У роки Кримської війни був у числі захисників Севастополя і вперше в Росії організував общину медичних сестер.

Виражаючи незадоволеність існуючими порядками, він вважав , що необхідних покращень у житті країни можна досягти шляхом реформ. Однією з найважливіших умов удосконалення суспільної дійсності він вважав освіту, тому так багато уваги приділяв питанням виховання, педагогіки і школи.

Бажаючи поширення освіти серед народу, він приймав участь у створенні недільних шкіл, боровся за загальнодоступність вищої освіти і висловлював багато цінних ідей по його вдосконаленню.

Широкий відгук у всіх верствах суспільства отримала його стаття «Питання життя» (1856 р.) . У ній він показав своє відношення до дійсності, поставив насущні питання виховання і народної освіти. На противагу класовій політиці керівництва М. І. Пирогов захищав ідею рівного для всіх загальнолюдського виховання, виступав проти ранньої професіоналізації, стверджуючи, що професійному навчанню повинна передувати загальна освіта.Він вважав , що одним з головних завдань школи, вчителів є пробудження в учнів бажання вчитися і творити. Останні 15 років М.І, Пирогов жив у селі Вишня, лікував хворих, працював над «Щоденником старого лікаря», чудовим твором про виховання.

Пирогов запропонував новий проект шкільної системи. спрямований проти класової школи. Він вважав, що основою шкільної системи повинна бути дворічна школа, звідки буде відкриватись доступ в середню школу всім. Свою шкільну систему він будував за принципом єдиної школи.

Пирогов пропонував шкільну систему з декількох ступенів, із відносно нетривалим терміном кожного, а саме: після початкової дворічної школи - прогімназія (неповна середня школа) двох типів з чотирирічним курсом; за нею йде гімназія також двох типів – з 3 – 5-річною тривалістю навчання. Цю систему завершує вища школа (університети та вищі спеціальні навчальні заклади).

Головне місце в системі середньої школи Пирогов відводив давнім мовам ( латинській т грецькій), російській мові та літературі, математиці та історії. З метою полегшити отримання вищої освіти біднішим громадянам Пирогов пропонував зменшити оплату за навчання.

У своїх циркулярах по навчальному округу Пирогов звертав увагу вчителів на необхідність відкинути старі, догматичні способи викладання і застосовувати нові методи. Основними дидактичними принципами Пирогов вважав усвідомленість навчання, активність і наочність. Пирогов вніс значне поліпшення в роботу педагогічних рад гімназій, розширив зміст обговорюваних питань, увів у систему доповіді і обмін думками з дидактичних питань, всіляко заохочував методичні пошуки вчителів, рекомендував взаємовідвідування уроків.

Вимагаючи, щоб вчителі і керівники  прогімназій і гімназій добре вивчали учнів та їх успішність, Пирогов пропонував переведення з класу в клас за результатами річної успішності учнів. Він негативно відносився до перевідних екзаменів, відмічаючи наявність у них значного елементу випадковості та формалізму.

До викладання у вищій школі Пирогов пропонував залучити великих учених, проводити семінари, рекомендував посилити бесіди професора з студентами, проводити практичні заняття і всяко розвивати у студентів навички поглиблення самостійної роботи.

М.І. Пирогов про виховання дітей

У своїй статті «Питання життя» Пирогов обґрунтував свій ідеал моральної людини, виступав на захист всезагальної освіти. Основою виховання моральної людини Пирогов вважав християнську релігію і наполягав на необхідності релігійного виховання дітей з якомога ранішого віку. Пирогов закликав вихователів і батьків добре вивчати духовний світ дитини, розумно направляти розвиток і виховання дітей.

М.І. Пирогов поставив на обговорення педагогів найважливіше питання педагогіки: яким повинен бути напрямок виховної роботи у сім’ї? Сам він дав цьому питанню оригінальнувідповідь: у процесі сімейного виховання дітей для підготовки до школи мати повинна дати їм основи реальної освіти , широко використовуючи при цьому дитячі ігри. Такі погляди Пирогова мали велике значення для педагогіки. Видатні педагоги ХІХ ст. використовували ідею реальної освіти дітей при складанні програм і методичних розробок ігор та занять, спостережень у природі, при проведенні найпростіших фізичних дослідів. М.І. Пирогов вважав обов’язковим , об виховання і навчання проводились рідною мовою. Микола Іванович вважав, що для розвитку мислення потрібна не лише наочність, яка впливатиме на органи відчуттів, але й слово. Однією з найважливіших умов виховання і навчання Пирогов вважав хорошу дисципліну..

Велику цінність мають висловлювання Пирогова про виховання дітей у сім’ї перед школою. Він закликав батьків до формування цілісної та правдивої людини з раннього дитинства, підкреслював необхідність вивчати особливості маленьких дітей, рахуватися з їхнімибажаннями та потребами.

90. Вчення К.Д. Ушинського про національний характер виховання людини та його значення для розвитку сучасної школи і педагогіки

В основі педагогічної системи К.Ушинського лежить ідея народності. “Всяка жива історична народність є найпрекраснішим створенням Господа на землі, і вихованню залишається тільки черпати з цього багатого і чистого джерела”, - писав він у статті “Про народність в громадському вихованні”.

Народність - своєрідність кожного народу, зумовлена його історичними та географічними умовами.

Характерною рисою народності за К.Ушинським є громадськість.

Народна освіта повинна знаходитись в руках народу, а навчання дітей здійснюватися рідною мовою, яка має найяскравішим виявом народності. Навчання дітей рідною мовою, на думку К.Ушинського, має на меті: розвиток “природженої душевної здібності, яку називають даром слова”, введення дітей у свідоме володіння скарбами рідної мови, поясненням їм логіки цієї мови, тобто граматичних законів у її логічній системі.

Загальна оцінка ролі та значення мови в громадському житті дана К.Ушинським в його статті “Рідне слово”. Мова народу – найкращий цвіт усього його духовного життя, який ніколи не в’яне”.