74. Мета, завдання і зміст трудового виховання у сучасній школі. Види праці в школі та форми організації трудових справ школярів.

Трудове виховання — процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільне корисної праці з метою передання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці. Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона деградує. Будь-які спроби уникнути продуктивної праці призводять до негараздів і для особистості, і для суспільства. З цього приводу К. Ушинський писав: «Якби люди винайшли філософський камінь, то біда була б ще невелика: золото перестало б бути монетою. Але якби вони знайшли казковий мішок, з якого вискакує все, чого душа забажає, або винайшли машину, яка цілком заміняє всяку працю людини, то самий розвиток людства припинився б: розбещеність і дикість полонили б суспільство». У процесі фізичної праці в учнів розвиваються мускулатура різних частин тіла, координація і точність рухів, зграбність, сила, витривалість. Праця сприяє їх розумовому розвиткові. Діти, зайняті різними видами праці, кмітливіші, винахідливіші, вони стикаються з різними знаряддями праці, матеріалами, дізнаються про їх призначення, збагачують свій словниковий запас. Участь школярів у трудових процесах позитивно впливає на їх поведінку, дисциплінує. Трудове виховання покликане забезпечити вирішення таких завдань: — психологічна підготовка особистості до праці (усвідомлення соціальної значущості праці, формування прагнення сумлінно і відповідально працювати, дбайливо ста витися до результатів праці тощо); — практична підготовка до праці (озброєння вихованців необхідними знаннями, вироблення у них умінь і навичок трудової діяльності, виховання основ трудової культури);

— підготовка до свідомого вибору професії.

77. Мета і завдання естетичного виховання, його зміст. Естетичне виховання школярів на уроках і в позаурочній діяльності

Естетичне виховання — формування в особистості здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності. Спрямоване воно на формування в людини гуманістичних якостей, здатності відчувати і розуміти красу, жити за її законами.

Завдання і зміст естетичного виховання.

Естетичне виховання покликане ознайомити людину із загальними закономірностями художнього освоєння дійсності, сутністю і формами відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, роллю мистецтва в розвитку суспільства.

Серед найголовніших завдань естетичного виховання виокремлюють:— формування естетичних понять, поглядів, переконань, здатностей розуміти прекрасне, правильно естетично оцінювати факти, явища, процеси;— виховання естетичних почуттів, уміння отримувати насолоду від сприймання прекрасного в навколишній дійсності та мистецтві;

— формування потреби і здатності створювати прекрасне в житті та мистецтві на основі розвитку власних творчих здібностей, опанування знань і практичних умінь у певному виді мистецтва.

У естетичному вихованні молоді використовують різні джерела прекрасного: образотворче мистецтво, музику, літературу, театр, кіно, архітектуру тощо. Так, під час сприйняття картини або скульптури дитина не лише пізнає світ, а й фантазує, формує, «домальовує» подумки зображене, бачить на картині події, образи, характери. Чільне місце посідає також музика, яка, відображаючи дійсність за допомогою мелодій, інтонацій, тембру, впливає на емоційно-почуттєву сферу людини, її поведінку. Важливим джерелом є й художня література. Головним виразником естетики в літературі є слово. На думку К. Ушинського, слово як засіб вираження в літературному творі набуває подвійної художньої сили. Словесний образ має ще й понятійну основу і сприймається насамперед розумом. Тому література — важливий засіб розвитку інтелекту учнів. Цінність театру, кіно, телебачення, естради, цирку як засобів естетичного виховання у тому, що вони поєднують у собі елементи багатьох видів мистецтва: літератури, музики, образотворчого мистецтва, танцю. Повинна стати предметом обговорення з естетичних позицій і діяльність школярів: гідні вчинки учнів, їх успіхи в навчанні, праці, спортивній, громадській, художній діяльності. Учитель має показати дитині красу природи в розмаїтті та гармонії барв, звуків, форм, закономірній зміні явищ. Предметом захоплення повинні стати також героїчні вчинки людей, краса їх взаємин, духовне багатство, моральна чистота й фізична досконалість. Важливим засобом естетичного виховання може слугувати дизайн шкільних приміщень, оформлення класу.

Особливим фактором естетичного виховання є природа. Як зауважував В. Сухомлинський, розглядаючи квітку чи окрему пелюстку, крильце метелика чи пушинку тополі, дитина не повинна забувати глобальну істину: природа — це єдине ціле, якому притаманна гармонія взаємозв'язків і залежностей, яке є джерелом і суттю життя.

Естетичне виховання зорієнтоване на формування естетичної свідомості та естетичної поведінки особистості.

Естетична свідомість — одна з форм суспільної свідомості, що реалізується через художньо-емоційне освоєння дійсності у формі естетичних почуттів, переживань, оцінок, смаків, ідеалів.

Естетичні почуття є особливими почуттями насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне у навколишній дійсності та творах мистецтва.

Естетичний смак є здатністю людини правильно оцінити прекрасне, відрізняти прекрасне від потворного.

Естетичний ідеал — уявлення людини про прекрасне в абсолютному його вираженні.

Формування естетичної культури – це процес цілеспрямованого розвитку здібності особистості до повноцінного сприйняттю і правильному розумінню прекрасного мистецтво і дійсності. У вихованні естетичних сприйняттів молодших школярів необхідно широко використовувати заучування віршів, пісень, демонстрацію репродукцій картин. Для ознайомлення учнів з красою рідний природи проводяться екскурсії, організуються контролю над сезонними змінами навколишнього ландшафту, створюються гербарії з дев'яти місцевих рослин,поводятся виставки картин. Усе це вказує, що естетичне виховання учнів має займати чільне місце у комплексі навчальні і позакласних занять у перших класах. Найпростіші естетичні уявлення та судження формується у перших класах. Проте основну роботу зосередили у цьому напрямі здійснюється зучащимися-подростками і старшими школярами, з при цьому необхідними здібностями до глибшого розуміння мистецтва. У зв'язку з важливістю естетичного виховання та розвитку у учнів художніх уявлень, понять і суджень велике значення має тут робота з осмисленню ними тієї зв'язку, яка між різними видами мистецтва - у відображенні життєвих явищ. Саме тому під час занять з літератури необхідно використовувати твори музики і образотворчого мистецтва. Естетичне виховання неспроможна обмежуватися лише навчальною роботою з літератури, музиці і образотворчого мистецтва.Эстетикой, прилученням прекрасного повинні характеризуватися заняття й такими предметів, як математика, фізика, хімія, географія.Эмоционально-виразительное виклад матеріалу учителем, гарні записи на дошці, спонукання учнів до логічно струнким судженням і відповідям стосовно питань під час перевірки знань також мають чимале значення на формування естетичної культури. Доречно у зв'язку застосувати думку Аристотеля: «Математика виявляє порядок, симетрію, визначеність, але це найважливіші види прекрасного». Такі «види прекрасного» потрібно усвідомлювати і розкривати кожному вчителю зі свого предмета. Важливим засобом організації різноманітної художньо-творчої діяльності учнів стають різні форми позакласної роботи: кухлі і студії з літератури, образотворчого мистецтва, колективи художньої самодіяльності. У процесі цієї роботи школярі долучатимуться до творчості й роблять перші кроки у літературі, музиці і образотворче мистецтво. Не менше значення на виховання естетики поведінки мають розмови з учнями про моральному етикеті, культуру промови, про зовнішній вигляд чоловіки й манері його вчинків, ознайомлення його з сучасної модою у одязі, взуття та до зачіски. Особливо важливим є застерігати учнів від утрирування та спотворення моди. У цих цілях хороший ефект дають зустрічі з модельєрами, стилістами та інші діячами культури. Ці зустрічі допомагають школярам як осмислювати проблеми моди та поведінки, а й навчають їх прийнятних манер, попереджають ультрамодні захоплення, сприяють виробленні етичної культури.Вагомий внесок у розробку забезпечення і методику естетичного виховання учнів у позакласної роботі внеслиН.К.Крупская,А.В.Луначарский,С.Т.Шацкий іВ.А.Сухомлинский.С.Т.Шацкий іВ.А.Сухомлинский показали і досвіді довели, що позакласну роботу дозволяє зв'язати естетичне просвітництво з художньою творчістю учнів. У цьому школярі отримують унікальну можливість проявити їхню індивідуальність, самовиразитися і утвердитися у колективі, збагатити свій життєвий і естетичний досвід.