- •7.Поняття етнопедагогіки і народної педагогіки. Зміст, структура і особливості української етнопедагогіки.
- •8.Освіта і виховання за часів Київської Русі. Братські, січові та полкові школи в Україні. Значення Києво-Могилянської академії для розвитку освіти і науки в Україні і Росії.
- •9. Г.С. Сковорода про залежність щастя людини від освіти і виховання.
- •12.Поняття про дидактику, її сутність і завдання. Предмет, об’єкт і функції дидактики.
- •14.Поняття про процес навчання, його історичний розвиток. Характеристика основних видів навчання.
- •11.Освіта в Україні за радянських часів. Характеристика творчості видатних педагогів (а. Макаренко, в. Сухомлинський, с. Чавдаров, г. Костюк, в. Шаталов).
- •15.Закономірності, принципи та рушійні сили навчання. Характеристика навчальної, виховної та розвивальної функцій процесу навчання.
- •Структурні компоненти навчального процесу. Ланки процесу засвоєння знань.
- •17.Особливості навчального процесу в загальноосвітніх школах нових структур
- •21. Державний стандарт базової середньої освіти другого покоління. Основні змістові лінії освітньої галузі.
- •22. Принципи побудови та характеристика навчальних планів, програм і підручників.Вимоги до структури і змісту навчальних програм
- •24.Рішення ііі-го Всеукраїнського з`їзду працівників освіти України. Основні завдання «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки».
- •25.Інноваційні напрями розвитку дидактики. Концепція 11-річної середньої загальноосвітньої школи та 12-бальна система оцінювання начальних досягнень учнів
- •26. Поняття форм організації навчання, їх становлення. Класно-урочна система навчання в її історичному розвитку.
- •Урок – основна форма організації навчання. Типи уроків, їх структура.
- •Вимоги до сучасного уроку в школі. Підготовка вчителя до уроку та його педагогічний аналіз. Індивідуальна, групова, фронтальна форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці.
- •Роль педагогічної компетентності вчителя в досягненні навчальної, виховальної та розвивальної мети уроку. Основні шляхи модернізації уроків у сучасних навчально-виховних закладах.
- •Нестандартні уроки, їх характеристика. Характеристика інших форм організації навчання.
- •31.Сутність методів, прийомів і засобів навчання та історія їх розвитку
- •33.Загальна характеристика основних класифікацій методів навчання.
- •34.Характеристика методів навчання за джерелом одержання знань (е. Голант, д. Лордкіпанідзе, н. Верзілін).
- •35.Характеристика методів навчання за типом пізнавальної діяльності (і. Лернер, м. Скаткін).
- •36.Характеристика методів навчання на основі цілісного підходу до навчального процесу (ю. Бабанський).
- •37.Процес упровадження досягнень педагогічної науки, технологій та досвіду вчителя в практику.
- •39.Диференціація та інтеграція. Основні рівні диференціації.
- •40.Виховний ідеал у творчості г.Г.Ващенка.
- •41.Поняття про контроль і оцінювання навчально-пізнавальної діяльності школярів, функції контролю. Історичний розвиток проблеми контролю успішності учнів
- •42.Основні види і методи контролю. Дидактичні вимоги до оцінювання знань, умінь і навичок учнів.
- •44.Оцінювання в педагогічній діяльності педагогів-новаторів. Форми контролю та оцінки знань у зарубіжних шкільних системах.
- •45.Забезпечення цілісного педагогічного процесу в діяльності вчителя. Єдність і відмінність процесів навчання і виховання.
- •Сутність процесу виховання, його внутрішні та зовнішні суперечності.
- •49..Проблема співвідношення соціального і біологічного у формуванні людської особистості.
- •50...Характеристика виховання як особистісного і соціального явища.
- •51.Соціально-особистісний підхід до виховання у теорії і практиці а.С. Макаренка.
- •52.Теорія і практика особистісно-соціального виховання людини у педагогічній творчості в.О. Сухомлинського.
- •53..Поєднання вимогливості й поваги до особистості вихованця. Взаємозв'язок виховання і самовиховання.
- •54. Характеристика нової парадигми виховання і шляхи реалізації на практиці
- •55..Особистісно орієнтована виховна діяльність.
- •56...Основні концепції виховання у зарубіжній педагогіці.
- •Виховуючі відносини як спеціально організована суб’єкт-суб’єктна взаємодія вчителя і учнів. Проблема формування виховуючих, педагогічно доцільних відносин в історії педагогіки.
- •58...Види та типи виховуючих відносин. Основні рівні взаємодії вчителя і учня. Моделі педагогічної взаємодії.
- •59...Поняття про загальні методи, прийоми, засоби виховання. Їх історичний розвиток.
- •Класифікація методів виховання в сучасній педагогічній науці.
- •61Характеристика методів формування свідомості особистості.
- •Характеристика методів організації діяльності та формування позитивного досвіду поведінки.
- •Характеристика методів корекції і стимулювання поведінки особистості.
- •Особливості та вибір методів виховання, інструментовка прийомів виховної діяльності вчителя.
- •Загальні поняття про дитячий колектив, його ознаки та структуру.
- •Характеристика основних факторів формування дитячого колективу.
- •Закон руху колективу, стадії його розвитку.
- •Розвиток ідеї та альтернативні погляди на виховання особистості в колективі у вітчизняній педагогіці.
- •Поняття про науковий світогляд, його характеристика. Роль знань у формуванні світогляду.
- •Засоби формування і самовиховання наукового світогляду школярів. Структура наукового світогляду. Нові взаємовідносини школи і релігії.
- •Основні напрями виховання в сучасній школі. Їх характеристика. Розвиток основних напрямів виховання у творчості к.Д. Ушинського.
- •Основні підходи, завдання і зміст морального виховання в загальноосвітній школі. Історичний аспект морального виховання.
- •Завдання та зміст громадянського виховання. Шляхи здійснення громадянського виховання. Концепція громадянського виховання.
- •Мета, завдання і зміст трудового виховання у сучасній школі. Види праці в школі та форми організації трудових справ школярів.
- •77. Мета і завдання естетичного виховання, його зміст. Естетичне виховання школярів на уроках і в позаурочній діяльності
- •78. Джерела естетичного виховання. Форми і методи естетичного виховання школярів
- •79. Мета, завдання, зміст фізичного виховання школярів. Форми та основні засоби фізичного виховання. Уроки футболу.
- •80. Проблема взаємодії школи і сім'ї в історії педагогіки та сучасності (я.А. Коменський, с.Ф. Русова, а.С. Макаренко, в.О. Сухомлинський).
- •81. Педагогічні основи, зміст, методи та форми позакласної та позашкільної роботи з учнями.
- •84. Причини недисциплінованості. Особливості виховної роботи з дітьми зони ризику. Попередження і подолання педагогічної занедбаності, бродяжництва та правопорушень школярів
- •86. Керівництво навчально-виховною роботою школи. Функції директора школи, його заступників. Педагогічна рада школи, зміст і організація її роботи
- •Формування національної культури молоді у педагогічній спадщині г.Г. Ващенка.
- •89. Характеристика педагогічних ідей м.І.Пирогова. Основні праці педагога
56...Основні концепції виховання у зарубіжній педагогіці.
Прагматизм - філософсько-педагогічне спрямування, яка виступає за зближення виховання з життям, досягнення цілей виховання в практичній діяльності. Засновники прагматичної філософії Ч. Пірс і У. Джемс претендували на створення нової філософії, яка стоїть поза ідеалізму і матеріалізму. Ідеї ранніх прагматистов розвинув американський філософ і педагог Дж. Дьюї.
У 60-і рр.. філософія прагматизму і спирається на неї педагогіка втратили свою популярність, але відродилися у 70-ті рр.. під прапором неопрагматізма.
Головна сутність неопрагматіческой концепції виховання зводиться до самоствердження особистості. Її прихильники (А. Маслоу, А. Комбс, Е. Келлі, К. Роджерс, Т. Браммельд, С. Хук та ін) підсилюють индивидуалистическую спрямованість виховання. Неопрагматісти відстоюють повний свавілля у вчинках і оцінках особистості. Неопрагматизм залишається провідним напрямком американської педагогіки, отримує все більш широке поширення в інших країнах західного світу.
Неопозитивізм - філософсько-педагогічний напрям, що намагається осмислити комплекс явищ, викликаних науково-технічної революцією. Нинішній педагогічний неопозитивізм найчастіше іменується «новим гуманізмом», деякі напрямки «сцієнтизмом». Найвизначніші представники нового гуманізму і сцієнтизму - П. Хереа, Дж. Вільсон, Р.С. Пітері, А. Харріс, М. Уорнок, Л. Кольберг та ін
Прихильники нового гуманізму виступають за повну гуманізацію системи виховання. Прихильники сцієнтизму вірять не відчуваю, а логіці і переконані, що лише за допомогою раціонального мислення вона зможе проявити здатність до самореалізації, до спілкування з іншими членами суспільства.
Екзистенціалізм - філософський напрямок, що визнає особистість найвищою цінністю світу. Кожна особистість - неповторна, унікальна, особлива. Кожна людина - носій своєї моральності. На думку екзистенціалістів, самобутності особистості особливо шкодить колектив, який перетворює людину на «стадна тварина».
Найвизначніші представники сучасної екзистенціалістською педагогіки - Дж. Кнеллер, К. Гоулд, Е. Брейзах, У. Баррет, М. Марсель, О.Ф. Больнова, Т. Моріта, А. Фалліко.
Розгорнутий виклад педагогічної концепції сучасного неотомізму дав французький філософ, глава неотомізму Ж.Марітен. Видатні представники католицької педагогіки - У. Каннінгем, У. Макгакен, М. Казотт, М. Стефаніні, В. фон Ловен, Р. Лівігстон, Є. Жильсон. Основні положення педагогіки неотомізму визначаються «подвійною природою» людини. Людина - єдність материн і духу, а тому він одночасно і індивід, і особистість. Мета виховання виводиться з християнської моральності, релігійних положень про смирення, терпеливості, непротивлення Богу.
Біхевіоризм - психолого-педагогічна концепція технократичного виховання. Класичний біхевіоризм, біля витоків якого стояв видатний американський філософ і психолог Дж. Уотсон, збагатив науку положенням про залежність поведінки (реакцій) від подразника (стимулу). Необіхевіорісти (Б.Ф. Скіннер, К. Халд, Е. Толмен, С. пресом і ін) доповнили це положення підкріпленням, внаслідок чого ланцюжок формування заданого поведінки набула вигляду «стимул - реакція - підкріплення».