- •7.Поняття етнопедагогіки і народної педагогіки. Зміст, структура і особливості української етнопедагогіки.
- •8.Освіта і виховання за часів Київської Русі. Братські, січові та полкові школи в Україні. Значення Києво-Могилянської академії для розвитку освіти і науки в Україні і Росії.
- •9. Г.С. Сковорода про залежність щастя людини від освіти і виховання.
- •12.Поняття про дидактику, її сутність і завдання. Предмет, об’єкт і функції дидактики.
- •14.Поняття про процес навчання, його історичний розвиток. Характеристика основних видів навчання.
- •11.Освіта в Україні за радянських часів. Характеристика творчості видатних педагогів (а. Макаренко, в. Сухомлинський, с. Чавдаров, г. Костюк, в. Шаталов).
- •15.Закономірності, принципи та рушійні сили навчання. Характеристика навчальної, виховної та розвивальної функцій процесу навчання.
- •Структурні компоненти навчального процесу. Ланки процесу засвоєння знань.
- •17.Особливості навчального процесу в загальноосвітніх школах нових структур
- •21. Державний стандарт базової середньої освіти другого покоління. Основні змістові лінії освітньої галузі.
- •22. Принципи побудови та характеристика навчальних планів, програм і підручників.Вимоги до структури і змісту навчальних програм
- •24.Рішення ііі-го Всеукраїнського з`їзду працівників освіти України. Основні завдання «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки».
- •25.Інноваційні напрями розвитку дидактики. Концепція 11-річної середньої загальноосвітньої школи та 12-бальна система оцінювання начальних досягнень учнів
- •26. Поняття форм організації навчання, їх становлення. Класно-урочна система навчання в її історичному розвитку.
- •Урок – основна форма організації навчання. Типи уроків, їх структура.
- •Вимоги до сучасного уроку в школі. Підготовка вчителя до уроку та його педагогічний аналіз. Індивідуальна, групова, фронтальна форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці.
- •Роль педагогічної компетентності вчителя в досягненні навчальної, виховальної та розвивальної мети уроку. Основні шляхи модернізації уроків у сучасних навчально-виховних закладах.
- •Нестандартні уроки, їх характеристика. Характеристика інших форм організації навчання.
- •31.Сутність методів, прийомів і засобів навчання та історія їх розвитку
- •33.Загальна характеристика основних класифікацій методів навчання.
- •34.Характеристика методів навчання за джерелом одержання знань (е. Голант, д. Лордкіпанідзе, н. Верзілін).
- •35.Характеристика методів навчання за типом пізнавальної діяльності (і. Лернер, м. Скаткін).
- •36.Характеристика методів навчання на основі цілісного підходу до навчального процесу (ю. Бабанський).
- •37.Процес упровадження досягнень педагогічної науки, технологій та досвіду вчителя в практику.
- •39.Диференціація та інтеграція. Основні рівні диференціації.
- •40.Виховний ідеал у творчості г.Г.Ващенка.
- •41.Поняття про контроль і оцінювання навчально-пізнавальної діяльності школярів, функції контролю. Історичний розвиток проблеми контролю успішності учнів
- •42.Основні види і методи контролю. Дидактичні вимоги до оцінювання знань, умінь і навичок учнів.
- •44.Оцінювання в педагогічній діяльності педагогів-новаторів. Форми контролю та оцінки знань у зарубіжних шкільних системах.
- •45.Забезпечення цілісного педагогічного процесу в діяльності вчителя. Єдність і відмінність процесів навчання і виховання.
- •Сутність процесу виховання, його внутрішні та зовнішні суперечності.
- •49..Проблема співвідношення соціального і біологічного у формуванні людської особистості.
- •50...Характеристика виховання як особистісного і соціального явища.
- •51.Соціально-особистісний підхід до виховання у теорії і практиці а.С. Макаренка.
- •52.Теорія і практика особистісно-соціального виховання людини у педагогічній творчості в.О. Сухомлинського.
- •53..Поєднання вимогливості й поваги до особистості вихованця. Взаємозв'язок виховання і самовиховання.
- •54. Характеристика нової парадигми виховання і шляхи реалізації на практиці
- •55..Особистісно орієнтована виховна діяльність.
- •56...Основні концепції виховання у зарубіжній педагогіці.
- •Виховуючі відносини як спеціально організована суб’єкт-суб’єктна взаємодія вчителя і учнів. Проблема формування виховуючих, педагогічно доцільних відносин в історії педагогіки.
- •58...Види та типи виховуючих відносин. Основні рівні взаємодії вчителя і учня. Моделі педагогічної взаємодії.
- •59...Поняття про загальні методи, прийоми, засоби виховання. Їх історичний розвиток.
- •Класифікація методів виховання в сучасній педагогічній науці.
- •61Характеристика методів формування свідомості особистості.
- •Характеристика методів організації діяльності та формування позитивного досвіду поведінки.
- •Характеристика методів корекції і стимулювання поведінки особистості.
- •Особливості та вибір методів виховання, інструментовка прийомів виховної діяльності вчителя.
- •Загальні поняття про дитячий колектив, його ознаки та структуру.
- •Характеристика основних факторів формування дитячого колективу.
- •Закон руху колективу, стадії його розвитку.
- •Розвиток ідеї та альтернативні погляди на виховання особистості в колективі у вітчизняній педагогіці.
- •Поняття про науковий світогляд, його характеристика. Роль знань у формуванні світогляду.
- •Засоби формування і самовиховання наукового світогляду школярів. Структура наукового світогляду. Нові взаємовідносини школи і релігії.
- •Основні напрями виховання в сучасній школі. Їх характеристика. Розвиток основних напрямів виховання у творчості к.Д. Ушинського.
- •Основні підходи, завдання і зміст морального виховання в загальноосвітній школі. Історичний аспект морального виховання.
- •Завдання та зміст громадянського виховання. Шляхи здійснення громадянського виховання. Концепція громадянського виховання.
- •Мета, завдання і зміст трудового виховання у сучасній школі. Види праці в школі та форми організації трудових справ школярів.
- •77. Мета і завдання естетичного виховання, його зміст. Естетичне виховання школярів на уроках і в позаурочній діяльності
- •78. Джерела естетичного виховання. Форми і методи естетичного виховання школярів
- •79. Мета, завдання, зміст фізичного виховання школярів. Форми та основні засоби фізичного виховання. Уроки футболу.
- •80. Проблема взаємодії школи і сім'ї в історії педагогіки та сучасності (я.А. Коменський, с.Ф. Русова, а.С. Макаренко, в.О. Сухомлинський).
- •81. Педагогічні основи, зміст, методи та форми позакласної та позашкільної роботи з учнями.
- •84. Причини недисциплінованості. Особливості виховної роботи з дітьми зони ризику. Попередження і подолання педагогічної занедбаності, бродяжництва та правопорушень школярів
- •86. Керівництво навчально-виховною роботою школи. Функції директора школи, його заступників. Педагогічна рада школи, зміст і організація її роботи
- •Формування національної культури молоді у педагогічній спадщині г.Г. Ващенка.
- •89. Характеристика педагогічних ідей м.І.Пирогова. Основні праці педагога
35.Характеристика методів навчання за типом пізнавальної діяльності (і. Лернер, м. Скаткін).
Тип пізнавальної діяльності – це рівень самостійності (напруженості) пізнавальної діяльності, якого досягають учні, працюючи за запропонованою схемою навчання. Ця характеристика тісно переплітається з рівнями розумової активності учнів. У даній класифікації виділяються наступні методи:
— пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний);— репродуктивний;— проблемний виклад;— частинно-пошуковий, або евристичний метод;— дослідницький.
Сутність пояснювально-ілюстративного методу полягає в тому, що вчитель повідомляє готову інформацію різними засобами, а учні сприймають, усвідомлюють і фіксують у пам'яті цю інформацію. Повідомлення інформації вчитель здійснює за допомогою усного слова (розповідь, лекція, пояснення), друкованого слова (підручник, посібники), наочних засобів (картини, схеми, кіно- й діафільми, натуральні об'єкти в класі і під час екскурсій практичного показу способів діяльності (показ досвіду роботи на станку, зразків відмінювання, способів розв'язування задач, доведення теорем, способів складання планів, анотації і т.д.). Учні виконують ту діяльність, яка необхідна для першого рівня засвоєння знань, слухають, дивляться, пробують на дотик, маніпулюють предметами і знаннями, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію з раніше засвоєною і запам'ятовують.
Пояснювально-рецептивний метод (рецепція - сприймання) – один з найекономніших способів передачі підростаючому поколінню узагальненого й систематизованого досвіду людства. Ефективність його перевірена багаторічною практикою і він завоював собі місце в школах усіх країн на всіх ступенях навчання.Недоліком цього методу є те, що навіть при використанні найрізноманітніших засобів з боку вчителя, характер пізнавальної діяльності учнів залишається одним і тим же - сприймання, осмислення, запам'ятовування. Хоча без цього методу не можна забезпечити жодної цілеспрямованої дії учня. Такі дії завжди ґрунтуються на певний мінімум його знань про мету і завдання, порядок і об'єкт дії.
В репродуктивному методі навчання виділяють ознаки:— знання учням пропонують в "готовому" вигляді;
— учитель не лише повідомляє знання, а й пояснює їх;— учні усвідомлено засвоюють знання, розуміють їх і запам'ятовують. Критерієм засвоєння є правильне відтворення (репродукція) знань;— необхідна міцність засвоєння забезпечується шляхом багаторазового повторення знань.
Сутність частинно-пошукового (евристичного) методу навчання виражається в наступних його характерних ознаках:
— знання учням необхідно здобувати самостійно;— учитель організовує не повідомлення чи виклад знань, а пошук нових знань з допомогою різноманітних засобів;— учні під керівництвом учителя самостійно розмірковують, розв'язують пізнавальні завдання, створюють і розв'язують проблемні ситуації, аналізують, порівнюють, роблять висновки і т.ін., в результаті чого в них формуються усвідомлені міцні знання. Учитель конструює завдання, ділить його на допоміжні, накреслює план пошуку, а сам план реалізує учень. Користуючись цим методом, учитель використовує різноманітні засоби - усне слово, таблиці, дослід, картини, натуральні об'єкти. Цей метод може бути побудований індуктивно або дедуктивно, при поєднанні прямої і побічної взаємодії учасників процесу. Головне ж у всіх випадках полягає в способі організації пізнавальної діяльності учнів.
Сутність дослідницького методу навчання передбачає наступне:— учитель разом з учнями формулює проблему, на розв'язання якої визначається певний відрізок навчального часу;— знання учням не повідомляються. Учні самостійно здобувають їх у процесі вирішення (дослідження) проблем, порівнюючи різноманітні варіанти отриманих відповідей. Засоби для досягнення результату також визначають самі учні;— діяльність учителя потребує оперативного управління процесом розв'язання проблемних завдань;— навчальний процес характеризується високою інтенсивністю, навчання супроводжується підвищеним інтересом, отримані знання відзначаються глибиною, міцністю, дієвістю. Його недоліки – значні витрати часу й енергії учителів і учнів. Використання дослідницького методу вимагає високого рівня педагогічної кваліфікації учителя і відповідної підготовки учнів.
