- •7.Поняття етнопедагогіки і народної педагогіки. Зміст, структура і особливості української етнопедагогіки.
- •8.Освіта і виховання за часів Київської Русі. Братські, січові та полкові школи в Україні. Значення Києво-Могилянської академії для розвитку освіти і науки в Україні і Росії.
- •9. Г.С. Сковорода про залежність щастя людини від освіти і виховання.
- •12.Поняття про дидактику, її сутність і завдання. Предмет, об’єкт і функції дидактики.
- •14.Поняття про процес навчання, його історичний розвиток. Характеристика основних видів навчання.
- •11.Освіта в Україні за радянських часів. Характеристика творчості видатних педагогів (а. Макаренко, в. Сухомлинський, с. Чавдаров, г. Костюк, в. Шаталов).
- •15.Закономірності, принципи та рушійні сили навчання. Характеристика навчальної, виховної та розвивальної функцій процесу навчання.
- •Структурні компоненти навчального процесу. Ланки процесу засвоєння знань.
- •17.Особливості навчального процесу в загальноосвітніх школах нових структур
- •21. Державний стандарт базової середньої освіти другого покоління. Основні змістові лінії освітньої галузі.
- •22. Принципи побудови та характеристика навчальних планів, програм і підручників.Вимоги до структури і змісту навчальних програм
- •24.Рішення ііі-го Всеукраїнського з`їзду працівників освіти України. Основні завдання «Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки».
- •25.Інноваційні напрями розвитку дидактики. Концепція 11-річної середньої загальноосвітньої школи та 12-бальна система оцінювання начальних досягнень учнів
- •26. Поняття форм організації навчання, їх становлення. Класно-урочна система навчання в її історичному розвитку.
- •Урок – основна форма організації навчання. Типи уроків, їх структура.
- •Вимоги до сучасного уроку в школі. Підготовка вчителя до уроку та його педагогічний аналіз. Індивідуальна, групова, фронтальна форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці.
- •Роль педагогічної компетентності вчителя в досягненні навчальної, виховальної та розвивальної мети уроку. Основні шляхи модернізації уроків у сучасних навчально-виховних закладах.
- •Нестандартні уроки, їх характеристика. Характеристика інших форм організації навчання.
- •31.Сутність методів, прийомів і засобів навчання та історія їх розвитку
- •33.Загальна характеристика основних класифікацій методів навчання.
- •34.Характеристика методів навчання за джерелом одержання знань (е. Голант, д. Лордкіпанідзе, н. Верзілін).
- •35.Характеристика методів навчання за типом пізнавальної діяльності (і. Лернер, м. Скаткін).
- •36.Характеристика методів навчання на основі цілісного підходу до навчального процесу (ю. Бабанський).
- •37.Процес упровадження досягнень педагогічної науки, технологій та досвіду вчителя в практику.
- •39.Диференціація та інтеграція. Основні рівні диференціації.
- •40.Виховний ідеал у творчості г.Г.Ващенка.
- •41.Поняття про контроль і оцінювання навчально-пізнавальної діяльності школярів, функції контролю. Історичний розвиток проблеми контролю успішності учнів
- •42.Основні види і методи контролю. Дидактичні вимоги до оцінювання знань, умінь і навичок учнів.
- •44.Оцінювання в педагогічній діяльності педагогів-новаторів. Форми контролю та оцінки знань у зарубіжних шкільних системах.
- •45.Забезпечення цілісного педагогічного процесу в діяльності вчителя. Єдність і відмінність процесів навчання і виховання.
- •Сутність процесу виховання, його внутрішні та зовнішні суперечності.
- •49..Проблема співвідношення соціального і біологічного у формуванні людської особистості.
- •50...Характеристика виховання як особистісного і соціального явища.
- •51.Соціально-особистісний підхід до виховання у теорії і практиці а.С. Макаренка.
- •52.Теорія і практика особистісно-соціального виховання людини у педагогічній творчості в.О. Сухомлинського.
- •53..Поєднання вимогливості й поваги до особистості вихованця. Взаємозв'язок виховання і самовиховання.
- •54. Характеристика нової парадигми виховання і шляхи реалізації на практиці
- •55..Особистісно орієнтована виховна діяльність.
- •56...Основні концепції виховання у зарубіжній педагогіці.
- •Виховуючі відносини як спеціально організована суб’єкт-суб’єктна взаємодія вчителя і учнів. Проблема формування виховуючих, педагогічно доцільних відносин в історії педагогіки.
- •58...Види та типи виховуючих відносин. Основні рівні взаємодії вчителя і учня. Моделі педагогічної взаємодії.
- •59...Поняття про загальні методи, прийоми, засоби виховання. Їх історичний розвиток.
- •Класифікація методів виховання в сучасній педагогічній науці.
- •61Характеристика методів формування свідомості особистості.
- •Характеристика методів організації діяльності та формування позитивного досвіду поведінки.
- •Характеристика методів корекції і стимулювання поведінки особистості.
- •Особливості та вибір методів виховання, інструментовка прийомів виховної діяльності вчителя.
- •Загальні поняття про дитячий колектив, його ознаки та структуру.
- •Характеристика основних факторів формування дитячого колективу.
- •Закон руху колективу, стадії його розвитку.
- •Розвиток ідеї та альтернативні погляди на виховання особистості в колективі у вітчизняній педагогіці.
- •Поняття про науковий світогляд, його характеристика. Роль знань у формуванні світогляду.
- •Засоби формування і самовиховання наукового світогляду школярів. Структура наукового світогляду. Нові взаємовідносини школи і релігії.
- •Основні напрями виховання в сучасній школі. Їх характеристика. Розвиток основних напрямів виховання у творчості к.Д. Ушинського.
- •Основні підходи, завдання і зміст морального виховання в загальноосвітній школі. Історичний аспект морального виховання.
- •Завдання та зміст громадянського виховання. Шляхи здійснення громадянського виховання. Концепція громадянського виховання.
- •Мета, завдання і зміст трудового виховання у сучасній школі. Види праці в школі та форми організації трудових справ школярів.
- •77. Мета і завдання естетичного виховання, його зміст. Естетичне виховання школярів на уроках і в позаурочній діяльності
- •78. Джерела естетичного виховання. Форми і методи естетичного виховання школярів
- •79. Мета, завдання, зміст фізичного виховання школярів. Форми та основні засоби фізичного виховання. Уроки футболу.
- •80. Проблема взаємодії школи і сім'ї в історії педагогіки та сучасності (я.А. Коменський, с.Ф. Русова, а.С. Макаренко, в.О. Сухомлинський).
- •81. Педагогічні основи, зміст, методи та форми позакласної та позашкільної роботи з учнями.
- •84. Причини недисциплінованості. Особливості виховної роботи з дітьми зони ризику. Попередження і подолання педагогічної занедбаності, бродяжництва та правопорушень школярів
- •86. Керівництво навчально-виховною роботою школи. Функції директора школи, його заступників. Педагогічна рада школи, зміст і організація її роботи
- •Формування національної культури молоді у педагогічній спадщині г.Г. Ващенка.
- •89. Характеристика педагогічних ідей м.І.Пирогова. Основні праці педагога
9. Г.С. Сковорода про залежність щастя людини від освіти і виховання.
Запорукою успішного виховання дітей, за Г.Сковородою, мають бути добрі настанови, викорінення поганих звичок. Він рекомендував у зв'язку з цим такі методи виховання, як бесіда, роз'яснення, приклад, поради та ін. Виховуючи дітей, радив він, необхідно вдаватися до переконань, привчати їх критично аналізувати свої вчинки. Великого значення у розвитку мотивації моральної поведінки особистості Сковорода надавав почуттям. Останні найяскравіше виявились у його вченні про "серце" людини. Серце, за Сковородою, - це єдність думок, почуттів і прагнень людини. Ця єдність, очевидно, полягає в тому, що думки, зумовлюючи почуття особистості, в той же час самі стають глибоко інтимними, задушевними. Вони, виходячи із глибини душі особистості, зігріті її почуттями, стають переконаннями, визначаючи тим самим її дії. Визначальним у моральному вихованні, за його переконанням, є формування звичок високоморальної поведінки молоді, оскільки звичка "не в знании живет, по в делании". Результатом морального виховання е особистість, котра прагне стати кращою. Виходячи з цих положень. Сковорода звертає також особливу увагу на виняткове значення поваги і любові до дітей, гуманного ставлення до них з боку батьків старших, вчителів. Загалом виховання, за Г. Сковородою, повинно здійснюватися насамперед через працю, яку він вважав основою суспільного життя, як "начало" і "вінець" щастя, як сенс життя людини. увага і жадоба, з жадоби - заздрість, а з заздрості - лестощі, розкрадання, кровопролиття і всяка прірва беззаконів". Запорукою успішного виховання дітей, за Г.Сковородою, мають бути добрі настанови, викорінення поганих звичок. Він рекомендував у зв'язку з цим такі методи виховання, як бесіда, роз'яснення, приклад, поради та ін. Виховуючи дітей, радив він, необхідно вдаватися до переконань, привчати їх критично аналізувати свої вчинки. Великого значення у розвитку мотивації моральної поведінки особистості Сковорода надавав почуттям. Останні найяскравіше" виявились у його вченні про "серце" людини. Серце, за Сковородою, - це єдність думок, почуттів і прагнень людини. Ця єдність, очевидно, полягає в тому, що думки, зумовлюючи почуття особистості, в той же час самі стають глибоко інтимними, задушевними. Вони, виходячи із глибини душі особистості, зігріті її почуттями, стають переконаннями, визначаючи тим самим її дії. Визначальним у моральному вихованні, за його переконанням, є формування звичок високоморальної поведінки молоді, оскільки звичка "не в знатні живет, по в долання". Результатом морального виховання є особистість, котра прагне стати кращою. Виходячи з цих положень. Сковорода звертає також особливу увагу на виняткове значення поваги і любові до дітей, гуманного ставлення до них з боку батьків старших, вчителів. Загалом виховання, за Г. Сковородою, повинно здійснюватися насамперед через працю, яку він вважав основою суспільного життя, як "начало" і "вінець" щастя, як сенс життя людини.
10.Основні технології освіти дорослих.Технології навчання дорослих – способи реалізації змісту освіти дорослих, оптимальні й ефективні для віку та фізичного стану дорослої людини, що передбачають взаємодію змістової, процесуальної, мотиваційної, організаційної складових. Вони сприяють диференціації та індивідуалізації освітніх програм на основі врахування набутих раніше знань і професійного досвіду людини, активізації діяльності, розкриттю потенціальних можливостей, виробленню практичних навичок для розв’язання конкретних задач, оцінюванню ступеня засвоєння матеріалу тощо. Освіта дорослих (освіти впродовж життя) може бути здійснена за такими формами: очна (стаціонарна) – з відривом від виробництва на термін навчання за освітньою або освітньо-професійною програмою;вечірня (змінна) - без відриву від виробництва, на термін навчання за освітньою або освітньо-професійною програмою з відвідуванням занять протягом терміну навчання у вільний від роботи час;заочна - без відриву від виробництва, на термін навчання за освітньою або освітньо-професійною програмою з відвідуванням занять протягом терміну навчання під час настановчих та заліково-екзаменаційних сесій; екстернатна - особлива форма навчання без відриву від виробництва, що передбачає самостійне вивчення навчальних дисциплін освітньої або професійно-освітньої програми, складання підсумкових контрольних заходів у навчальному закладі; дистанційна – особлива форма навчання без відриву від виробництва, що передбачає вивчення навчальних дисциплін освітньої або професійно-освітньої програми через комп’ютерні та телекомунікаційні технології, складання підсумкових контрольних заходів у навчальному закладі; педагогічний патронаж – форма навчання осіб з особливими соціальними потребами; самоосвіта - форма неформальної освіти шляхом освоєння освітніх програм при мінімальній організації освітнього процесу або повній відсутності керівництва цим процесом з боку педагогічних працівників; комбінована – форма, яка передбачає інтеграцію різних форм або їх окремих елементів.
