2. Завдання психодіагностики

Завдання сучасної психодіагностики, як і вона сама, поділяються на теоретичні і практичні.

Науково-дослідницькі завдання психодіагностики реалізуються науковцями - розробниками:

• забезпечення методичним апаратом, теоретичними висновками і узагальненнями психодіагностичних досліджень;

• з’ясування можливостей та обмежень психодіагностики;

• обґрунтування, конструювання і апробація методик психологічного дослідження;

• розробка вимог до методик як до вимірювального інструментарію;

• вироблення правил проведення обстеження; дослідження феноменів між особистісної взаємодії в процесі обстеження;

• виявлення способів обробки та інтерпретації результатів дослідження.

Практична психодіагностика орієнтується на різноманітні запити і вимоги суспільної практики. З цими вимогами пов’язані і практичні завдання психодіагностики:

• визначення наявності/відсутності певної властивості, якості, особливості;

• визначення придатності індивідів або груп для певної діяльності;

• з’ясування стану або рівня розвитку певної властивості; встановлення рейтингу рівня розвитку цієї властивості;

• визначення відповідності / невідповідності індивіда або групи певній заздалегідь встановленій нормі (тести досягнення);

• визначення динаміки і темпів розвитку певного явища, перспектив його подальших змін;

• диференціація – розподіл індивідів або груп на категорії за виявленими ознаками;

• встановлення ефективності цілеспрямованих впливів у поведінці і психіці обстежуваних (корекція, зміна): Х → Х

Основна мета психодіагностики у закладах освіти – надати інформацію про індивідуально-психічні властивості дітей, яка б була корисна їм самим та тим, хто з ними працює – учителям, вихователям, батькам.

У результаті обстеження вирішуються наступні завдання:

• визначення рівня готовності дитини до навчання у школі;

• виявлення особливостей психічного розвитку дитини; динаміки змін у психічному розвитку;

• встановлення рівня сформованості певних психологічних новоутворень;

• встановлення відповідності ступеня розвитку умінь, навичок, особистісних та міжособистісних властивостей віковим закономірностям, вимогам суспільства;

• дослідження причин проблем і утруднень в навчально-виховній роботі з учнем;

• дослідження структури, стану взаємостосунків і психологічного клімату у учнівському колективі тощо.

Психодіагностика здійснюється у єдності з корекційним, розвивальним та профілактичним напрямами діяльності психолога, учителя. Саме психодіагностичним обстеженням починається будь-яка робота щодо надання психологічної допомоги учасникам навчально-виховного процесу.

Психодіагностичне дослідження План

1. Етапи психодіагностичного процесу.

2. Психологічний діагноз

3. Умови психодіагностичного обстеження

Література:

1. Рабочая книга школьного психолога / Под ред И.В.Дубровиной. – М.: Просвещение, 1991. – С. 32-44

2. Мельников В. М., Ямпольский Л. Т. Введение в экспериментальную психологию личности. – М. Просвещение, 1985. – С. 8-16

3. Общая психодиагностика / Под ред. А. А. Бодалева, В.В.Столина. – М.: МГУ, 1987. – С. 13-22

4. Немов Р.С.Психология. Кн. 3. Психодиагностика. – М.: Владос, 2002. – С. 19-24

5. Корольчук М.С., Осьодло В.І. Психодіагностика: Навч. посібник. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – С. 51-78

6. Психологическая диагностика: Учебное пособие / Под ред. М. К. Акимовой, К. М. Гуревича – СПб.: Питер, 2007. – С.

7. Абрамова Г.С. Практическая психология. – М.: Academia, 1997. – C. 62-71