Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
СПЕЦ зразок дипл 2015.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
186 Кб
Скачать
☆

Аннотация

В вступі та анотації кількість сторінок вказувати без додатків і списку джерел

ANNOTATION

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………

5

РОЗДІЛ 1. НЕТАРИФНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ…………………………………………………………………………

8

1.1. Поняття, принципи, суб’єкти та види зовнішньоекономічної діяльності………………………………………………………………………...

8

1.2.Державне регулювання ЗЕД в Україні……………………………………..

25

1.3. Види та особливості нетарифного регулювання ЗЕД………………….....

28

РОЗДІЛ 2. СТАН НЕТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ…………………...

35

2.1. Організаційно-економічна характеристика Житомирської митниці ДФС………………………………………………………………………………

35

2.2. Діяльність Житомирської митниці ДФС в сфері регулювання ЗЕД….....

45

2.3. Контроль Житомирської митниці ДФС за дотриманням законодавчих норм нетарифного регулювання ЗЕД………………………………………….

56

РОЗДІЛ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ НЕТАРИФНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ………………………………...

66

3.1. ……………………………………………………………………………….

66

3.2. ……………………………………………………………………………….

70

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..

78

ДОДАТКИ……………………………………………………………………….

83

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………

90

Рекомендовану кількість сторінок для кожного розділу див в методичці. Тут приклад умовний Ніяких абзаців не потрібно, лівий край повинен бути рівним вступ

Пропустити 1 інтервал 1,5

Актуальність дослідження. Впродовж останніх десятиліть процеси інтеграції та глобалізації сприяли зростанню масштабів міжнародних торговельно-економічних відносин та об’єктивно обумовили формування відповідних світових регуляторних систем обміну товарами та послугами. У рамках цих систем за умов посилення лібералізації поступово обмежується використання деяких протекціоністських інструментів і методів регулювання міжнародної торгівлі, звужуючи можливість країн забезпечувати захист національних економічних інтересів на зовнішніх ринках, що потребує трансформації їх регуляторної політики.

Нині використання тарифних заходів суттєво обмежується прийнятими угодами у межах торговельних організацій і союзів. Так, внаслідок лібералізації міжнародної торгівлі в рамках СОТ середній рівень митних тарифів розвинених країн становить близько 4%, а країн, що розвиваються, – 13%. Водночас практика державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності у провідних європейських країнах, незважаючи на декларативну прихильність до принципів вільної торгівлі, свідчить, що триває жорстке, часто приховане з метою захисту національних ринків, використання нетарифних обмежень.

Низька конкурентоспроможність вітчизняної продукції на європейських ринках та невідповідність її європейським стандартам і нормативам суттєво ускладнює пошук потенційних ринків збуту. Недиверсифікована структура експорту, її сировинна спрямованість з низьким відсотком доданої вартості та залежністю від кон’юнктури світових товарних ринків, мізерна частка високотехнологічної продукції у поєднанні з високою відкритістю економіки України сформували її неефективну міжнародну спеціалізацію та підвищили вразливість макроекономічної стабільності від зовнішніх шоків.

Прагнення України до диверсифікації ринків збуту товарів з урахуванням проблем вітчизняної економіки потребує заходів, спрямованих на захист внутрішнього ринку, і формування відповідної зовнішньоекономічної політики. Тому тема випускної роботи, в якій розглядається нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є актуальною.

Нетарифне регулювання є предметом ґрунтовних наукових досліджень. Так, І. Бурковський, І. Дюмулен , А. Мазаракі, Т. Мельник , В. Точилі , А. Філіпченко та ін. досліджували особливості нетарифних заходів порівняно з тарифними та іншими інструментами торговельної політики. Такі ж дослідники, як А. Ашурков, В. Ідрісова, Ю. Тихомиров, Д. Мітчел, Дж. Неш вивчали проблеми впливу нетарифного регулювання на обсяги товарообороту між країнами у рамках інтеграційних об’єднань та у зовнішній торгівлі з третіми країнами. У той же час недостатньо висвітленими залишаються питання оцінки масштабів та наслідків застосування нетарифних обмежень на сучасному етапі як методу захисту внутрішнього ринку.

Метою дипломної роботи є дослідження системи нетарифного регулювання ЗЕД в Україні та діяльності Житомирської митниці в сфері контролю за дотриманням законодавчих норм нетарифного регулювання ЗЕД, викладення пропозицій щодо вдосконалення нетарифного регулювання ЗЕД в сучасних умовах.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:

  • розглянути поняття, принципи, суб’єктів та види зовнішньоекономічної діяльності

  • охарактеризувати державне регулювання ЗЕД в Україні;

  • викласти особливості нетарифного регулювання ЗЕД;

  • викласти організаційно-економічну характеристику Житомирської митниці;

  • охарактеризувати діяльність Житомирської митниці в сфері державного регулювання ЗЕД

  • розглянути порядок контролю Житомирської митниці за дотриманням законодавчих норм нетарифного регулювання ЗЕД;

  • викласти шляхи вдосконалення нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Предмет дослідження – нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні.

Об’єкт дослідження - контроль Житомирської митниці за дотриманням суб′єктами ЗЕД норм законодавства в сфері нетарифного регулювання.

Методи дослідження. При проведенні дослідження використовувались такі основні методи: діалектичний та системний підхід до дослідження проблеми, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, розрахунково-аналітичні, графічні методи.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативні документи з питань державного регулювання ЗЕД та нетарифного регулювання, зокрема, інформація про діяльність Житомирської митниці, статистичні дані, праці вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі регулювання ЗЕД.

Дипломна робота виконана на 82 сторінках, містить 8 рис., 19 табл., 4 формули, 5 додатків. Перелік використаної літератури складає 50 джерел.

В вступі та анотації кількість сторінок вказувати без додатків і списку джерел