5.Потреби як рушійний мотив економічної діяльності.

Потреби – це необхідність людини, суспільства, в життєвих планах і послугах.

Класифікація потреб за Маслоу :

6.Потреби в самореалізації

5.Потреба в повазі

3.Соціальні потреби

2.Потреби в безпеці

1.Фізіологічні потреби

Економічні потреби- потреби ,які породжуються виробництвом чи іншими об’єктивними умовами і задовольняються продуктами людської праці.

Розрізняють такі види потреб:

1. Виробничі – це потреби в засобах виробництва (сировина, паливо, енергія, машини, робоча сила, інформація).

2. Не виробничі – це потреби в предметах споживання та послугах.

3. Абсолютні потреби – виражають абсолютно споживчу спроможність людини і виступають як бажання мати товар або задовільнити свою потребу.

4. Дійсні потреби – це та частина абсолютних потреб, яка реально існує в даний період і може бути задоволена виходячи з реальних доходів населення.

Обмеження ресурсів обмежує можливості суспільного виробництва. Тому виробництво здійснюється виходячи з альтернативних витрат.

Альтернативні витрати – можливі витрати одних і тих же виробничих ресурсів для виробництва різних життєвих благ призначених для задоволення різних потреб.

Економічний вибір – це вибір тих потреб, які слід задовільнити в першу чергу використовуючи обмежені ресурси.

Ціна економічного вибору – це ціна тих життєвих благ від яких відмовилася людина, суспільство заради задоволення інших потреб.

6.Сутність,структура і значення суспільного виробництва.

Суспільне виробництво – це процес створення різноманітних матеріальних благ і послуг необхідних для задоволення людських потреб.

Види виробництва:

1. Матеріальне

2. Нематеріальне – сукупність нематеріальних благ і послуг: освіта, культура, транспорт, зв*язок, охорона здоров*я, мистецтво.

За характером економічної діяльності у суспільстві можна виділити три блоки галузей:

1. Основне виробництво:

–промисловість –сільське господарство

–капітальне будівництво

– комплексні галузі, що виробляють товари народного споживання

2. Виробнича інфраструктура – це комплекс галузей, які обслуговують основне виробництво і забезпечують її ефективну діяльність: – вантажний транспорт – зв*язок – оптова торгівля – спеціальні галузі ділових послуг – обслуговування та ремонт

3. Соціальна інфраструктура – це галузь основного виробництва для покращення життя: – пасажирський транспорт – культура – освіта – наука – спорт – мистецтво – житлово-комунальні послуги

7.Суть і типи економічних систем. Продуктивні сили та виробничі відносини.

Економічна система – це спосіб організації суспільного виробництва. Характерні економічні системи відзначаються видами власності та співвідношенням ринкового і державного впливу на економіку.

Види економічних систем:

1. Система вільного або чистого ринку – така система, в якій держава мало втручається в регулювання економіки, а система ринкового регулювання досягає найвищого розвитку.

Характерні ознаки: – приватна власність на економічні ресурси; – вільне підприємництво; – особистий інтерес; – вільна конкуренція; – мінімальний державний вплив на економіку

2. Система змішаної економіки – це така економічна система в якій регулювання економіки здійснюється і ринковим механізмом і державою.

Характерні ознаки: – приватна власність; – вільне підприємство; – особиста зацікавленість; – переважає не досконала конкуренція; – великий вплив має державна економіка.

3. Командно-адміністративна – це така економічна система в якій повністю вся економічна діяльність регулюється державою. Характерні риси: – планування рівні ВНП; – планування завдань міністерства та підприємства; – 90% державної власності.

4. Традиційна система переважає в слаборозвинених країнах. Грунтується на відсталих технологіях в широкому використанні ручної праці та багато ускладненості економіки. Риси: – переважає приватна власність; – особиста праця власників засобів виробництва; – велику роль відіграють звичаї, традиції та релігія; – значна роль іноземного капіталу;

Економічна система – це сукупність взаємопов*язаних елементів економіки, яка включає:

1. Продуктивні сили: – засоби виробництва; – інформація; – використання сили природи і науки; – люди, які приводять в дію засоби виробництва; – форми і методи організації виробництва;

2. Виробничі відносини: – організаційно-економічні; – соціально-економічні; – відносини розподілу обміну та споживання;

3. Господарські механізми: – ринкові засоби регулювання; – державні.