38. Економічні функції держави. Моделі державного регулювання економікою.

Економічні функції держави:

1. Законодавче встановлення правил економічної поведінки.

2. Збереження економічної системи та забезпечення умов для її нормального функціонування.

3. Компенсація для ринку.

4. Економічна активність держави.

Економічна політика держави – це система практичних заходів у сфері управління економікою країни, щодо надання економічним процесам спрямованості відповідно до цілей, завдань та інтересів країни.

Головними видами економічної політики є:

1. Бюджетно-порядкова (фіскальна політика).

2. Грошово-кредитна політика (монетарна).

3. Цінова політика.

4. Промислова політика.

5. Науково-технічна політика.

6. Інвестиційна політика.

7. Зовнішньоекономічна політика.

8. Соціальна політика.

9. Екологічна політика.

Державне регулювання може здійснюватися 2-ма методами:

1.адміністративні (прямі) – прийняття державно обов’язкових рішень для здійснення прямого впливу на економіку.

2.економічні (не прямі) – здійснюються на використанні таких економічних важелів і стимулів як: ціна, кредит, прибуток.

Основні моделі державного регулювання економіки:

1. класична модель – базується на автоматичному встановленні загальної економічної і цінової рівноваги, поділу суспільства на бідних і багатих.

2. кейнсіанська модель – базується на активному втручанні держави прямим і опосередкованими методами на економіку з метою становлення мікроекономічної рівноваги, стимулювання економічного зростання, зайнятості та вирівнювання доходів між бідними та багатими.

3. монетарна модель – це повна гармонія соціально економічного життя при пануванні не державного підприємництва.(ключова роль грошей).

39. Фіскальна політика держави.

Фіскальна або податково-бюджетна – сукупність заходів, які вживають урядові органи щодо зміни оподаткування й структури державного бюджету зметою впливу на економіку.

Фіскальна політика складається з :

1. дискреційної фіскальної політики – свідоме регулювання державою оподаткування і державних видатків з метою впливу на реальний обсяг національного виробництва, зайнятість, інфляцію та економічне зростання.

У період спаду або кризи державою використовується стимулююча Дискреційна фіскальна політика.

В період піднесення використовується стримуюча ДФП.

2. Автоматичний – елементи економічного розвитку залежать від зміни ситуації.

40. Податки, їх суть та види. Державний бюджет.

Податкова система – це сукупність податків встановлених законодавчою владою і стягуванням законодавчими органами, а також методи і прийоми побудови податків.

Включає в себе:

1. об’єкти оподаткування – те з чого стягується податок.

2. суб’єкти оподаткування – це ті з кого стягуються податки.

3. видів та ставок.

Види податків:

1. прямі:

• податок на прибуток.

• податок на майно.

• податок по обов’язковому соціальному страхуванні.

2. не прямі:

• ПДВ

• акцизний збір.

• мито.

Ставки оподаткування:

1. прогресивна ставка (якщо зростає дохід зростають податки)

2. пропорційна (тверда)

3. регресивна (ставка податку зменшується в міру зростання доходів)

Податок – це обов’язкові платежі, які держава стягує з окремих осіб, установ та організацій у центральні та місцеві бюджети.

Бюджетна система України складається з : державного бюджету, місцевих бюджетів, республіканських.

Державний бюджет – це кошторис урядових доходів та видатків за джерелами надходження та каналами використання.

Перевищення урядових видатків над доходами називається – бюджетним дефіцитом.

Основні причини:

1. неефективна податкова політика.

2. неефективна політика державних витрат.

Рівень державного дефіциту:

Д = ( Бв-Бд\ВНП)*100%