36. Витрати виробництва їх суть, види і структура

Суспільні витрати – це сукупність витрат минулої і живої праці для виробництва товару, який необхідний суспільству.

W=Cв+V+m

Cв – постійні витрати

V – змінні витрати

m – додаткова вартість

Витрати виробництва на виробництві називають собівартість

• Розрахункова собівартість ( затрати, які плануються);

• Фактична собівартість (дійсний рівень затрат);

• Комерційна собівартість ( фактична собівартість + затрати пов’язані з реалізацією)

Види витрат:

• Зовнішні витрати( бухгалтерські витрати) – собівартість + затрати виробництва;

• Внутрішні (витрати в середині виробництва і враховують вартість неоплаченого внутрішнього ресурсу)

• Економічні витрати ( сума внутрішніх і зовнішніх витрат)

• Постійні витрати ( затрати на загальну величину на яких не впливає обсяг виробництва);

• Змінні витрати ( залежать від обсягу виробництва).

37. Прибуток: суть і види. Методи максимізації прибутку.

Прибуток – це дохід суб’єкта економічної діяльно, який утворюється як різниця між валовою виручкою (сума надходів) і витратами виробництва (собі вартості).

Прибуток завжди належить власнику виробництва. Він має безперечне право розпоряджатися прибутком на свій розсуд, але механізм утворення і розподілу реального і чистого прибутку здійснюється виходячи із загальних принципів.

Відрахування:

1.Тільки якщо людина отримує розрахунок державного бюджету (податок).

2. Відрахування на соціальне страхування.

3. Відрахування у пенсійний фонд.

4. У фонд зайнятості.

5. У фонд щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

6. Відсотки за кредит.

7. Штрафи. (неустойки).

З чистого прибутку формується:

1.Фонд розвитку виробництва науки і техніки.

2.Фонд соціального розвитку підприємств.

3.Фонд матеріального заохочення.

Види прибутку:

1. Бухгалтерський прибуток – це різниця між валовою виручкою і зовнішніми витратами.

2. Економічний прибуток – це різниця між валовою виручкою і всіма витратами.

Ступінь прибутковості підприємства визначає норму прибутку.

Р’=(Р\С+В)*100%

Використовується значок норми рентабельності:

• норма рентабельності продукці:

Р’е.п=(Р\С.б)*100%

• норма рентабельності виробництва:

Ре.в= (Р\Фо+Оз)*100%

Фактори які впливають на норму прибутку:

1. Норма додаткової вартості.

2. Органічна будова капіталу.

(С\V)-ОБК

3. Швидкість обороту капіталу.

4. Економія на елементах постійного капіталу.

5. Ринкова ціна.

Метод максимізації прибутку. Мета цього методу — одержати короткостроковий максимальний прибуток. Таку модель використовують тоді, коли відомі функції попиту та пропозиції. Функція попиту описує прогнозний обсяг збуту в певний період за різними цінами.

Метод встановлення ціни на основі торгів. Сутність цього методу полягає в тому, що замовник (покупець) оголошує конкурс на виробництво товару з певними техніко-економічними показниками. Отримавши і порівнявши пропозиції, замовник підписує контракт з виробником, який пропонує найвигідніші умови. Метод застосовують при спорудженні великих об'єктів (підприємств, сховищ, електростанцій тощо).

Метод урахування ступеня залежності від потужності чи продуктивності аналогічного товару.

Метод визначення ціни за рівнем конкурентоспроможності.

Метод визначення ціни за комерційними умовами.