- •Державна пенітенціарна служба україни
- •Чернігівський юридичний коледж
- •Цикл педагогіки та психології
- •Курс: пенітенціарна політика і пеітенціарна система України
- •Для семінарського заняття №2 Змістовий модуль №1:“ Теоретичні основи і історичний розвиток пенітенціарної політики і пенітенціарної системи України ”
- •Семінарське заняття № 2
- •1. Мета семінарського заняття.
- •2. План проведення семінарського заняття:
- •3. План заняття (розрахунок навчального часу)
- •4. Організаційно-методичні вказівки:
- •5.Хід заняття Вступне слово викладача
- •Порядок проведення семінарського заняття
- •Перше навчальне питання (20 хв.) Історичне формування і розвиток пенітенціарної політики і пенітенціарної системи в Європі.
- •Тюремний досвід середньовікторіанського періоду.
- •Покарання в середньовічній Франції.
- •Використання ув’язнення в часи Середньовіччя.
- •Виправні будинки як праобраз сучасної в’язниці.
- •Перші реформи пенітенціарної політики і пенітенціарної системи в Європі. Поява сучасної в’язниці.
- •7. Джон Говард як фундатор сучасної виправної в’язниці.
- •Пенсільванська пенітенціарна система.
- •Обернська пенітенціарна система.
- •Прогресивна ірландська пенітенціарна система.
- •Паноптикон: сутність та зміст.
- •Заслуховування рефератів з наступних тем:
- •Друге навчальне питання (20 хв.) Історичне формування і розвиток пенітенціарної політики і пенітенціарної системи на території Україні.
- •Характеристика Статуту Великого князівства Литовського 1588 року.
- •Характеристика Прав за якими судиться малоросійський народ 1743 року.
- •Характеристика Товариства, піклувального про тюрми 1819 року.
- •4. Характеристика Правил внутрішнього тюремного розпорядку 1916 року.
- •5. Характеристика постанова Наркомату юстиції ррфср від 30 січня 1918 р. «Про
- •6. Характеристика Тимчасової інструкції «Про позбавлення волі як міру покарання та порядок відбування такого», яка була прийнята 23 липня 1917 р.
- •7. Діяльність концентраційних таборів та таборів примусових робіт.
- •Характеристика Виправно-трудового кодексу1925 року.
- •Третє навчальне питання (20 хв.) Сучасна пенітенціарна політика України.
- •1. Характеристика Виправно-трудового кодексу 1970 року.
- •2. Основні нормативні документи, що стосувалися реформування кримінально-виконавчої системи.
- •3. Передумови створення Державного департаменту України з питань виконання покарань.
- •4. Характеристика Кримінально-виконавчого кодексу України 2003 року.
- •Заключне слово викладача
- •Рекомендована література для самостійної роботи курсантів
- •1. Законодавчі і інші нормативні акти України.
- •2. Навчальна література.
- •Питання для самоконтролю:
5.Хід заняття Вступне слово викладача
Після організаційного моменту у вступному слові викладач називає тему, вид заняття, визначає його мету, час та порядок проведення. Оголошує навчальні питання та особливу увагу приділяє актуальності й значенню кожного навчального питання для майбутньої професійної діяльності випускників.
Порядок проведення семінарського заняття
Після вступного слова викладач пропонує 2 курсантам (студентам) письмово надати відповіді на наступні питання:
Функції кримінально-виконавчої політики.
Наближена відповідь: Окремі напрямки пенітенціарної політики називаються кримінально-виконавчими функціями. Функція — це характерний рід діяльності, роль, призначення.
Ініціативна функція пенітенціарної політики полягає в тому, що вона як результат погодження волі суб'єктів є водночас актом вияву їхньої ініціативи (наприклад, законодавчої).
Програмно-координаційна функція означає, з одного боку, що пенітенціарна політика є своєрідною програмою діяльності суб'єктів кримінально-виконавчих правовідносин між собою, а з іншого — засобом координації цієї діяльності на засадах законності, гласності, демократизму та гуманізму.
Інформаційна функція пенітенціарної політики виявляється в тому, що завдяки чітко сформульованим положенням та принципам вона містить певну інформацію щодо процесу виконання кримінальних покарань у державі, наявні права та обов'язки суб'єктів кримінально-виконавчих правовідносин та інше.
Гарантійна функція зводиться до залучення для належного виконання покарань системи забезпечувальних засобів, які набувають певної організаційно-правової обов'язкової форми.
Захисна функція полягає в тому, що завдяки пенітенціарній політиці включається в дію механізм захисту суспільства від нових злочинних посягань.
Стратегія пенітенціарної політики.
Наближена відповідь: Стратегія пенітенціарної політики хоча й досить стабільна, все ж таки може змінюватися у зв'язку зі змінами в економіці, політиці, ідеології.
Стратегію, основні форми і методи пенітенціарної політики, її формування і розвиток прямо чи опосередковано визначає комплекс соціальних факторів. До основних із них можна віднести
соціально-політичний та економічний стан суспільства,
моральні цінності та правові уявлення,
стан і динаміку злочинності в державі,
вимоги міжнародних актів про права людини і поводження із засудженими,
діяльність міжнародних організацій,
розвиток правової науки.
Соціально-економічне благополуччя суспільства, чіткість політичних цілей, що їх ставить перед собою держава, послідовна їх реалізація виконавчою владою, стабільність розвитку, відсутність значних соціальних конфліктів створюють сприятливі умови для успішної реалізації цілей і принципів пенітенціарної політики. І навпаки, дестабілізація соціально-політичної ситуації, неясність і протиріччя цілей суспільного розвитку, соціальне напруження і конфлікти деструктивне впливають на формування і реалізацію пенітенціарної політики.
Далі викладач називає перше навчальне питання, що буде розглядатися і ставить перед курсантами низку контрольних запитань, на які курсанти (студенти) відповідають за бажанням або за вказівкою викладача. Курсант (студент) викликається до дошки, подає викладачу конспект на перевірку і відповідає на навчальне питання. З метою систематизації навчального матеріалу, по ходу відповіді, або при необхідності після її закінчення, викладач ставить додаткові питання, або надає слово бажаючому доповнити відповідь, якщо курсант (студент), який відповідає, не повністю розкриває сутність питання.
У тому випадку, коли жоден із присутніх курсантів (студентів) не в змозі дати правильну і повну відповідь на запитання викладача або деталізувати чи пояснити те чи інше положення, поняття визначення тощо, викладач робить це сам. Після розгляду кожного навчального питання викладач або курсант (студент) за пропозицією робить висновок.
