- •Державна пенітенціарна служба україни
- •Чернігівський юридичний коледж
- •Цикл педагогіки та психології
- •Курс: пенітенціарна політика і пеітенціарна система України
- •Для семінарського заняття №2 Змістовий модуль №1:“ Теоретичні основи і історичний розвиток пенітенціарної політики і пенітенціарної системи України ”
- •Семінарське заняття № 2
- •1. Мета семінарського заняття.
- •2. План проведення семінарського заняття:
- •3. План заняття (розрахунок навчального часу)
- •4. Організаційно-методичні вказівки:
- •5.Хід заняття Вступне слово викладача
- •Порядок проведення семінарського заняття
- •Перше навчальне питання (20 хв.) Історичне формування і розвиток пенітенціарної політики і пенітенціарної системи в Європі.
- •Тюремний досвід середньовікторіанського періоду.
- •Покарання в середньовічній Франції.
- •Використання ув’язнення в часи Середньовіччя.
- •Виправні будинки як праобраз сучасної в’язниці.
- •Перші реформи пенітенціарної політики і пенітенціарної системи в Європі. Поява сучасної в’язниці.
- •7. Джон Говард як фундатор сучасної виправної в’язниці.
- •Пенсільванська пенітенціарна система.
- •Обернська пенітенціарна система.
- •Прогресивна ірландська пенітенціарна система.
- •Паноптикон: сутність та зміст.
- •Заслуховування рефератів з наступних тем:
- •Друге навчальне питання (20 хв.) Історичне формування і розвиток пенітенціарної політики і пенітенціарної системи на території Україні.
- •Характеристика Статуту Великого князівства Литовського 1588 року.
- •Характеристика Прав за якими судиться малоросійський народ 1743 року.
- •Характеристика Товариства, піклувального про тюрми 1819 року.
- •4. Характеристика Правил внутрішнього тюремного розпорядку 1916 року.
- •5. Характеристика постанова Наркомату юстиції ррфср від 30 січня 1918 р. «Про
- •6. Характеристика Тимчасової інструкції «Про позбавлення волі як міру покарання та порядок відбування такого», яка була прийнята 23 липня 1917 р.
- •7. Діяльність концентраційних таборів та таборів примусових робіт.
- •Характеристика Виправно-трудового кодексу1925 року.
- •Третє навчальне питання (20 хв.) Сучасна пенітенціарна політика України.
- •1. Характеристика Виправно-трудового кодексу 1970 року.
- •2. Основні нормативні документи, що стосувалися реформування кримінально-виконавчої системи.
- •3. Передумови створення Державного департаменту України з питань виконання покарань.
- •4. Характеристика Кримінально-виконавчого кодексу України 2003 року.
- •Заключне слово викладача
- •Рекомендована література для самостійної роботи курсантів
- •1. Законодавчі і інші нормативні акти України.
- •2. Навчальна література.
- •Питання для самоконтролю:
4. Організаційно-методичні вказівки:
Метод проведення: розгорнута бесіда у формі запитань та відповідей, дискусії,
полеміки, обміну думок, виступу рефератами та з реферативними повідомленнями по індивідуальних навчально-дослідних завданнях за визначеною тематикою.
Відповідь на семінарському занятті оцінюється за наступними критеріями:
до 8 балів – курсант у повному обсязі опрацював програмний матеріал, основну і додаткову літературу, має глибокі й міцні знання, упевнено оперує набутими знаннями у вирішенні завдань, робить аргументовані висновки, може вільно висловлювати власні судження і переконувати інших, здатний презентувати власне розуміння питання.
до 5 балів – курсант володіє навчальним матеріалом, формулює нескладні висновки, може узагальнювати набуті знання і частково застосовувати їх у вирішенні завдань, аргументація на достатньому рівні.
до 2 балів – курсант загалом самостійно відтворює програмний матеріал, може дати стислу характеристику питання, але у викладеному матеріалі є істотні прогалини, є певні неточності як у відтворенні матеріалу, так і у висновках, аргументація низька, використання набутих знань у вирішенні завдань на низькому рівні.
0 бал – курсант за допомогою викладача намагається відтворити матеріал, але відповідь неточна, неповна, головний зміст матеріалу не розкрито, аргументація та власне розуміння питання майже відсутні; курсант із помітними труднощами використовує певні знання у вирішенні завдань.
Доповнення на семінарському занятті передбачає стислий виступ (повідомлення) у розвиток положень, висловлених доповідачем. Доповнення не повинно повторювати аргументацію та фактичний матеріал доповідача. Цінність доповнення пролягає у вмінні привернути увагу до тих аспектів обговорюваного питання, що не знайшли свого висвітлення у виступі доповідача. При оцінюванні доповнень курсантів їх кількість не має значення.
Оцінюється доповнення за такими критеріями: значне (суттєве, змістовне, неодноразове, або якщо воно розкриває зміст навчального питання, яке не було висвітлено у попередній відповіді) – до 2 балів; незначне (поверхове) – від 0,1 до 0,5 балу.
Виконання завдань на самостійну роботу оцінюється за наступними критеріями:
− повнота, охайність і грамотність ведення конспекту;
− наявність матеріалу для висвітлення питань винесених на самостійну роботу.
Наявність всіх компонентів конспекту може бути оцінено до 8 балів; неохайне оформлення конспекту, недостатнє відображення матеріалу заняття і самостійної роботи – бал не нараховується.
Реферат оцінюється за наступними критеріями: відповідна форма, грамотність, охайність, науковість, достатня кількість використаної літератури (до 5 джерел). За наявності всіх компонентів реферат отримує 10 балів; обмежена інформація, кількість використаної літератури (менше 3 джерел) – 5 балів; за неохайне оформлення, недостатньо повне відображення обраної теми, суттєві помилки – 2 бала.
Вступна частина:
перевірка наявності особового складу і готовності курсантів (студентів) до проведення заняття;
оголошення теми, мети заняття та порядку проведення семінарського заняття;
оголошення плану проведення семінарського заняття;
визначення місця теми в системі вивчення навчальної дисципліни;
визначення взаємозв’язку з іншими дисциплінами та темами.
Змістовна частина:
постановка та обговорення навчальних контрольних питань теми;
формулювання висновків по кожному навчальному питанню.
Заключна частина:
формулювання висновків з розглянутої теми;
оцінювання відповідей курсантів (студентів);
надання методичних рекомендацій щодо додаткового самостійного опрацювання питань теми (рекомендуються літературні та інші джерела для додаткової самостійної роботи);
відповіді на запитання.
