3. Аналіз особистості, риси характеру.

Аналіз особистості і рис характеру я подам, у своїй доповіді, спираючись на , аналіз зроблений Данилом Мокриком, оскільки вважаю його аналіз обєктивним і надзвичайно детальним.

Данило Мокрик відносить Віктора Ющенко до «кінестетів» і на основі цього робить такі висновки: «На відміну від візуалів, котрі мислять переважно образами, та аудіалів, для яких ключовими є звуки, Президент України демонструє схильність насамперед до почуттєвого сприйняття навколишнього світу. Це випливає не лише з різноманітних невербальних сигналів (таких, як жестикуляція чи порухи очей), але й – у першу чергу – з притаманних главі держави особливостей мовлення. Так, Віктор Андрійович полюбляє насамперед говорити саме про відчуття й емоції («мені прикро», «має бути соромно», «важко/легко про це говорити», «нести відповідальність» і т. д.), і лише в другу чергу «ясно бачить», «підкреслює» чи іншим чином звертається до образів.». Данило Мокрик вважає, що Віктор Андрійович Ющенко мислить на основі емоцій, описує його, як нерішучу і схильну до вагань людину. І добавляє : «Така людина може надзвичайно ефективно діяти у проблемні і кризові моменти, котрі справді примушують її зібратися. У той же час, дуже добре знаючи, що таке неправильно і погано, вона, загалом, не зовсім чітко усвідомлює, як буде правильно і добре. Тому період розв’язання проблем і боротьби з труднощами у країні з «негативно вмотивованою» верхівкою може затягнутися справді надовго.». Прочитавши повний опис особистості Віктора Андрійовича Ющенка, даний Данилом Мокриком можна відзначити, що Віктор Андрійович Ющенко є закритою людиною, що перебуває у власних емоціях та цінностях, невпевнену, але чесну і віддану, яка діє по закону «Я знаю, що для вас краще». Я вважаю, що у часи, коли країна була урівноважена, коли б не було криз і держава б не потребувала серйозних оригінальних рішень, а іноді й кардинальних жорстких мір Віктор Андрійович Ющенко міг би бути достойним президентом.

3. Вплив цієї людини на політику країни.

Віктор Андрійович Ющенко ще будучи на посаді прем’єр-міністра зробив чимало для наведення ладу в країні і зведення до мінімуму корупційних схем у економічному секторі, оскільки був досвідченим банкіром, а коли став президентом України, то почав проводити політику, направлену на інтеграцію України у ЄС, такбимовити перші нерішучі кроки і по наведенню чистоти у виконавій владі, бо саме у перші 100 днів Ющенка на чолі держави полетіли з місць багато міністрів, ба навідь прем’єр міністр, якого він сам і призначив – Юлія Тимошенко.

Віктор Андрійович Ющенко орієнтував країну на інтеграцію у європейські міжнародні структури, він бачив майбутнє України поруч з такими об’єднаннями, як Європейський союз (ЄС )і НАТО. А тому почав вести активну зовнішню політику, навіть створив посаду віце прем’єр-міністра з питань європейської інтеграції, яку очолив О. Рибачук.

Президент Ющенко сказав: “Ціль моєї країни, головна задача нового Уряду і моя особисто – вступ України в Євросоюз. Ми готові підтвердити серйозність проголошених намірів щоденною кропіткою роботою”. Більш того, він підкреслив, що “Україна не зупиниться на шляху євроінтеграції, навіть якщо не буде відчувати підтримку Європейського Союзу”.

Також після набуття президенства Віктор Андрійович Ющенко активізував процес співробітництва з НАТО і підсилив інтенсивність переговорів з НАТО, щодо прийняття України у члени організації.

7 квітня 2006 року Президент України підписав Указ “Про цільовий план Україна – НАТО на 2006р. у рамках Плану дій Україна – НАТО”, який визначав стратегічні й середньострокові цілі і пріоритети України на шляху євроатлантичної інтеграції, кінцевою метою якої було членство в НАТО.

Значними звершеннями Віктора Андрійовича Ющенка у внутрішній політиці можна назвати: прийнятий в листопада 2007 року «Указ щодо заходів з будови доступного житла в Україні та поліпшення забезпечення громадян України житлом» що став шляхом вирішення багатьох проблем соціального характеру в країні.

І не такий масштабний, але на мою думку важливий проект, як «Зігрій любов’ю дитину». Цей проект дав надію багатьом багатодітним родинам, дітям сиротам і позбавленим батьківського піклування, за що велика подяка Віктору Андрійовичу.