3. Шлях в політику Віктора Ющенка.

У 1975 році Віктор Ющенко закінчив Тернопільський фінансово-економічний інститут. У 1977 році він вступає до лав КПСС. У 1976 році стає економістом у районному відділенні «Госбанку СРСР» у Сумах. У 1984 році закінчивши аспірантуру Українського НИИ економіки і організації сільгоспу, кандидат економічних наук. З 1985 року працював у відділі кредитування і фінансування того ж банку. У 1987 році по запрошенню Вадима Гетьмана, Віктор Ющенко переходить у Київське відділення «Агропромбанку СРСР» і стає у ньому головним по планово- економічному управлінню, тим самим він стає членом команди Гетьмана, що після відділу України від Союзу стане головою «Нацбанку» України.

З 1988 по 1990 роки Віктор Ющенко працює начальником управління, замісником правління Українського республіканського банку «Агропромбанку СРСР». З 1990 по 1993 - Віктор Ющенко замісник, перший замісник голови правління АК АПБ «Україна»

У 1993 році Віктор Ющенко очолив Національний банк України і тим самим став відомий, як батько національної валюти. У 1999 році Віктор Ющенко почав свій шлях у великій політиці, очоливши, після перемоги на виборах Леоніда Кучми, кабінет міністрів. Загалом за часу перебування на пості голови кабінету у країні почалися позитивні зрушення: приріст ВВП, робітники державних підприємств почали отриму8ати заробітну плату! Дехто пов’язував зріст ВВП із зміною прем’єр-міністром правил гри на енергетичному ринку і централізацією грошових потоків, що раніше проходили не напряму, а через приватні підприємства, політиків-бізнесменів, а ми знаємо, як все це відбувається. Після звільнення з кабміну Віктор Ющенко стає на чолі блоку українських національно-демократичних сил «Наша Україна», що на виборах 2002 року набирає 25% голосів і формує найбільшу фракцію у Верховній Раді. У 2004 році Віктор Ющенко висувається кандидатом у президенти України, а основним його опонентом стає Віктор Януковича минулий президент. 2004-й рік можна сміливо назвати одним із найважливіших років у становленні нашої держави і для самого кандидата, оскільки під час передвиборчої кампанії кандидат у президенти був отруєний , упродовж деякого часу він навіть не міг приймати участі у мітингах і знаходився у лікарнях! Його обличчя зазнало тоді змін, він сам тоді зазнав змін і як політик і як особистість, злочинці так і не були знайдені. Після другого туру виборів Віктор Ющенко став президентом, набравши більшість голосів, після так званої «Помаранчевої революції», і у 2005-му році 24 січня Віктор Ющенко стає законним і легітимним президентом України.

У 2005-му році Віктор Ющенко розпустив кабінет міністрів на чолі з Юлією Тимошенко після звинувачень у корупції, і унаслідок подальших невдач Віктор Ющенко втрачає своїх виборців, усе більше і більше їх підтримують його опонента на минулих виборах, і на завершення перед виборами 2010-го року експерти не дають Віктору Ющенко і 5% необхідних для того, щоб претендувати на президенство.

3. Хто допомагав у становленні його як політичної особистості.

Найпершою людиною хто допоміг стати політиком Віктору Ющенко був, певно Вадим Гетьман, бо саме він сприяв тому, що Віктор Ющенко переїхав у Київ на посаду головного планово-економічного управління Агропромбанку, саме він взяв Віктора Ющенка у свою команду, коли став на чолі Національного банку України після розпаду СРСР, це саме він 26 січня 1993 року висунув кандидатуру Віктора Ющенко на пост голови Національного Банку. А під час подій на майдані 2004-го, під час помаранчевої революції його підтримав народ, а також його колеги, такі, як: Юлія Тимошенко, Євген Червоненко, Петро Порошенко, Олександр Турчинов, Олександр Третьяков, Микола Мартиненко, Давид Жванія, Олександр Зінченко, Микола Томенко, Юрій Луценко, Тарас Стецьків, Володимир Філенко, Олег Рибачук, Роман Зварич, Владислав Каськів, Андрій Шкіль, Ігор Гринів, Юрій Павленко,В'ячеслав Кириленко, Микола Катеринчук, Анатолій Гриценко, Анатолій Матвієнко,Юрій Кармазін, Володимир Яворівський. Багатьох.