- •Охарактеризувати соціологію як навчальну дисципліну
- •Розкрити специфіку вертикальних класифікацій
- •1. Розкрити та охарактеризувати поняття соціальність
- •2. Охарактеризувати соціокультурну реальність українського суспільства
- •1. Охарактеризувати соціально-економічний стан України, починаючи з років незалежності
- •2. “Цілісність”, “добровільність”, “характерність” і “стилізація” як стиль життя за х.-п. Мюллером
- •1. Розкрити суспільне призначення соціології через функції які вона виконує.
- •2. Сучасні погляди на "стиль життя" за п'єром Бурдьє.
- •1.Описати передумови виникнення соціології.
- •2. Різноманітність стилів життя за о. Тоффлером.
- •1 .Навести найхарактерніше визнечення «соціальної структури».
- •1)Аскриптивний та набутий стан особистості
- •2) Петерим Сорокін та його соціологічні ідеї Вчення про людину та взаємодію
- •Соціальна стратифікація і мобільність
- •Соціологія революції
- •Конвергенція соціальних систем
- •Поняття суспільство
- •Ознаки суспільства за Едвардом Шилзом
- •Докритичний період
- •Критичний період
- •Дати визначення та охарактеризувати поняття «суспільство»
- •Американський соціолог Джордж Хоманс- засновник теорії соціального обміну.
- •Охарактеризувати соціальний інститут як один із елементів суспільства
- •Інституціональні та символічні складові культурного субпростору.
- •Охарактеризувати соціальні інститути економічної сфери.
- •Ціннісно-нормативні складові культурного субпростору.
- •2. Чи маж відношення віра до свитогляду
- •Охарактеризувати соціальні інститути соціальної сфери.
- •Описати відмінності між «віруванням» і «переконанням».
- •Розкрити відмінності між формальними та неформальними соціальними інститутами.
- •Природа, стан і функції соціальних вірувань у сучасному суспільстві.
- •2) Соціальний простір стосовно суб’єктів соціальної взаємодії
- •Вказати ознаки світової соціально-економічної кризи.
- •Охарактеризувати поняття “Соціальна мобільність”.
- •Горизонтальна мобільність
- •Вртикальна мобільність
- •Охарактеризувати вимушений складний комплекс “депривація звикання-виживання” за в.В. Кривошеєвим.
- •Розкрити сутність “теорії стадіального генезису ” як один із підходів до вивчення цивілізаційного світоустрою.
- •1. Чи можна імпортувати в українське суспільство пояснювальні схеми, зо виникли для пояснення суспільних процесів у інших суспільствах.
- •2. Розкрити сутність «теорії локального розвитку» як один із підходів вивчення цивілізаційного устрою.
- •1. Дати визначення та охарактеризувати термін «абстрагування».
- •2. Дати визначення та охарактеризувати термін «теоретизування».
- •1. Дати визначення, охарактеризувати поняття цивілізація, назвати підходи до розуміння «цивілізованості»
- •2. Чи має відношення віра до формування світогляду людини. – та ж сама відповідь, що й у питанні №2 білету №15
1 .Навести найхарактерніше визнечення «соціальної структури».
Соціальна структура — внутрішній устрій суспільства або соціальної групи, що складається з певним чином розташованих, впорядкованих частин (в групі — соціальних індивидів, осіб), що знаходяться у соціальному зв'язку, взаємодіють між собою. Взаєморозміщення та певний взаємозв'язок складових частин суспільства, як цілісної соціальної системи.
В устрої соціальної структури розрізняють соціальну статику та соціальну динаміку (див. Толкотт Парсонс). Устрій та підпорядкованість соціальних структур називається «соціальною стратифікацією».
2. Тлумачення Монтеск'є соціологічних принципів, що міститься у праці «Про дух законів», представляється в ряді випадків більш «сучасним», ніж у Конта. Це зовсім не означає, що Монтеск'є взяв верх над Кон-том; це свідчить швидше про те, що Монтеск'є - НЕ провісник соціології, а один з основоположників соціологічної доктршни. Соціологічну теорію суспільства Монтеск'є викладає в своїй основній праці «Дух законів». Вона є результатом багаторічних роздумів (учений працював над нею 20 років) і несе в собі всю багату палітру ідей, пошуків, надій і сумнівів епохи, в якій сплелися метафізичні, політичні, правові, соціальні, гуманістичні, культурологічні проблеми. Як філософ, історик, правознавець, письменник, активний учасник знаменитої французької «Енциклопедії» Дідро і Д'Аламбера, Монтеск'є виступає проти релігійного фанатизму, критикує теологічне розуміння історії Августина та Фоми" Аквінського, обґрунтовує об'єктивний характер законів розвитку природи та людської історії, підкреслює взаємозв'язок між природним та соціальним. Монтеск'є був прихильником принципу деїзму; він вважав, що Бог .створив світ, але не втручається в закони природи та людської історії. Монтеск'є розпочинає свою працю «Дух законів» думкою про те, що закони є необхідними відносинами, що випливають з ходу речей. Ці закони він називає «позитивними». Закон — це відображення одноманітності різноманітного і відтворення сталості в кожній зміні, а також необхідності й неминучості. Первісна людина, що перебуває в природному стані, на-ділена не стільки пізнанням, скільки здатністю до пізнання, і тому вона відчуває свою обмеженість, немічність і боїться всього, що відбувається навколо. У стані страху кожна людина відчуває себе нижчою і слабшою стосовно інших людей, і тому первісним людям притаманне почуття миролюбності та поступового усвідомлення почуття рівності. Монтеск'є вважає, що Гоббс помилявся, розглядаючи війну первісних людей як їх природний стан. Мир, підкреслює Монтеск'є, є першим природним законом людини. Добування їжі людиною — другий закон. Третім законом природного стану людини є потреба в спілкуванні. З переходом людини від наявних почуттів до набуття знань ще більше зростає потреба до зближення. Бажання жити в суспільстві — четвертий природний закон людини. Люди об'єднуються в суспільства, і з відчуттям могутності та сили між ними розпочинаються війни, як і між окремими індивідами, що теж починають усвідомлювати свою перевагу й силу, і т.ут теж розпочинається боротьба. Боротьба між народами та між окремими людьми викликає потребу в законах, які регулювали б відносини між народами та громадянами.
Білет № 9