Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bileti_sotsiologiya.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
481.28 Кб
Скачать
  1. Охарактеризувати соціальні інститути соціальної сфери.

Соціальний інститут — відносно стійка модель поведінки людей і організацій, що історично склалася у певній сфері життєдіяльності суспільства.

Соціальні інститути класифікують на основі різних критеріїв. Найпоширенішою є класифікація за критерієм цілей і сферою дії. У такому разі прийнято виокремлювати економічні, політичні, культурні та виховні, соціальні комплекси інститутів:

— економічні (власність, гроші, банки, господарські об'єднання різного типу) — забезпечують виробництво і розподіл суспільного багатства, регулюють грошовий обіг;

— політичні (держава, Верховна Рада, суд, прокуратура) — пов'язані з встановленням, виконанням і підтриманням певної форми політичної влади, збереженням і відтворенням ідеологічних цінностей;

— культурні та виховні (наука, освіта, сім'я, релігія, різні творчі установи) — сприяють засвоєнню і відтворенню культурних, соціальних цінностей, соціалізації індивідів;

— соціальні — організовують добровільні об'єднання, регулюють повсякденну соціальну поведінку людей, міжособистісні стосунки.

  1. Описати відмінності між «віруванням» і «переконанням».

Переконання - це тверді, усвідомлені і обдумані вірування, що виконують роль підказок або життєвого орієнтира для людини. Як і вірування, переконання - це інтелектуальний рефлекс людини, його фіксована реакція на ті чи інші сторони життя, але на відміну від вірувань, переконання обдумано і має в своїй основі осмислене (зв'язне, логічне) обґрунтування. Вірування можна ототожнювати з поняттям «віри». Основні джерела переконань, це – виховання, особистий досвід, соціальні стереотипи, авторитети.

Білет №17

  1. Розкрити відмінності між формальними та неформальними соціальними інститутами.

Соціальні інститути виконують у суспільстві функції соціального управління і соціального контролю як одного з елементів управління. Вони керують поведінкою членів суспільства через систему санкцій і нагород. Класифікуються на підставі змісту і функцій, які вони виконують – економічні, політичні, виховні, культурні, релігійні. Соціальні інститути можна поділити на формальні і неформальні. Критерієм розподілу служить ступінь формалізації існуючих у них зв'язків, взаємодій, відносин. Формальні інститути забезпечують проходження ділової інформації, необхідної для функціональної взаємодії. Регулюють щоденні особистісні контакти. Формальні соціальні інститути регулюються законами,нормативними актами. До них можна віднести: банки, виробничі установи; парламент, міліцію, уряд; родину, університет та інші навчальні заклади, художні установи.

Коли ж функції, засоби соціального інституту не відображені в формальних правилах, законах, створюється неформальний інститут. Неформальні інститути – спонтанно сформована система соціальних зв'язків, взаємодій і норм міжособистісного і міжгрупового спілкування. Немає жорстко закріплених стандартів. Неформальні організації створюють більше можливостей для творчої продуктивної діяльності, розробки та впровадження нововведень. Приклади: націоналізм, організації за інтересами, рокери, «дідівщина» в армії, неформальні лідери в групах.

Інституційна діяльність здійснюється людьми, організованими в групи або асоціації, де проведено поділ на статуси і ролі відповідно до потребами даної соціальної групи або суспільства в цілому. Інститути,таким чином, підтримують соціальні структури і порядок у суспільстві.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]