- •Охарактеризувати соціологію як навчальну дисципліну
- •Розкрити специфіку вертикальних класифікацій
- •1. Розкрити та охарактеризувати поняття соціальність
- •2. Охарактеризувати соціокультурну реальність українського суспільства
- •1. Охарактеризувати соціально-економічний стан України, починаючи з років незалежності
- •2. “Цілісність”, “добровільність”, “характерність” і “стилізація” як стиль життя за х.-п. Мюллером
- •1. Розкрити суспільне призначення соціології через функції які вона виконує.
- •2. Сучасні погляди на "стиль життя" за п'єром Бурдьє.
- •1.Описати передумови виникнення соціології.
- •2. Різноманітність стилів життя за о. Тоффлером.
- •1 .Навести найхарактерніше визнечення «соціальної структури».
- •1)Аскриптивний та набутий стан особистості
- •2) Петерим Сорокін та його соціологічні ідеї Вчення про людину та взаємодію
- •Соціальна стратифікація і мобільність
- •Соціологія революції
- •Конвергенція соціальних систем
- •Поняття суспільство
- •Ознаки суспільства за Едвардом Шилзом
- •Докритичний період
- •Критичний період
- •Дати визначення та охарактеризувати поняття «суспільство»
- •Американський соціолог Джордж Хоманс- засновник теорії соціального обміну.
- •Охарактеризувати соціальний інститут як один із елементів суспільства
- •Інституціональні та символічні складові культурного субпростору.
- •Охарактеризувати соціальні інститути економічної сфери.
- •Ціннісно-нормативні складові культурного субпростору.
- •2. Чи маж відношення віра до свитогляду
- •Охарактеризувати соціальні інститути соціальної сфери.
- •Описати відмінності між «віруванням» і «переконанням».
- •Розкрити відмінності між формальними та неформальними соціальними інститутами.
- •Природа, стан і функції соціальних вірувань у сучасному суспільстві.
- •2) Соціальний простір стосовно суб’єктів соціальної взаємодії
- •Вказати ознаки світової соціально-економічної кризи.
- •Охарактеризувати поняття “Соціальна мобільність”.
- •Горизонтальна мобільність
- •Вртикальна мобільність
- •Охарактеризувати вимушений складний комплекс “депривація звикання-виживання” за в.В. Кривошеєвим.
- •Розкрити сутність “теорії стадіального генезису ” як один із підходів до вивчення цивілізаційного світоустрою.
- •1. Чи можна імпортувати в українське суспільство пояснювальні схеми, зо виникли для пояснення суспільних процесів у інших суспільствах.
- •2. Розкрити сутність «теорії локального розвитку» як один із підходів вивчення цивілізаційного устрою.
- •1. Дати визначення та охарактеризувати термін «абстрагування».
- •2. Дати визначення та охарактеризувати термін «теоретизування».
- •1. Дати визначення, охарактеризувати поняття цивілізація, назвати підходи до розуміння «цивілізованості»
- •2. Чи має відношення віра до формування світогляду людини. – та ж сама відповідь, що й у питанні №2 білету №15
Охарактеризувати соціальні інститути соціальної сфери.
Соціальний інститут — відносно стійка модель поведінки людей і організацій, що історично склалася у певній сфері життєдіяльності суспільства.
Соціальні інститути класифікують на основі різних критеріїв. Найпоширенішою є класифікація за критерієм цілей і сферою дії. У такому разі прийнято виокремлювати економічні, політичні, культурні та виховні, соціальні комплекси інститутів:
— економічні (власність, гроші, банки, господарські об'єднання різного типу) — забезпечують виробництво і розподіл суспільного багатства, регулюють грошовий обіг;
— політичні (держава, Верховна Рада, суд, прокуратура) — пов'язані з встановленням, виконанням і підтриманням певної форми політичної влади, збереженням і відтворенням ідеологічних цінностей;
— культурні та виховні (наука, освіта, сім'я, релігія, різні творчі установи) — сприяють засвоєнню і відтворенню культурних, соціальних цінностей, соціалізації індивідів;
— соціальні — організовують добровільні об'єднання, регулюють повсякденну соціальну поведінку людей, міжособистісні стосунки.
Описати відмінності між «віруванням» і «переконанням».
Переконання - це тверді, усвідомлені і обдумані вірування, що виконують роль підказок або життєвого орієнтира для людини. Як і вірування, переконання - це інтелектуальний рефлекс людини, його фіксована реакція на ті чи інші сторони життя, але на відміну від вірувань, переконання обдумано і має в своїй основі осмислене (зв'язне, логічне) обґрунтування. Вірування можна ототожнювати з поняттям «віри». Основні джерела переконань, це – виховання, особистий досвід, соціальні стереотипи, авторитети.
Білет №17
Розкрити відмінності між формальними та неформальними соціальними інститутами.
Соціальні інститути виконують у суспільстві функції соціального управління і соціального контролю як одного з елементів управління. Вони керують поведінкою членів суспільства через систему санкцій і нагород. Класифікуються на підставі змісту і функцій, які вони виконують – економічні, політичні, виховні, культурні, релігійні. Соціальні інститути можна поділити на формальні і неформальні. Критерієм розподілу служить ступінь формалізації існуючих у них зв'язків, взаємодій, відносин. Формальні інститути забезпечують проходження ділової інформації, необхідної для функціональної взаємодії. Регулюють щоденні особистісні контакти. Формальні соціальні інститути регулюються законами,нормативними актами. До них можна віднести: банки, виробничі установи; парламент, міліцію, уряд; родину, університет та інші навчальні заклади, художні установи.
Коли ж функції, засоби соціального інституту не відображені в формальних правилах, законах, створюється неформальний інститут. Неформальні інститути – спонтанно сформована система соціальних зв'язків, взаємодій і норм міжособистісного і міжгрупового спілкування. Немає жорстко закріплених стандартів. Неформальні організації створюють більше можливостей для творчої продуктивної діяльності, розробки та впровадження нововведень. Приклади: націоналізм, організації за інтересами, рокери, «дідівщина» в армії, неформальні лідери в групах.
Інституційна діяльність здійснюється людьми, організованими в групи або асоціації, де проведено поділ на статуси і ролі відповідно до потребами даної соціальної групи або суспільства в цілому. Інститути,таким чином, підтримують соціальні структури і порядок у суспільстві.