- •Охарактеризувати соціологію як навчальну дисципліну
- •Розкрити специфіку вертикальних класифікацій
- •1. Розкрити та охарактеризувати поняття соціальність
- •2. Охарактеризувати соціокультурну реальність українського суспільства
- •1. Охарактеризувати соціально-економічний стан України, починаючи з років незалежності
- •2. “Цілісність”, “добровільність”, “характерність” і “стилізація” як стиль життя за х.-п. Мюллером
- •1. Розкрити суспільне призначення соціології через функції які вона виконує.
- •2. Сучасні погляди на "стиль життя" за п'єром Бурдьє.
- •1.Описати передумови виникнення соціології.
- •2. Різноманітність стилів життя за о. Тоффлером.
- •1 .Навести найхарактерніше визнечення «соціальної структури».
- •1)Аскриптивний та набутий стан особистості
- •2) Петерим Сорокін та його соціологічні ідеї Вчення про людину та взаємодію
- •Соціальна стратифікація і мобільність
- •Соціологія революції
- •Конвергенція соціальних систем
- •Поняття суспільство
- •Ознаки суспільства за Едвардом Шилзом
- •Докритичний період
- •Критичний період
- •Дати визначення та охарактеризувати поняття «суспільство»
- •Американський соціолог Джордж Хоманс- засновник теорії соціального обміну.
- •Охарактеризувати соціальний інститут як один із елементів суспільства
- •Інституціональні та символічні складові культурного субпростору.
- •Охарактеризувати соціальні інститути економічної сфери.
- •Ціннісно-нормативні складові культурного субпростору.
- •2. Чи маж відношення віра до свитогляду
- •Охарактеризувати соціальні інститути соціальної сфери.
- •Описати відмінності між «віруванням» і «переконанням».
- •Розкрити відмінності між формальними та неформальними соціальними інститутами.
- •Природа, стан і функції соціальних вірувань у сучасному суспільстві.
- •2) Соціальний простір стосовно суб’єктів соціальної взаємодії
- •Вказати ознаки світової соціально-економічної кризи.
- •Охарактеризувати поняття “Соціальна мобільність”.
- •Горизонтальна мобільність
- •Вртикальна мобільність
- •Охарактеризувати вимушений складний комплекс “депривація звикання-виживання” за в.В. Кривошеєвим.
- •Розкрити сутність “теорії стадіального генезису ” як один із підходів до вивчення цивілізаційного світоустрою.
- •1. Чи можна імпортувати в українське суспільство пояснювальні схеми, зо виникли для пояснення суспільних процесів у інших суспільствах.
- •2. Розкрити сутність «теорії локального розвитку» як один із підходів вивчення цивілізаційного устрою.
- •1. Дати визначення та охарактеризувати термін «абстрагування».
- •2. Дати визначення та охарактеризувати термін «теоретизування».
- •1. Дати визначення, охарактеризувати поняття цивілізація, назвати підходи до розуміння «цивілізованості»
- •2. Чи має відношення віра до формування світогляду людини. – та ж сама відповідь, що й у питанні №2 білету №15
Дати визначення та охарактеризувати поняття «суспільство»
Суспільство – це форма життєдіяльності людей, спосіб їх соціальної організації. Це система, що розвивається на основі об'єктивних соціальних законів. Суспільство як сукупність всіх соціальних процесів вивчається багатьма суспільними дисциплінами: соціологією, антропологією, психологією, етнографією, мовознавством тощо. Соціальна філософія, що базується на принципі антропоцентризму, досліджує стан суспільства як цілісної системи, всезагальні закони та рушійні сили його функціонування та роз- витку, його взаємозв'язок з природним середовищем, навколишнім світом в цілому. Суспільство як соціальна реальність є вищою формою руху матеріального світу. Суспільство виникло внаслідок еволюції природи і з самого початку мало характерні риси. По-перше, це специфічна системна організація, що відрізняється від інших матеріальних систем особливою структурною базою. По-друге, суспільство володіє особливим механізмом передачі інформації і способом успадкування. По-третє, головною відмінністю соціальної матерії від інших її форм руху є те, що вона поєднує в собі не лише матеріальні, а й духовні процеси, свідомість. Суспільство – це система, що постійно розвивається. У своєму розвиткові воно послідовно проходило певні закономірні етапи, які в соціальній науці фіксуються в цивілізаційних критеріях.
Американський соціолог Джордж Хоманс- засновник теорії соціального обміну.
Джордж Каспар Хоманс (1910 - 1989) - засновник теорії соціального обміну. Центральною категорією його соціології є категорія соціальної дії, яка є процесом раціонального обміну. Ідеалом для Хоманса є "єдина уніфікована суспільна наука", в термінах соціального обміну що стирає всі міждисциплінарні відмінності. На його думку, це можливо внаслідок того, що всі соціальні науки вивчають поведінку, і всі використовують одну і ту ж групу пояснювальних принципів. Соціальна поведінка розглядується Джоржем Каспаром Хомансом як обмін матеріальними і нематеріальними цінностями. Рівень і якість обміну задають міру стабільності соціальних зв'язків і стосунків. (На відміну від Джорджа Хоманса, що запропонував психологізований варіант теорії соціального обміну, Пітер Мікаел Блау (р. 1918) запропонував свою версію обміну, класиком якої він і вважається. Пітер Блау намагається з'єднати аналіз поведінкових стратегій на мікрорівні з дослідженням макроструктур суспільства, що виводяться з них.) Джордж Хоманс формулює основоположний принцип взаємодіючих людей: чим більше винагороджується певна діяльність людини, тим частіше він її повторює. Ідея соціального обміну у формі "балансу стимулів і вкладів" зіграла важливу роль в розробці теорії організації, а ще раніше стала ключовим компонентом соціологічних теорій.
Білет 12
Охарактеризувати соціальний інститут як один із елементів суспільства
Соціальні інститути — це форми спільної діяльності людей, що історично склалися, стійкі, або відносно стійкі типи і форми соціальної практики, за допомогою яких організується суспільне життя, забезпечується стійкість зв'язків і відносин в рамках соціальної організації суспільства. Різні соціальні групи вступають між собою в соціальні відносини, які певним чином регламентуються. Регламентація цих та інших соціальних відносин здійснюється в рамках відповідних соціальних інститутів: держава (політичні відносини), трудовий колектив (соціальні і економічні), сім'я, система освіти, церква тощо (це все соціальні інститути). Кожний соціальний інститут має певну мету діяльності і відповідно до неї виконує певні функції, забезпечуючи членам суспільства можливість задовольняти відповідні соціальні потреби. В результаті цього стабілізуються соціальні відносини, вноситься узгодженість в дії членів суспільства. Функціонування соціальних інститутів, виконання людьми в їхніх рамках певних ролей обумовлюються наявністю соціальних норм у внутрішній структурі кожного соціального інституту. Соціальні інститути виконують наступні функції: закріплення і відтворювання суспільних відносин в певній області; інтеграції і згуртованості суспільства; регулювання і соціального контролю; комунікації і включення людей в діяльність.