2.3. Характеристика ґрунтів

Харківська область розташована на території північно-східного району Лівобережної України в межах двох природних зон Лісостепу та Степу, що обумовлює її природні умови. Відповідно до даних ґрунтової зйомки в межах Харківської області нараховується більше 150 різновидів ґрунтів. Причиною такої розмаїтості є насамперед приуроченість території Харківській області до двох зон - лісостепової та степової. У північній (лісостеповій) частині області розповсюджені чорноземи глибокі, сірі, темно-сірі опідзолені та деградовані ґрунти, чорноземи опідзолені та деградовані. У ґрунтовому покриві степової зони переважають чорноземи звичайні та чорноземи звичайні глибокі.

Найродючішими ґрунтами району є чорноземи типові та опідзолені. Чорноземи звичайні глибокі та звичайні внаслідок більшої посушливості кліматичних умов,мають меншу родючість. Серед інших менш поширених ґрунтів є лучні чорноземи та лучні переважно солонцювато-солончакуваті ґрунти.

У цілому структура земельного фонду визначається дуже високим сільськогосподарським освоєнням території, урбанізацією й індустріалізацією життєвого простору

На території Коротича розвиваються ерозійні процеси у вигляді площинного змиву й оврагоутворення.

2.4. Клімат

Харківська область розташована в двох природно - кліматичних зонах :  Степи і Лісостепи.

Клімат Коротичанського району - помірно-континентальний,   зима нестійка, продовжується біля 130 днів. Морози чергуються з відлигами,  хоча в окремі роки зима буває суворою, з великою кількістю снігу, більш тривалою, ніж звичайно.

Літо в основному спекотне, довготривалість його до  140  днів. Часто дують вітри: влітку та восени - західні, взимку та навесні - південно-східні й східні.

Чудова пора року - осінь, як правило тепла, суха, з великою кількістю сонячних днів.

Область відноситься до зони з недостатньою зволоженістю. В деякі роки тривала відсутність опадів в поєднанні з високою температурою повітря, відносно низькою вологістю й вітром створюють умови для засушливих й суховійних явищ. Інколи   спостерігаються курні бурі.

Кількість опадів за рік коливається від 475 до 568 мм,  зменшуючись з північного заходу на південний схід.  Самий дощовий місяць - червень.

2.5. Рослинність Коротичанського району

Степові схили вкриті лучною, різнотравно-типчаково-ковиловою рослинністю, яка пристосована до посушливого клімату. Через жарке літо, невелику кількість опадів, нерівномірність їх випадання протягом літа і сильне випаровування часто бувають посухи. Деякі рослини розвиваються у весняний період, коли достатньо вологи.

За час вегетаційного періоду степові схили змінюють свій вигляд, залежно від цвітіння тих чи інших рослин. Тільки-но станув сніг, а на глинистих схилах уже з'являються золотаві суцвіття мати-й-мачухи. Ця рослина зацвітає найпершою (у 20-х числах березня). Трохи пізніше, в кінці березня, зацвітають зірочки жовті.

На південних схилах смт. Коротич збереглися сліпучо-жовті квітки горицвіту весняного і горицвіту волзького, які у квітні яскраво виблискують на сонці серед степових трав. На південних схилах з’являються карликові рослини (3 - 10 см заввишки) - це реп’яшок . У другій половині квітня зацвітає ряска Коха з великими сніжно-білими квітками, зібраними докупи. Цвіте до кінця травня. У цей же час зацвітають ясно- голубі суцвіття гіацинтика блідого.

На початку літа на схилах переважають блакитні і рожеві кольори в поєднанні з жовтими. На відкритих сухих степових місцях зацвітає чебрець. Коли він цвіте, то утворює суцільні лілово-рожеві плями. В цей час цвіте конюшина лучна, вязіль барвистий, дивина фіолетова із струнким стеблом і яскравими фіолетовими квітками, вероніка, гадючник, шавлія лугова, шавлія поникла, віскарія клейка, смілка зеленоцвіта, буквиця , звіробій лікарський . Великі зарості утворює дереза з жовтими квітками. У травні-червні зацвітають злакові рослини: келерія, жито дике, житняк гребінчастий, метлюг звичайний, тонконіг, костриця, пирій повзучий. У дні липневої спеки, коли згасають барвисті кольори степу, ще цвіте свербіжниця польова, скабіоза блідо-жовта, волошка Толієва, головатень руський, гоніолімон татарський, деревій, дивина східна, кермек. Кермек належить до групи рослин - "перекотиполе". Ця рослина має майже кулясте, дуже розлоге суцвіття, яке прикрашає степ. В цей час у ажурної трав’янистої рослини - холодка багатолистого достигають червоні ягоди, а ломиніс розповсюджує своє насіння. Деякі рослини степу восени повторюють цвітіння: конюшина лучна, кульбаба, гвоздика лучна, деревій.

На луках рослинність представлена порівняно невеликою кількістю видів, ростуть конюшина лучна, біла, еспарцет, люцерна, герань лучна, деревій, кульбаба, жовтець, чина, мишачий горошок, козелець, цикорій, дев’ятий британський, подорожники, хвощі, перстач, гвоздика трав’яна, лядвенець рогатий. Поширені злакові рослини: пирій повзучий, райграс пасовищний, тимофіївка лугова, тонконіг, лисохвіст, тонконіг, зубрівка пахуча. Ближче до водоймищ надмірна кількість вологи зумовлює поширення гідрофільної рослинності: очерету, комишу озерного, рогозу, лепешняку, аїру звичайного, осоки. Навесні зацвітає живокіст лікарський, сусак. Влітку цвіте частуха придорожня, м’ята водяна, череда, стрілолист звичайний. Поверхня боліт вкрита ряскою, яка цвіте в травні-червні. У стоячих водах росте жабурник звичайний, плаваюча рослина з серцевидними листками і білими квітками та елодея канадська з довгим розгалуженим стеблом і дрібними листочками.

Переважають ліси дубові, кленово-липово-дубові та ясенево-дубові . Крім дуба звичайного, кленів широколистого й татарського, липи, ясена у лісах зустрічається яблуня лісова, в’яз, груша звичайна, береза бородавчаста, тополя, осика, черемуха, акація біла та жовта, ліщина звичайна, терен, вільха, шипшина собача, глід, бузина чорна, верби. Першою в лісі зацвітає ліщина звичайна, у другій половині березня. Майже одночасно з ліщиною цвіте вільха, а трохи пізніше - береза. Рано розвиваються і сріблясті "котики" верб. З трав’янистих рослин раніше всіх розкривають свої квітки голубі проліски (в кінці березня), слідом за ними з’являються ніжно лілові та жовтуваті грона рясту, медунка з червоно-блакитними квітками, пшінка весняна з ласкаво- жовтим цвітом, анемона лісова, пізніше зацвітає чина весняна, фіалка запашна, зірочник лісовий, барвінок малий. Поширений копитняк європейський, його ниркоподібні листки дещо нагадують копито. Цвіте у квітні. У травні зацвітає купина запашна, її білі, з тонким ароматом квітки звисають уздовж зігнутого стебла. На початку місяця зацвітає королева весняного лісу - конвалія.  Поширеними рослинами також є яглиця звичайна, дудник лісовий, кропива дводомна, хміль виткий. На узліссі поширені злакові рослини, цибуля українська, смолівка звичайна, куколиця біла, ломиніс цільнолистий, в’язіль різнокольоровий, іван-чай вузьколистий, материнка, ожина сиза, суниці лісові, кущі бруслини бородавчастої.