68. Твори м.Коцюбинського із життя кримських татар:теми, проблематика, образи, поетика.

Кримський цикл оповідань – це свого роду “записки мандрівника”, автор яких дуже уважний до світу кримської природи. Ці новели ( “У грішний світ”, “На камені”, “В путах шайтана”, “Під мінаретами”) вражають красою і силою художніх образів, багатством поетичної мови, оригінальністю зображально-виражальних засобів. Вони сповнені грації і краси, вони прості як саме життя, і так само серйозні.Особливу увагу заслуговує специфічність образотворення в цих художніх полотнах, вона зумовлена насамперед екзотичною красою кримського пейзажу. Море, скелі, пекуче сонце та татарське середовище створюють неповторну колоритність цих новел. Через ці образи автор занурюється у внутрішній світ своїх героїв, прагне передати їх почуття, настрої, зміни психічного стану. структура творів кримського циклу М.Коцюбинського здебільшого визначається емоційною складовою, своєрідним внутрішнім сюжетом і настроєвою. композицією. В цих зразках малої прози письменник досягає виразної колористичності, гармонійності їх архітектоніки. Для новел характерним є зображення на початку твору замкненого художнього простору, своєрідної сфери – місця, в якому відбуватиметься дія (татарське село, монастир). Проте цей простір в експозиції твору письменник використовує насамперед для вираження душевних переживань героїв, які одразу вводять читача в атмосферу своєї складної душевної “роботи”.Використовуючи гру фарб (розмиті фарби пейзажу контрастують з чіткими фарбами), М. Коцюбинський поглиблює психологічну характеристику персонажів, намагається наповнити смислом усі елементи сюжету, створюючи, таким чином стислу, містку новелу. На тлі величної природи, автор підіймає тему викриття дикості патріархальних звичаїв, забобонів, що стають на заваді розвиткові людини, пригнічують і придушують її. Вдалим поєднанням образів, та звичайних повсякденних деталей письменник показує, як задохнувшись у буденності людина стає здатною на вчинок, як у неї поступово народжується протест.Характерним для творів цього циклу є увага насамперед до внутрішнього світу так званої маленької, простої людини (Емене, Фатьма, Алі, Варвара), утвердженням її невичерпної, самоцінної, індивідуальної особистості. Вражає у кримських новелах також їх кольорова та звукова наснаженість. Типовими для всіх чотирьох творів є образи моря, сірих скель, співу муєдзина. Вони створюють той особливий колорит, що дозволяє зрозуміти і заглибитись у психологію татарського села, його звичаїв побуту Через колір, звукові враження митцю вдалося відтворити реальний перебіг психічних процесів, порухів душі людини в їхній дійсній складності. Згадані твори належать до ранньої творчості письменника, але вже тоді, вони розкривають основні характерні риси імпресіоністичної майстерності Коцюбинського, особливо таку із них, як виняткову пластичність і мальовничість описів природи, речей , персонажів. Мікрообраз, винесений у назву, проходить через усю першу частину новели «На камені». Він створює сіре колористичне тло. на фоні якого розгортається сюжетна дія: «татарське село здавалось грудою дикого каміння», «кам'яні оселі», «сонце і камінь», «люди на камені». На цьому тлі кожний новий колористичний мікрообраз набуває особливого значення: зміни, що відбулися в душевному стані мовчазної татарської дівчини Фатьми після її зустрічі з гарним молодим турком Алі, символізує розквітла квітка — гірський крокус. Драматична колізія (втеча закоханих Фатьми й Алі) також знаходить своє особливе розв'язання в протилежності кольорів різної гами — мікрообраз «дух цих диких, ялових, голих скель». На цих скелях закарбувалася споконвічна історія страждань «людей на камені», існування яких — постійна боротьба з природою, панує лише один закон — жорстокість. Безбарвним скелям, голому каменю автор протиставляє червоний колір пов'язки на голові Алі та зелений колір фередже Фатьми, черво¬ний — символ кохання, а зелений — життя. Яскраві, насичені кольори контра¬стують з кольорами мертвої застиглої скелястої породи, посилюють драматизм подій, сірі скелі зрадливо виказують яскраве вбрання Фатьми й Алі. Колорис¬тичні штрихи зливаються в єдину імпресіоністичну картину з драматичним ма¬люнком і водночас піднесеним гімном коханню. Часто зорові образи переплітаються зі звуковими, зокоема тоді, коли опи¬сується гра Алі, то розповідь пронизує мелодія зурни, ясно відчуваються еле¬менти поетичного ритму, так званої ритмічної прози. Ця тонка фіксація вра¬жень, лаконічність вислову, глибокий ліризм, ритмічність чи плавність мови, майстерність описів природи та глибинний психологічний аналіз стають харак¬терною рисою творчості Михайла Коцюбинського.