В яких випадках використовуються шунти і додаткові опори для розширення діапазону вимірювання приладів?
Електровимірювальні прилади Виробляють на обмежені діапазони вимірювання як за величин струму,так і за величин напруг.
Обмеження діапазонів вимірювання у приладах пояснюється складністю створення приладів на високі напруги і великі струми, зумовлені, перш за все, умовами безпеки користування приладами, що містяться в безпосередній близькості від спостерігача.та складністю підведення проводів і шин значної площі перерізу до приладів, зібраних разом на щитах і пультах.
Для забезпечення можливості безпечного і нескладного вимірювання яких завгодно величин напруг, струмів, потужностей та інших електричних величин, розроблено ряд пристроїв, що дають можливість наявними приладами, тобто приладами, призначеними для вимірювань електричних величин помірної величини, вимірювати дійсні електричні величини значного розміру, не сприйнятні до прямих вимірювань цими приладами. До таких пристроїв слід віднести шунти, додаткові опори та вимірювальні трансформатори струму і напруги. Всі ці пристрої е перетворювачами відповідних електричних величин на електричні, сприйнятні для вимірювання.
Остальные ответы – в методичке.
ТЕМА 5
Назвіть основні переваги цифрових вимірювальних приладив перед аналоговими.
У зв’язку з широким розвитком комплексної автоматизації виробничих процесів і експериментальних досліджень із застосуванням ЕОМ зростаюгь відповідні вимоги до вимірювальної техніки:
— підвищення точності, швидкодії, чутливості при вимірюванні величин, які змінюються;
— здійснення повної автоматизації складних процедур прямих, непрямих, сукупних і сумісних вимірювань;
— видача результатів вимірювань у кодованій формі безпосередньо інформаційно-вимірювальній системі;
Ці завдання вирішують цифрові вимірювальні прилади, поширення яких зумовлене наступними перевагами цих засобів вимірювання порівняно з аналоговими вимірювальними приладами. Швидкодія до сотень, мільйонів вимірювань у секунду. Висока інформаційна спроможність цифрових відлікових приладів значно підвищує здатність оператора до сприйняття інформації. Тому ЦВП мають крім цифрових відлікових пристроїв вихід у вигляді коду для зв’язку з ЕОМ, пристроями пам’яті або принтерами. Висока точність, яка перевищує при наявності автоматичної обробки результатів вимірювань точність цифрових приладів ручного зрівноважування. Відсутність суб’єктивної похибки результату вимірювання, наявність якої (при обмеженій довжині шкали) лімітує максимально досяжну точність аналогових показуючих приладів. Наявність виходу у вигляді кодового сигналу, зручного для цифрової обробки, а також для запам’ятовування і передачі. Можливість автоматичної калібровки і автоматичного введення поправки для зменшення систематичної похибки. Можливість усереднення результатів вимірювання для зменшення випадкових похибок.
Назвіть основні блоки узагальненої структурної схеми цифрових вимірювальних приладів та їх призначення.
Структура та функціональність цифрових засобів вимірювання
Рис. 1.1 Узагальнена структурна схема цифрового засобу вимірювання
Цифрові засоби вимірювальної техніки в загальному випадку складаються із вхідного аналогового перетворювача (АП) вимірюваної фізичної величини X в електричну вихідну величину Y, аналого- цифрового перетворювача (АЦП), обчислювального та керуючого пристрою – блоку керування (БК), пристроїв відображення інформації (ПВІ) і стандартного (може бути і декілька, які працюють за різними стандартами обміну інформацією) інтерфейсу (ІТФ), що і визначило їх основну роль у вимірювально-обчислювальних комплексах.
З погляду функціонального призначення цифрові засоби вимірювальної техніки розділяються на аналого-цифрові перетворювачі (АЦП), цифро-аналогові перетворювачі (ЦАП), цифрові вимірювальні прилади та цифрові вимірювальні системи.