3. Провідні тканини.

Провідні тканини забезпечують два потоки речовин: висхідний (роз­чини мінеральних солей, а також органічних речовин пересуваються від кореня до надземних частин рослини і далі) та низхідний (синтезовані в зелених пагонах органічні речовини надходять до інших органів). Ці по­токи відбуваються у двох типах комплексної провідної тканини - ксилемі та флоемі. Крім провідних елементів (судини, трахеїди у ксилемі; ситопо­дібні трубки у флоемі), до складу комплексної тканини входять також клі­тини основної та механічної тканин.

К силема пронизує всі частини рослини й утворює єдину провідну систему. Вона складається з власне провідних елементів (відмерлих клітин - судин і трахеїд), а та­кож живих супутніх клітин основної тка­нини. Трахеїди - одноклітинні утвори веретеноподібної форми завдовжки від часток міліметра до 12см (у лотоса), що мають у своїх оболонках пори.

Стінки видовжених клітин судин просо­чені жироподібною речовиною. Вони розта­шовані послідовно одна за одною; поперечні стінки між ними мають великі отвори або взагалі відсутні. Середня довжина окремої

судини складає приблизно 10см, але інколи може сягати кількох метрів (наприклад, у дуба - до 2м), діаметр - близько 0,5мм. Стінки судин і тра­хеїд мають потовщення різноманітної форми (у вигляді кілець, спіралей, суцільних нашарувань з порами тощо), які перешкоджають злипанню.

Елементи ксилеми водночас виконують опорну функцію завдяки потов­щеним твердим стінкам. Так, у стеблах дерев'янистих рослин розташова­ні ближче до серцевини судини можуть закупорюватися жироподібною речовиною, втрачаючи провідну функцію, але посилюючи опорну. Навесні по ксилемі до пагонів надходять не лише розчини мінеральних солей з ґрунту, а й цукри, що утворюються внаслідок гідролізу крохмалю в за­пасаючих тканинах коренів і стебел. Вони слугують для росту листків до початку фотосинтезу.

Ф лоема, як і ксилема, є комплексною тканиною. Крім провідних еле­ментів, до її складу входять клітини основної та механічної тканини. Провідні елементи флоеми складаються із ситоподібних трубок - живих видовжених позбавлених ядер клітин. Вони послідовно з'єднані між собою поперечними ділянками стінок - ситоподібними пластинками, що мають велику кількість nop, чим нагадують сито. Через отвори пласти­нок сполучається цитоплазма сусідніх клітин і здійснюється низхідний потік розчинів органічних речовин. Стінки клітин потовщені, але не дерев'яніють. Поряд із ситоподібними трубками розташовані клітини супутниці з ядрами. Через пори цих клітин у цитоплазму ситоподібних трубок надходять речовини, які прискорюють пересування органічних сполук.

Судини, трахеїди та ситоподібні трубки разом з механічними та основ­ними тканинами утворюють судинно-волокнисті пучки, наприклад жилки листків, їх поділяють на закриті й відкриті. Закриті судинно-волокнисті пучки, на відміну від відкритих, позбавлені камбію і тому нездатні потовщуватись. Закриті пучки притаманні однодольним, відкриті - голонасінним і дводольним рослинам. Провідну функцію ви­конують також клітини основної тканини, які слугують для транспорту речовин між тканинами (наприклад, серцевинні промені забезпечують пе­реміщення речовин у горизонтальному напрямку між різними шарами стебла: корою, камбієм, деревиною та серцевиною).

Молочники - система видовжених клітин, по яких рухається сік молочно-білого (кульбаба, різні молочаї тощо) чи жовтогарячого (чистотіл) кольорів, що має назву латекс. Це суміш рідин, у якій, окрім водного роз­чину цукрів, білків і мінеральних речовин, є краплі ліпідів та інших гід­рофобних сполук. З латексу отримують каучук.