33. Фактори режиму підземних вод

Режим підземних вод – зміна в часі динамічних, геохімічних, температурних та ін. якісних і кількісних показників підземних вод (рівнів, напору, витрат, хімічного і газового стану, температури і т.д.). Факторами, що визначають Р.п.в., є : геологічна будова, геоморфологічні та гідрометеорологічні умови, біосфера та діяльність людини.

34. Фізичні властивості мінералів

Фізи́чні власти́вості мінера́лів – характерні властивості мінералів, обумовлені їх складом і будовою. Ф.в. визначаються конституцією мінералів, головним чином особливостями їх симетрії та анізотропії. Математичний аналіз фізики мінералів базується на тензорному численні і теорії груп.

До базисних Ф.в.м. належать:

• - щільнісні – об’ємна маса (густина), пористість;

• - оптичні, а також забарвлення і люмінесценція мінералів;

• - механічні – межа міцності на стиск та розтягнення, модуль поздовжньої пружності (модуль Юнга), коеф. відносних поперечних деформацій (коеф. Пуассона), а також пружність, пластичність, твер¬дість, міцність, крихкість, дробимість;

• - магнітні та електричні – питомий електричний опір, відносна діелектрична проникність, магнітна сприйнятливість, електризація тощо;

• - теплові – теплопровідність, температуропровідність, питома теплоємність, термічне розширення.

До факторів, які в основному визначають Ф.в.м. належить тип хімічного зв’язку елементів, які складають мінерал. Напр., гомодесмічні мінерали з металічним зв’язком характеризуються високою електро- і теплопровідністю, високою густиною і твердістю, високою відбивною здатністю тощо, а мінерали з молекулярним хімічним зв’язком, навпаки, є ізоляторами, мають низьку густину та твердість, низьку відбивну здатність.

Часто мінерали, завдяки саме фізичним властивостям, широко використовуються у різних галузях. Напр., гарне забарвлення і прозорість у поєднанні з високою твердістю надають мінералам значення коштовного каміння, а висока твердість відкриває можливість використання їх як абразивного матеріалу тощо.

Фізичні властивості – найголовніші діагностичні ознаки мінералів. Їх інструментальне вивчення дозволяє кількісно оцінювати властивості, глибше зрозуміти їхню фізичну та генетичну природу, завдяки чому відкривається можливість використовувати мінерали як типоморфні ознаки і критерії пошуку та оцінки родовищ корисних копалин. Найчастіше мінерал характеризують за такими фізичними властивостями: форма кристалів, колір, блиск, колір порошку (риска), злам,твердість, питома вага, магнітність, смак, мінливість (у мінералогії), зональність мінералів тощо.

35. Геологічна діяльність річок

Режим каждой речки не остаётся постоянным,а изменяется по по сезонам и в многолетнем разрезе режим определяется след. параметрами. количеством воды, уровнем, скоростью течения.

В зависимости от источника питания реки подразделяются на;

1)Реки со снеговым питанием. (реки Европейской части, России и Украины)

2)Реки питание которых происходит за счёт таяния ледников. (реки средней Азии)

3)Реки с дождевым питанием.(Рень и Сена)

4)Реки со снеговым питанием –всё выше перечисленным источникам + подземные воды (Припять)

Период найменьшего количества воды в реке нежить, а максимальное полноводие.

Реки как и временные водные потоки производят на земной поверхности огромную работу , существенно приобразуя её рельеф.

Масса воды зависит от времени года и особенностей питания реки. Скорость течения определяется наклоном русла и его особенностями. Движение воды может быть турбулентным (вихревым или ламинарным струйчастым).

В воде всех рек находятся растворённые вещества и различные по размеру частицы горной породы, которые река переносит в свои потоки.

Геологическая работа рек в первую очередь заканчивается в эрозии дна и берегов.

Водный поток врезаясь с горной породой стремится выработать свой или менее профильный продольный профиль равновесия реки. В этот период продольные профили равновесия рек вырабатывается приминительно к уровню моря, реки или озера в который впадает данный водоток.

В зависимости от соотношения данной и боковой эрозии различают разные стадии развития реки:

1. В молодости

2. Зрелости

3. Старости или дряхлости.

В зависимости от стадии развития поперечные профели реки могут иметь следующие формы:

1)В виде ущелья, каньоно образная:

2)V-образная

3)Ассиметричная, с высоким одним берегом и более пологим другим.

4)Плоскодонная с развитой поймой.

Первые две формы характерны либо для горных рек либо для молодой стадии развития равнинных рек. 3 и 4-я формы присущи рекам зрелой и дряхлой стадии развития.

Для равнинных рек свойственны крутые изгибы которые называются меандры.

Ассиметричная долина свойственна реке Днепр, у которой правый берег крутой с тирасами, а левый пологий.

Перенесённый и отложенный в русле реки материал называется русловым аллювием.

Состоит из слабо сортированного различных размеров материала который образует речные пляжи. Русловой аллювий – откладывается не только меандрах но и на дне долины реки. Для равнинных рек аллювий состоит из разнозернистого песка, глины, ила.

Во время полноводия вода полностью заливает пойму, масса воды и скорость течения высока в результате чего может произойти спремление русла, постепенно после спремления русла меандры теряют связь с основным водотоком, так образуется небольшие серповидные озёра которые назыв. сталицами они зарастают камышом, появляются живые организмы, а материал из воды откладывается на дне столиц и формирует сталичный аллювий.

Состав сталичного аллювия - илы, глины, и органические остатки.

В поймах так же образуется пойменный аллювий который в основном состоит из глин, и органических остатков. Очень часто на высоких берегах равнинных рек образуется надпойменные тирассы. – образуются за счёт тектонических колебательных движений которые производят к изменению (уменьшению) уровня базиса ерозии.

36 ??