- •1)Загальна характеристика геологічнихпроцесів
- •6.Водопроникність гірських порід
- •9. Типи грунтових вод за умов залягання
- •10.Форма і розміри Землі.
- •21. Зональність підземної гідросфери
- •22. Методи вивчення внутрішньої будови Землі. Внутрішня будова Землі
- •23. Плікативні (складчасті) тектонічні порушення
- •24. Вологоємність гірських порід
- •25. Диз’юнктивні (розривні) тектонічні порушення
- •31. Фізичні поля Землі
- •32. Геологічна діяльність тимчасових гірських потоків та їх рельєфоутворююча роль
- •33. Фактори режиму підземних вод
- •34. Фізичні властивості мінералів
- •35. Геологічна діяльність річок
- •37. Геологічна діяльність гірських річок
- •38. Мінеральні, лікувальні води, їх класифікація, використання, поширення в Україні
- •39. Визначення коефіцієнту фільтрації в польових умовах (метод Болдирева)
- •40. Чинники формування річкових терас. Типи та види террас
- •За типом взаєморозташування в долині
- •41. Класифікація підземних вод за умовами залягання
- •Типи та класи підземних вод (за Зайцевим)
- •43. Геологічна діяльність вітру
- •44. Види ґрунтових вод: потік, басейн, лінзи
- •46. Розміщення епіцентрів сучасних землетрусів на земній кулі
- •58. Классификация подземных вод
- •59. Раціональневикористання та охорона ресурсів підземних вод Правова охорона водних ресурсів
- •60. Гідрогеологічнебуріння, конструкціїсвердловин
- •61. Абсолютні методи визначення геологічного віку гірських порід
- •71. Геологічна діяльність поверхневих текучих вод
- •72. Механічні властивості ґрунту
- •73. Загальна характеристика геологічних процесів
- •74. Водоприплив до ґрунтового і артезіанського колодязів
- •75. Польові дослідно-фільтраційні роботи
- •81)Причорноморський артезіанський басейн - локалізований г.Ч. У Причорноморській западині.
- •82)Ноосфе ра
- •84)Волино-Подільський артезіанський басейн
- •86. Закони динаміки підземних вод
- •87. Джерела, їх класифікація і режим
- •88. Будова Сонячної системи. Загальні відомості про Землю
- •89. Закон Дарсі та межі його застосування
- •90. Загальна характеристика Гірськокримського басейну пластово-блокових напірних вод
39. Визначення коефіцієнту фільтрації в польових умовах (метод Болдирева)
Метод А.К. Болдирєва. В досліджуваному грунті проходиться вертикальна виробка квадратного або круглого перерізу до глибини, на якій передбачається провести дослід. На дні виробки задається заглиблений дослідний шурф круглого перерізу глибиною 15-20 см і діаметром 50 см з рівним чистим дном. В цьому дослідному шурфі з дном, прикритим шаром гравію товщиною близько 2 см, підтримується шар води висотою 10 см. з моменту заповнення шурфу водою ведеться облік кількості вилитої в шурф води за черговий проміжок часу або записується час, за який вилита чергова порція води. За даними досліду розраховується середня фільтраційна витрата за кожний проміжок часу і будується графік залежності фільтраційної витрати від часу, вважаючи останній від моменту заповнення шурфу водою.
Дослід закінчується. Коли заміряні через кожні 30 хв. Витрати води відрізняються від середньої витрати за останні 2 години не більше ніж на 10%. Орієнтовна протяжність досліду в скельних породах, галечниках і пісках 10-12 год., в супісках і суглинках 24-48 годин.
Вважаючи, що рух води ламінарний та гідравлічний укіс дорівнює одиниці, коефіцієнт фільтрації (см/хв.) розраховується за формулою
К=Q/F, (4.1)
де Q – установлена стабільна витрата води, см3/хв.;
F – площа фільтрації, яка дорівнює змоченій поверхні шурфу, см2.
При дослідах в піску та галечнику, коли шурф має закріплені стінки, а зазор між стінками шурфу та кріплення забитий глиною, за площу фільтрації
F=π∙r2.
40. Чинники формування річкових терас. Типи та види террас
Річкові́ тера́си (долинні тераси, надзаплавні тераси) — частини річкових долин, які є відносно рівними, мало нахиленими (за течією та в бік річищ) східцеподібними утвореннями, що виникають у результаті спільної акумулятивно-денудаційної діяльності постійних водотоків. У своїх нижніх частинах річкові тераси, як правило, мають відносно круті уступи, якими контактують із заплавами річок; у верхніх — маловиразними «тиловими швами» межують зі схилами річкових долин чи інших терас. Під час повеневих підйомів рівня води в річках тераси ніколи не затоплюються водами.
Утворення річкових терас, як правило, відбувається впродовж кількох основних етапів:
Накопичення на дні річкових долин товщ алювіальних відкладів. Найінтенсивніше такі процеси відбуваються у нижніх частинах річкових долин, де руйнівна й транспортувальна сила водотоку слабне, а річки досягають профілю рівноваги. Тут дрібні частинки гірських порід, утворених внаслідок руйнування дна русла і берегів у верхів'ях та середніх течіях річок, осідають на дні й активно накопичуються. Виникають обмілини, острови, прируслові вали (бари), перекати, гриви тощо. Течії стають повільними, а русла річок звивистими (меандруючими). Оминаючи маси намитих порід, водний потік розмиває сусідні береги і ще більше розширює свою долину. Виникають широкі заплави, численні рукави, озера-стариці, останці-обтікання тощо.
Зміна акумулятивного режиму роботи річки на ерозійний. Від певного моменту повеневого підйому рівня води в річці стає недостатньо для затоплення обширу долини, і річище починає нове врізання в товщу власного алювію. Від колишньої заплави річище відокремлюється доволі крутими уступами і продовжує заглиблюватися. Річкова заплава набуває вигляду і режиму тераси.
Вертикальні (епейрогенічні) рухи земної кори висхідного спрямування спричиняють пониження базису ерозії, річка заглиблюється і колишні заливні частини долини перетворюються на субгоризонтальні східцеподібні майданчики — тераси.
Зміна кліматичних умов у бік потепління і зневоднення території також призводить до утворення річкових терас. Маса води, що раніше повністю наповнювала річкову долину і відкладала на дні алювій, зі зміною кліматичних умов перетворюється на порівняно вузький потік. Колишнє дно цього потоку та суміжні з ним заплави опиняються поза зоною досяжності нового річища. Ці ділянки осушуються, перетворюючись на тераси, натомість річище заглиблюється далі і далі, відмежовуючись крутими уступами. Подібним чином формувались деякі тераси річок України при таненні льодовиків. Льодовикові маси спочатку були джерелом потужних талих флювіогляціальних водотоків, а згодом (відступивши або зникнувши) зумовили обміління тогочасних річок. Обміління породило активізацію глибинної ерозії та утворення річкових терас.