Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
otvety_na_geologiyu.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
225.77 Кб
Скачать

39. Визначення коефіцієнту фільтрації в польових умовах (метод Болдирева)

Метод А.К. Болдирєва. В досліджуваному грунті проходиться вертикальна виробка квадратного або круглого перерізу до глибини, на якій передбачається провести дослід. На дні виробки задається заглиблений дослідний шурф круглого перерізу глибиною 15-20 см і діаметром 50 см з рівним чистим дном. В цьому дослідному шурфі з дном, прикритим шаром гравію товщиною близько 2 см, підтримується шар води висотою 10 см. з моменту заповнення шурфу водою ведеться облік кількості вилитої в шурф води за черговий проміжок часу або записується час, за який вилита чергова порція води. За даними досліду розраховується середня фільтраційна витрата за кожний проміжок часу і будується графік залежності фільтраційної витрати від часу, вважаючи останній від моменту заповнення шурфу водою.

Дослід закінчується. Коли заміряні через кожні 30 хв. Витрати води відрізняються від середньої витрати за останні 2 години не більше ніж на 10%. Орієнтовна протяжність досліду в скельних породах, галечниках і пісках 10-12 год., в супісках і суглинках 24-48 годин.

Вважаючи, що рух води ламінарний та гідравлічний укіс дорівнює одиниці, коефіцієнт фільтрації (см/хв.) розраховується за формулою

К=Q/F, (4.1)

де Q – установлена стабільна витрата води, см3/хв.;

F – площа фільтрації, яка дорівнює змоченій поверхні шурфу, см2.

При дослідах в піску та галечнику, коли шурф має закріплені стінки, а зазор між стінками шурфу та кріплення забитий глиною, за площу фільтрації

F=π∙r2.

40. Чинники формування річкових терас. Типи та види террас

Річкові́ тера́си (долинні тераси, надзаплавні тераси) — частини річкових долин, які є відносно рівними, мало нахиленими (за течією та в бік річищ) східцеподібними утвореннями, що виникають у результаті спільної акумулятивно-денудаційної діяльності постійних водотоків. У своїх нижніх частинах річкові тераси, як правило, мають відносно круті уступи, якими контактують із заплавами річок; у верхніх — маловиразними «тиловими швами» межують зі схилами річкових долин чи інших терас. Під час повеневих підйомів рівня води в річках тераси ніколи не затоплюються водами.

Утворення річкових терас, як правило, відбувається впродовж кількох основних етапів:

  • Накопичення на дні річкових долин товщ алювіальних відкладів. Найінтенсивніше такі процеси відбуваються у нижніх частинах річкових долин, де руйнівна й транспортувальна сила водотоку слабне, а річки досягають профілю рівноваги. Тут дрібні частинки гірських порід, утворених внаслідок руйнування дна русла і берегів у верхів'ях та середніх течіях річок, осідають на дні й активно накопичуються. Виникають обмілиниострови, прируслові вали (бари), перекати, гриви тощо. Течії стають повільними, а русла річок звивистими (меандруючими). Оминаючи маси намитих порід, водний потік розмиває сусідні береги і ще більше розширює свою долину. Виникають широкі заплави, численні рукави, озера-стариці, останці-обтікання тощо.

  • Зміна акумулятивного режиму роботи річки на ерозійний. Від певного моменту повеневого підйому рівня води в річці стає недостатньо для затоплення обширу долини, і річище починає нове врізання в товщу власного алювію. Від колишньої заплави річище відокремлюється доволі крутими уступами і продовжує заглиблюватися. Річкова заплава набуває вигляду і режиму тераси.

  • Вертикальні (епейрогенічні) рухи земної кори висхідного спрямування спричиняють пониження базису ерозії, річка заглиблюється і колишні заливні частини долини перетворюються на субгоризонтальні східцеподібні майданчики — тераси.

  • Зміна кліматичних умов у бік потепління і зневоднення території також призводить до утворення річкових терас. Маса води, що раніше повністю наповнювала річкову долину і відкладала на дні алювій, зі зміною кліматичних умов перетворюється на порівняно вузький потік. Колишнє дно цього потоку та суміжні з ним заплави опиняються поза зоною досяжності нового річища. Ці ділянки осушуються, перетворюючись на тераси, натомість річище заглиблюється далі і далі, відмежовуючись крутими уступами. Подібним чином формувались деякі тераси річок України при таненні льодовиків. Льодовикові маси спочатку були джерелом потужних талих флювіогляціальних водотоків, а згодом (відступивши або зникнувши) зумовили обміління тогочасних річок. Обміління породило активізацію глибинної ерозії та утворення річкових терас.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]