- •Державний вищий навчальний заклад національний лісотехнічний університет україни
- •Дипломна робота
- •Керівник Матвеєв м.Е.
- •Рецензент ___________________________
- •Державний вищий навчальний заклад національний лісотехнічний університет україни
- •Завдання на дипломну роботу студенту
- •Календарний план
- •Анотація
- •Розділ 1. Зміст і теоретико-методичні підходи аутсорсингу
- •Аналіз наукових підходів, оцінка переваг та недоліків аутсорсингу
- •Наукові підходи до визначення поняття «аутсорсинг»
- •Форми аутсорсингу та їх характеристики [28]
- •Аутсорсинг: переваги й недоліки[42]
- •Переваги і недоліки використання аутсорсингу на різних рівнях управління підприємством [9]
- •Сфери застосування аутсорсингу та аутсорсинг-проект
- •Стратегічне обґрунтування і планування
- •Економічне обґрунтування і практична реалізація
- •Зміст основних етапів аутсорсинг-проекту[23]
- •Аутсорсинг в зовнішньоекономічній діяльності та організація експортних контратів на підприємстві
- •Функції аутсорсерів зед
- •Основні бізнес-процеси експорту
- •2.Виконання контракту
- •2.1.Отримання замовлення від партнера
- •2.2.Включення замовлення у виробничу програму та його виконання
- •2.3.Надсилення повідомлення про виконане замовлення та готовність до відвантаження
- •2.4.Встановлення рахунку на оплату замовлення
- •2.5.Контроль отримання оплати
- •2.6.Замовлення транспорту
- •2.7.Оформлення документації
- •1. Підготовка зто.
- •2. Укладання зтк.
- •3. Організація контролю, виконання та припинення зовнішньоторгового контракту.
- •Розділ 2. Дослідження та оцінка виробничо-господарської і фінансової діяльності дп «бродівське лісове господарство»
- •Загальна інформація про дп «Бродівське лг»
- •Організаційна структура підприємства
- •Фінансово – економічна діяльність підприємства
- •Динаміка активів дп «Бродівське лг» за 2011-2014 рр
- •Динаміка пасивів балансу дп «Бродівське лг» за 2011-2014 рр.
- •Аналіз впливу факторів на обсяги реалізації продукції на дп «Бродівське лг» за період 2011 – 2014 рр.
- •Витрати і доходи підприємства та їх вплив на чистий прибуток, тис. Грн.
- •Динаміка операційних витрат на дп «Бродівське лг» за елементами за 2011 -2014 рр.
- •Визначення рентабельності реалізованої продукції, продажів та діяльності підприємства
- •Зведена таблиця основних техніко-економічних показників
- •Дослідження динаміки та структури експортної діяльності підприємства
- •Динаміка обсягів експорту лісопродукції дп «Бродівське лг» в натуральному і вартісному вимірі
- •Динаміка експорту лісоматеріалів оброблених на дп « Бродівське лг» в 2012 – 2014 рр.
- •Товарна і географічна структура експорту
- •Експорт оброблених та необроблених лісоматеріалів на дп «Бродівське лг» у 2011 – 2014 рр
- •Структура експорту оброблених та необроблених лісоматеріалів на дп « Бродівське лг» у 2011 – 2014 рр
- •Структура експорту продукції у вартісному вимірі за 2011 – 2014рр.
- •Структура експорту продукції у натуральному вимірі
- •Динаміка поставки продукції на експорт за вартістю, тис. Дол.
- •Динаміка поставки продукції на експорт за кількістю, куб.М.
- •Індекси динаміки експорту підприємства за 2011-2014 рр.
- •Розділ 3. Реалізація проекту аутсорсингу та аналіз ефективності експортних операцій
- •Аналіз ефективності експортної діяльності на дп «Бродівське лг»
- •Розрахунок експортної діяльності за 2014 рік на дп «Бродівське лг»
- •Динаміка ефективності ключової продукції на дп «Бродівське лг»
- •Аналіз ефективності впровадження аутсорсингу
- •Витрати підприємства за основними етапами реалізації аутсорсингової угоди
- •Доцільність впровадження аутсорсингу на дп «Бродівське лг»
- •Основні етапи виконання простих експортних контрактів до і після аутсорсингу
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Аналіз ефективності впровадження аутсорсингу
Аутсорсинг – це інструмент управління підприємством, спрямований на підвищення ефективності та конкурентоспроможності діяльності, який передбачає укладання контракту між замовником і постачальником (аутсорсером) з метою виконання останнім як основних, так і другорядних бізнес-функцій замовника за певну плату, що зумовлює реорганізацію і оптимізацію підприємницької діяльності, а в окремих випадках тимчасове залучення персоналу. Така форма співпраці дає можливість зосередитися на виконанні стратегічно важливих функцій організації, уникнути додаткових витрат і збільшити прибутковість завдяки зменшенню кількості виконуваних функцій, скороченню штату співробітників, оптимізації організаційної структури і системи управління, а відтак підвищити конкурентоспроможність підприємства на ринку. Фахівці провідних країн світу зазначають, що використання аутсорсингових операцій дає можливість на 30 % знизити витрати у процесі господарської діяльності й тим самим збільшити дохідність.
. Зазначимо, що економічну ефективність будь-якого процесу визначають порівнянням отриманого результату із затраченими ресурсами (витратами). Однією із найважливіших ознак ефективності є досягнення відповідного результату діяльності з найменшими витратами ресурсів [34].
З огляду на сказане вище достатньо точно визначає економічну ефективність використання аутсорсингу Н.М. Шмиголь, який стверджує, що вона забезпечується лише в тому разі, якщо повні витрати виробника на залучення аутсорсингу не перевищують його витрат на реалізацію цього бізнес-процесу власними силами. Якщо ж така умова не виконується, то бізнес-процес кращевиконувати власними силами [35].
Подібний підхід до визначення ефективності аутсорсингу в Л.О. Лігоненко і Ю.Ю. Фролової, які зазначають, що якщо собівартість бізнес-процесу, виконаного власними силами, більша за сукупні поточні витрати і втрати при купівлі такої послуги в аутсорсера, то перехід на аутсорсинг є виправданим з економічного погляду [36].
Основним недоліком згаданих підходів до визначення ефективності використання аутсорсингу є те, що вони не враховують якісної складової аутсорсингової діяльності, адже використання аутсорсингу впливає не тільки на зменшення витрат та збільшення прибутку, а й на покращення якості продукції та зростання обсягів її реалізації. Звідси можна зробити висновок, що під час комплексного аналізу результативності аутсорсингу потрібно враховувати не тільки кількісну зміну параметрів виробництва, а й якісні зміни у функціонуванні компанії та зумовлений цим приріст доходу підприємства.
Зауважимо, що на практиці, визначаючи ефективність аутсорсингу, підприємства-замовники, як правило, порівнюють лише витрати на оплату праці працівників, функції яких планують передати аутсорсеру, із витратами на здійснення цих операцій аутсорсером. Однак за такого підходу, під час порівняння, враховують не усі релевантні витрати на виконання бізнес-процесів, до яких, окрім виплати заробітної плати, належать витрати на організацію виробничого процесу, технологічне забезпечення діяльності, податкові відрахування, програмне забезпечення, а також витрати на оплату відпусток, лікарняних працівникам і можливих штрафів пов’язаних з особливостями діяльності певного відділу на підприємстві. Отже, оцінювання ефективності аутсорсингу треба здійснювати комплексно, що передбачає врахування усіх доходів і витрат на кожному з етапів реалізації певного процесу чи функції.
У табл.3.3 наведено основні види витрат за основними етапами процесу реалізації аутсорсингової угоди [37]. Такий підхід надає можливість проаналізувати усі витратні статті при використанні аутсорсингу і виділити основні аспекти визначення його ефективності у процесі попереднього, поточного і підсумкового контролю і аналізу ефективності аутсорсингової діяльності.
Аналізуючи ефективність аутсорсингу, найчастіше порівнюють фактичні показники діяльності підприємства до і після його впровадження. При цьому основним і достатньо суперечливим завданням для підприємства є вибір системи показників оцінки ефективності аутсорсингових операцій. Щоб правильно сформувати таку систему, насамперед необхідно зрозуміти суть основних цілей і завдань, які ставлять перед собою власники чи менеджери підприємства, приймаючи рішення щодо аутсорсингу. Вони, як правило, поділяються на короткострокові – це зменшення витрат і збільшення прибутку, а також довгострокові – збільшення економічного потенціалу підприємства, зростання конкурентоспроможності, підвищення якості продукції тощо
Таблиця 3.3.
