- •Методична розробка узгоджена цикловою комісією зі спеціальності «Обслуговування та ремонт пристроїв електрозв’язку на транспорті»
- •Схвалено методичною радою Харківського ордена “Знак Пошани” електромеханічного технікуму транспортного будівництва
- •1. Числові ряди. Основні поняття і теореми.
- •2. Функціональні ряди.
- •3. Степеневий ряд.
- •4. Розклад функції в степеневий ряд. Ряд Маклорена.
- •5. Гармонічні коливання.
- •6. Тригонометричний ряд. Ряд Фур’є.
- •7. Практичний гармонічний аналіз.
- •8. Питання для самоперевірки.
- •9. Вправи.
- •Література
4. Розклад функції в степеневий ряд. Ряд Маклорена.
Нехай функція f (х) нескінченно диференційована в околі точки х = 0 та розкладається в степеневий ряд
f
(х) =
+
х
+
х2
+ ··· +
хn
+ ··· .
Коефіцієнти
,
,
,
...,
,
... – можна визначити послідовно
диференціюючи обидві частини ряду:
f
'(х) = 1 ·
+ 2
х2
+ 3
х2
+ ... ,
f
"(х) = 1 · 2
+ 2
· 3
х
+ 3 · 4
х2
+ ... ,
f '"(х) = 1 · 2 ·3 + 2 · 3 · 4 + ... ,
і т.д.
та підставляючи х = 0 в отримані вирази:
f (0) =
f
'(0) = 1
· =
1!
,
,
f
"(0) = 1 · 2
=
2!
,
,
f
'"(0) = 1 · 2 ·3
= 3!
,
,
і т.д.
Отримані вирази для коефіцієнтів підставимо в ряд; одержимо:
f
(х) = f
(0) +
х +
х2
+ ... +
хn
+ ... .
Такий ряд називають рядом Маклорена функції f (х), а функцію f (х) – породжуючою для ряду Маклорена.
Проведені міркування дозволяють зробити важливий висновок, який записують у вигляді теореми.
Теорема. Якщо нескінченно диференційована в околі точки х = 0 функція f (х) може бути розкладена в степеневий ряд, то це буде ряд Маклорена цієї функції.
Обернене твердження, взагалі кажучи, невірне. Можна вказати такі функції, для яких ряд Маклорена розбіжний при х = 0, або ж сума ряду не співпадає з породжуючою його функцією. Відмітимо, що для елементарних функцій ряд Маклорена збігається до цих функцій в області своєї збіжності.
Розглянемо розклад в ряд Маклорена деяких функцій.
у = ех.
а) знайдемо похідні функції та їх значення в т. х = 0:
у = ех у (0) = е0 = 1
у ' = ех у ' (0) = 1
у " = ех у " (0) = 1
............ ...................
у (n) = ех у (n) (0) = 1
б) запишемо ряд Маклорена
ех
=
;
в) встановимо область збіжності отриманого ряду:
,
отже -
< x < +
.
y = sin x
знайдемо похідну функції та її значення в т. х = 0:
y = sin x y (0) = sin 0 = 0
y' = cos x y' (0) = cos 0 = 1
y" = - sin x y" (0) = 0
y"' = - cos x y"' (0) = -1
y IV = sin x y IV (0) = 0
(похідні старших порядків повторюють попередні значення, yV=y; yIV=y" і т. д.)
Дістанемо
формулу для у
у'
= cos
x
= sin(x
+
);
y" = - sin х = cos(x + ) = sin (х + 2 );
у
= sin
(х +
);
б) запишемо ряд Маклорена
sin
x
=
;
в) встановимо область збіжності отриманого ряду
;
;
Таким чином:
,
отже ряд збіжний на проміжку (- ;+ ).
Аналогічно:
cos x =
;
область збіжності (-
;+
);
;
область збіжності (-1;1);
область
збіжності (-1;1);
Даний ряд називають біноміальним рядом.
6.
;
область збіжності (-1;1).
Приклад 9. Розкласти функцію f (х) = 2х в ряд Маклорена.
Розв’язання: Знаходимо похідні і обчислюємо їх значення при х = 0:
f (х) = 2х f (0) = 1
f ' (х) = 2х ln 2 f ' (0) = ln2
f " (х) = 2х ln2 2 f " (0) = ln2 2
........... ............
f (n) (х) = 2х lnn 2 f (n) (х) = lnn 2
Тоді,
2х
=
.
При розкладі в степеневий ряд деяких функцій можна використати заміну і вже відомі розклади.
Приклад
10.
Розкласти в ряд функцію f
(х) =
.
Розв’язання: Нехай у = - х2, тоді
.
Приклад 11. Розкласти в ряд Маклорена функцію у = е5х.
Розв’язання: Нехай z = 5х, тоді
еz
=
,
отже,
е5z
=
.
Розклад функції в степеневий ряд часто використовують для наближеного обчислення її значення.
Приклад 12. Обчислити значення функції у = ех при х = 2 з точністю 0,001.
Розв’язання: Використаємо розклад функції у = ех в ряд Маклорена
ех
=
.
При х = 2 отримаємо
е2=
.
Обмежимось
лише першими одинадцятьма членами, бо
,
тобто наступні члени не впливатимуть
на точність обчислення.
Отже,
е2
.
Використання властивостей степеневих рядів спрощує розв'язання багатьох задач.
Приклад 13.
а) Розкладемо в ряд функцію у = arctg x.
Відомо, що
.
Проінтегруємо праву і ліву частини рівності
.
Використавши другу властивість, одержимо:
arctg
x
=
.
б)
Знайти розклад функції у =
.
Представимо функцію як суму у =
.
Нам вже відомо, що
.
Для виразу
використаємо розклад попередньої
функції, тобто зробимо заміну
,
тоді отримаємо
;
.
Таким чином,
.
Тоді, згідно 1-ї властивості отримаємо:
у =
+
2 ·
=
.
