- •121. Мито в податковій системі України.
- •122. Правова природа та особливості екологічного податку
- •123. Поняття та правова природа зборів та інших обов’язкових платежів:поняття,види, особливості.
- •124. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
- •126. Збір за користування радіочастотним ресурсом україни.
- •127.Збір за спеціальне використання води, збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування надрами
- •128. Місцеві збори передбачені Податковим кодексом України.
- •129. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
- •130. Збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
- •131. Інститут загальнообов’язкового страхування всистемі фінансового права
- •132. Види страхування. Загальнодержавне обов'язкове страхування
- •133. Поняття,правова природа та принципи міжбюджетних відносин.
- •134.Види міжбюджетних трансфетрів.
- •135.Порядок надання дотацій місцевим бюджетам України.
- •136. Порядок надання субвенцій місцевим бюджетам України
- •137. Кошти, що передаються до державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів.
- •138. Поняття та особливості державних та місцевих запозичень. Види запозичень.
- •139. Еволюція доктринальних підходів до розуміння поняття “публічний борг” .
- •140. Державний борг в системі публічного боргу. Правові класифікації державного боргу України.
- •141. Місцевий борг в системі публічного боргу України.
- •142. Поняття та правова природа бюджету.
- •143.Поняття, ознаки, принципи та функції бюджетної системи. Структура бюджетної системи.
- •144.Правова природа та особливості акту про бюджет.
- •145. Структура Державного бюджету України.
- •146. Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»: поняття та особливості.
- •148. Фінансово-правовий статус "Пенсійного фонду України.
- •150. Фінансорво-правовий статус "Фонду гарантування вкладів фізичних осіб".
- •151. Правовий режим місцевих фондів коштів та класифікація фондів коштів органів місцевого самоврядування.
- •152. Поняття і зміст бюджетного процесу
- •153. Порядок складання проекту бюджету.
- •154. Розгляд та прийняття Закону про Державний бюджет, рішень про місцеві--бюджети.
- •155. Виконання бюджету. Внесення змін до Закону про Державний бюджет (рішення про місцевий бюджет).
- •156. Звітність про виконання бюджету.
132. Види страхування. Загальнодержавне обов'язкове страхування
Види страхування розрізняють за певними ознаками:
За об'єктом страхування: майнове й особисте, страхування відповідальності .Об'єктом майнового страхування є майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном. Об'єктом особистого страхування виступають особові блага громадянина, пов'язані з його життям, здоров'ям, працездатністю. Об'єктами страхування відповідальності виступають обов'язки страхувальників виконувати договірні умови з постачання продукції, погашення заборгованості кредиторам або відшкодування матеріальної чи іншої шкоди у випадку, якщо її завдала інша особа.
Страхування є самостійною ланкою фінансової системи України. Воно виступає у двох формах:
1. обов’язкового соціального страхування (державного і недержавного) та
2. страхування, що пов'язане з непередбачуваними надзвичайними подіями.
Відповідно до Закону України “Про страхування” державне страхуванняможе бути у двох формах: добровільним або обов'язковим.
Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальниками і страховиками. Порядок укладення такого договору, виконання і розривання регулюється цивільним законодавством.
Обов'язкове страхуванняздійснюється відповідно до закону. Умови і порядок його проведення визначаються відповідними нормативними фінансово-правовими актами. Є два види обов'язкового страхування: 1) за рахунок коштів бюджету і 2) за рахунок коштів страховиків.
Залежно від страхового випадку закріплені такі види обов'язкового державного страхування: пенсійне; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
1. Пенсійне державне страхування здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування
2. Державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, підлягають:
особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб.
2)члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.
Гарантом надання Фондом матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, його стабільної діяльності є держава.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків знаходиться у місті Києв.
4. Державне соціальне страхування на випадок безробіття є системою гарантованого забезпечення застрахованих осіб грошовою допомогою, яка здійснюється за рахунок страхових внесків відповідно до Закону України .
Фонд страхування на випадок безробіття - цільова централізована структурна ланка, членами якої є всі застраховані особи. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
5. Медичне страхування. Відповідно до ст. 49 Конституції України громадянам України гарантовано право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Існує чотири основні джерела коштів для фінансування медичного обслуговування: податки, внески до системи соціального страхування, внески на добровільне медичне страхування та прямі платежі населення. Ці чотири джерела можна вважати обов’язковими чи законодавчо встановленими (соціальне медичне страхування й податки) та добровільними системами (добровільне страхування і прямі платежі).
До основних категорій громадян, які підлягатимуть загальнообов'язковому державному соціальному медичному страхуванню, можна віднести:
громадян України, іноземців і осіб без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форми власності, виду діяльності й господарювання;
членів колективних або орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів і фермерських господарств;
громадян, які працюють на іноземних підприємствах, установах чи організаціях, що провадять діяльність на території України;
— вимагати від страхувальників і застрахованих осіб своєчасної сплати страхових зборів і дотримання законодавства в сфері медичного страхування;
укладати договори про надання медичної допомоги за цим видом страхування;
здійснювати перевірку правильності нарахування й повноти сплати страхувальниками страхових зборів і отримувати потрібні документи й пояснення;
розробляти пропозиції щодо розміру страхових зборів;
Страхування — це врегульований правовими нормами процес формування цільових фондів коштів на відшкодування шкоди при виникненні непередбачених явищ, а також на надання матеріальної допомоги громадянам при настанні певних подій в їх житті.
Завданнями страхування є відшкодування шкоди, нанесеної стихійним лихом або іншими непередбаченими подіями, а також заощадження коштів страхувальника.
Зміст страхування - це система відносин з формування і використання централізованих і децентралізованих фондів, які необхідні для фінансування непередбачених потреб суспільства і його членів, відшкодування шкоди, яка виникла внаслідок стихійного лиха та інших подібних подій.
Учасниками загальнообов’язкового державного соціального страхування є держава, страховики та страхувальники.
За правовим режимом, суб'єктним складом, методами регулювання страхові фонди поділяються на децентралізовані(що створюються самими господарюючими суб'єктами для ліквідації непередбачених збитків і витрачаються на їх розсуд) і централізовані(формують публічний цільовий фінансовий резерв суспільства, держави чи громади).
Може бути кілька різновидів страхових фондів на певних рівнях:
децентралізовані страхові фонди підприємств;
відомчі страхові фонди, які створюються на рівні міністерств, відомств тощо;
резервний фонд бюджету для здійснення непередбачених витрат, які не мають постійного характеру, порядок використання коштів із якого визначає КМУ;
сукупний фонд централізованих резервів державного страхування, який створюється за рахунок децентралізованих надходжень.
