- •121. Мито в податковій системі України.
- •122. Правова природа та особливості екологічного податку
- •123. Поняття та правова природа зборів та інших обов’язкових платежів:поняття,види, особливості.
- •124. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
- •126. Збір за користування радіочастотним ресурсом україни.
- •127.Збір за спеціальне використання води, збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування надрами
- •128. Місцеві збори передбачені Податковим кодексом України.
- •129. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
- •130. Збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
- •131. Інститут загальнообов’язкового страхування всистемі фінансового права
- •132. Види страхування. Загальнодержавне обов'язкове страхування
- •133. Поняття,правова природа та принципи міжбюджетних відносин.
- •134.Види міжбюджетних трансфетрів.
- •135.Порядок надання дотацій місцевим бюджетам України.
- •136. Порядок надання субвенцій місцевим бюджетам України
- •137. Кошти, що передаються до державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів.
- •138. Поняття та особливості державних та місцевих запозичень. Види запозичень.
- •139. Еволюція доктринальних підходів до розуміння поняття “публічний борг” .
- •140. Державний борг в системі публічного боргу. Правові класифікації державного боргу України.
- •141. Місцевий борг в системі публічного боргу України.
- •142. Поняття та правова природа бюджету.
- •143.Поняття, ознаки, принципи та функції бюджетної системи. Структура бюджетної системи.
- •144.Правова природа та особливості акту про бюджет.
- •145. Структура Державного бюджету України.
- •146. Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»: поняття та особливості.
- •148. Фінансово-правовий статус "Пенсійного фонду України.
- •150. Фінансорво-правовий статус "Фонду гарантування вкладів фізичних осіб".
- •151. Правовий режим місцевих фондів коштів та класифікація фондів коштів органів місцевого самоврядування.
- •152. Поняття і зміст бюджетного процесу
- •153. Порядок складання проекту бюджету.
- •154. Розгляд та прийняття Закону про Державний бюджет, рішень про місцеві--бюджети.
- •155. Виконання бюджету. Внесення змін до Закону про Державний бюджет (рішення про місцевий бюджет).
- •156. Звітність про виконання бюджету.
127.Збір за спеціальне використання води, збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування надрами
Спеціальне використання води в Україні є платним. Збір за спеціальне використання води належить до загальнодержавних зборів, та зараховується в рівних частинах до Державного та місцевих бюджетів.
Платниками збору є суб’єкти господарювання будь-якої форми власності :
1 )первинні водокористувачі – господарюючі суб’єкти, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів власними водозабірними спорудами та відповідним обладнанням;
2) вторинні водокористувачі – господарюючі суб’єкти, які використовують воду отриману з водозабірних споруд первинних та інших водокористувачів;
3) суб’єкти господарювання, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Не є платниками збору водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення, у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку.
Об’єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.
Об’єктом оподаткування збором за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:
- для потреб гідроенергетики — фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
- для потреб водного транспорту — час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується, та пасажирським флотом, що експлуатується .
Об’єктом оподаткування збором за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів.
Збір не справляється:
1.) за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення у томучислі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб,фізичних осіб - підприємців та платників єдиного податку;
2.) за воду, що використовується для протипожежних потреб;
3.) за воду, що використовується для потреб зовнішнього благоустрою територій міст та інших населених пунктів;
4.) за воду, що використовується для пилозаглушення у шахтах і кар’єрах;
5.) за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод
6.) за морську воду, крім води з лиманів;
7.) за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами;
Збір за спеціальне використання води для потреб водного транспорту не справляється:
1. ) з морського водного транспорту, який використовуєрічковий водний шлях виключно для заходження з моря у морськийпорт, розташований у пониззі річки, без використання спеціальнихзаходів забезпечення судноплавства
2.) під час експлуатації водних шляхів стоянковими
Ставки збору за спеціальне використання вод встановлюються.
Платниками збору є лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України , а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Об'єктом оподаткування збором є:
а) деревина, заготовлена впорядку рубок головного користування;
б) деревина, заготовлена під час проведення заходів:
- щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей
- з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо;
в) другорядні лісові матеріали заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені,;
г) побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин;
д) використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньовиховних цілей .
Ставки збору за заготівлю деревини основних лісових порід визначені Податковим кодексом України з урахуванням розподілу лісів за поясами і розрядами та якості деревини (велика, середня, дрібна, дров'яна).
Розподіл лісів за поясами:
а) до першого поясу належать усі ліси, за винятком лісів Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і лісів гірської зони Львівської області;
б) до другого поясу належать ліси Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей і ліси гірської зони Львівської області.
Розряди встановлюються для кожного кварталу (урочища), виходячи з нижчезазначеної відстані між центром кварталу і найближчим нижнім складом лісозаготівельника, до якого деревина вивозиться безпосередньо з лісосіки, або пунктом відвантаження деревини залізницею.
Відстань (пряма) від центру кварталу до нижнього складу або пункту відвантаження деревини залізницею визначається за картографічними матеріалами і коригується залежно від геоморфологічних умов місцевості за такими коефіцієнтами:
а) у лісах з рівнинним рельєфом - 1,1;
б) у лісах з горбистим рельєфом або у лісах, понад 30 відсотків площі яких зайнято болотами, - 1,25;
в) у лісах з гірським рельєфом - 1,5.
До великої деревини всіх лісових порід належать відрізки стовбура діаметром від 25 сантиметрів і більше, до середньої - діаметром від 13 до 24 сантиметрів, до дрібної - діаметром від 3 до 12 сантиметрів.
Суб'єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють органам державної податкової служби перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби. Сума збору обчислюється суб'єктами лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, і зазначається у таких дозволах.Лісокористувачі сплачують збір у строки, визначені для квартального податкового періоду. Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми збору, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році.
Плата за користування надрами - загальнодержавний платіж, який справляється у вигляді:
а) плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
б) плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин.
Платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин.
Об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій в користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг видобутої у податковому корисної копалини або обсяг погашених у податковому періоді запасів корисних копалин.
До об'єкта оподаткування належать:
а) обсяг корисної копалини, видобутої з надр на території України, її континентального шельфу і виключної економічної зони
б) обсяг корисної копалини, видобутої з відходів гірничодобувного виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими суб'єктами господарювання
в) обсяг погашених запасів корисних копалин.
Базою оподаткування є вартість обсягів видобутих у податковому періоді корисних копалин , яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини для кожної ділянки надр на базових умовах поставки .
Ставки плати за користування надрами для видобування основних видів корисних копалин встановлені Податковим кодексом України.
Податковий періоддля плати за користування надрами для видобування корисних копалин дорівнює календарному кварталу.
Платник протягом десяти календарних днівпісля закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби:
- за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини;
- за місцем обліку платника в разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.
Платниками плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є юридичні та фізичні особи - суб'єкти господарської діяльності, які використовують у межах території України ділянки надр для:
а) зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів;
б) витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції;
в) вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин;
г) зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів;
Об'єктом оподаткування платою за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, є обсяг підземного простору надр:
а) для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об'єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях ;б) для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об'єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок ;
