145. Структура Державного бюджету України.

Як фінансовий план Державний бюджет має дві структурні складові частини, а саме: доходи та видатки.

Доходи бюджету формуються за рахунок джерел і в обсязі, передбаченими в Законі України "Про Державний бюджет" на поточний рік. Відповідно до статті 95 Конституції України: "Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків".

Державний бюджет України, починаючи з 2000 року, складається з загального та спеціального фондів. Кошти загального фонду мають загальний, тобто нецільовий характер і використовуються за напрямами, що визначаються законодавством у поточному році. Джерела надходження та напрями витрат зі спеціального фонду визначені заздалегідь і здійснюються в межах надходжень.Доцільність такого розподілу бюджету на два фонди повинна обґрунтовуватися в Основних напрямах бюджетної політики і визначатися щорічно законом про Держаний бюджет України.

Створення спеціального фонду державного бюджету дало можливість вивести з "тіні" численні позабюджетні фонди та власні надходження (спеціальні кошти) бюджетних установ. Обсяги залучених до держбюджету таким чином ресурсів тільки у 2004 році перевищили 9 млрд грн., що дозволило істотно збільшити видатки на утримання бюджетних установ, - висновок, зроблений Колегією Рахункової палати за результатами розгляду звіту про результати аналізу практики формування та використання коштів спеціального фонду Державного бюджету України у 2003-2004 роках.

У залежності від співвідношення між доходами та видатками Державний бюджет може бути:

- збалансованим, коли видатки дорівнюють доходам, до чого, відповідно до Конституції України, і повинна прагнути держава;

- дефіцитним, тобто з від'ємним сальдо, коли видатки перевищують доходи;

- профіцитним, тобто з позитивним сальдо, що спостерігається у разі перевищення доходів над видатками.

146. Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»: поняття та особливості.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» - це закон, що визначає суми:

- доходів та видатків, що включають загальний та спеціальний фонд, на 214 рік

-повернення кредитів до Державного бюджету України

-надання кредитів з Державного бюджету України

-граничний обсяг дефіциту Державного бюджету України

-оборотний залишок бюджетних коштів

- мінімальну заробітну плату на 2014 рік, що складає : у місячному розмірі - 1218 гривень; у погодинному розмірі - 7,3 гривні.

-прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1176 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення.

-та ін..

Особливостями даного закону є те, що:

1.Додаткові надходження до загального фонду Державного бюджету України на 2014 рік будуть отримані за рахунок:

-реалізації автомобілів, засобів наземного, водного та повітряного транспорту, сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування, що перебувають на балансі органів державної влади

-реалізації державних резиденцій, державних дач, будинків відпочинку

-запровадження збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачується з безготівкових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за гривню;

2. Зменшено видатки на утримання Апарату Верховної Ради України

147. Поняття,правова природа та класифікація цільових фондів в Україні Цільові фонди коштів виступають публічними фондами, за рахунок ресурсів яких задовольняється публічний інтерес і ви­конуються публічні функції. Через такі фонди здійснюється рух коштів, що складають публічні як фінанси держави, так і фінан­си суспільного (соціального* призначення.

Цільові фонди - один із засобів перерозподілу національного доходу суспільства на користь певних соціальних груп населення.

Особливості цільових фондів України :

1. заплановані публічними органами та мають строгу цільову спрямованість;

2. грошові кошти фондів використовуються для фінансування публічних витрат;

3. формуються восновному за рахунок обов’язкових відрахувань юридичних і фізичних осіб;

4.страхові внески дофондів і взаємини, що виникають при їх сплаті, мають парафіскальну природу,

5. тарифи внесків встановлюються державою і є обов’язковими;

6. грошові ресурси фонду не підлягають вилученню на які-небудь цілі, прямо не передбачені законом;

7. витрачання коштів з фондів здійснюється по розпорядженню Уряду або спеціально уповноваженого на те органу (Правління фонду*.

Створення та діяльність цільових фондів регулюється відпо­відними законами та нормативно-правими актами, прийнятими на виконання таких законів. Кошти, що мобілізуються до цільо­вих фондів, необхідні державі як гарантія постійного та реаль­ного фінансового забезпечення фінансування певних її потреб та завдань, що мають особливе значення і гарантуються законо­давством, в першу чергу, Конституцією України.

Чинний Податковий кодекс України не здійснює правового регулювання цільових фондів, це повязанно з досить суттєвими змінами нормативного визначення та стуктури податкової системи України.

На початку 90-х років позабюджетні цільові фонди створю­валися на різних рівнях як бюджетної системи, так і органів дер­жавної влади, особливо — на місцевому рівні за ініціативою міс­цевої влади. За рахунок фінансових ресурсів цих фондів місцева влада вирішувала поточні завдання, і цільовий фонд після цього припиняв існування. У 1996 р. в Україні діяло понад 140 позабю­джетних фондів, створених центральними органами, та близько 300 фондів у кожній області, створених за ініціативою виконав­чих органів місцевого самоврядування. Ці фонди формувалися за рахунок відрахувань до них у порядку, передбаченому для здійснення обов'язкових платежів до державного бюджету. Тому постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1996 р. були ліквідовані всі цільові позабюджетні фонди, діяльність яких не передбачена законодавством[2]^. Із 2001 р., з моменту набрання чинності першої редакції Бюджетного кодек­су України, створення позабюджетних фондів органами дер­жавної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається. Ця норма також перейшла й у нову редакцію Бюджетного кодексу України 2010р. (п.9. ст..13*

Залежно від призначення, способів утворення та інших ознак цільові публічні фонди коштів можуть бути класифіковані на декілька видів.

1.Так, за рівнем створення фонди поділяються на державні та місцеві.

2.За цільовим призначенням фонди можна поділити на соці­альні, економічні, екологічні, галузеві.

До соціальних фондів, зокрема, належать Пенсійний фонд України, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатнос та ін.

До фондів, що мають у своїй природі соціально-економічну складову, можна віднести Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який вико­нує функції національної системи страхування вкладів.

До економічних фондів відносять фонди підтримки підпри­ємництва,територіальні дорожні фонди, приватизаційні житлові фонди тощо.

До галузевих фондів належать інвестицій­ні фонди. Деякі виділяють міжгалузеві фонди коштів держави та органів місцевого самоврядування.

До екологічних фондів можна віднести Державний Фонд охорони навколишнього природного середовища.

3.За способами утворення цільові фонди поділяються на та­кі, що включені до бюджету (цільові фонди, утворені Верхов­ною Радою України, Верховною Радою АРК, органами місцево­го самоврядування та місцевої влади*, та такі, що не включені до складу бюджету і мають власний апарат управління.

4.Залежно від передбачуваного періоду функціонування програми або умовно наміченого часу для здійснення конкретних цілей фонди можуть бутибезстрокової, довгострокової або короткострокової дії. Прикладом першого є екологічний фонд, другого - фонд регіонального розвитку, третього - фонд допомоги біженцям. Проте ділення це вельми умовне.

5.По охопленню проблем цільові фонди можуть бути загального (Фонд регіонального розвитку* і конкретнішого характеру (наприклад, Фонд розвитку автомагістралей в державі, областях*.