- •121. Мито в податковій системі України.
- •122. Правова природа та особливості екологічного податку
- •123. Поняття та правова природа зборів та інших обов’язкових платежів:поняття,види, особливості.
- •124. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу
- •126. Збір за користування радіочастотним ресурсом україни.
- •127.Збір за спеціальне використання води, збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування надрами
- •128. Місцеві збори передбачені Податковим кодексом України.
- •129. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
- •130. Збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
- •131. Інститут загальнообов’язкового страхування всистемі фінансового права
- •132. Види страхування. Загальнодержавне обов'язкове страхування
- •133. Поняття,правова природа та принципи міжбюджетних відносин.
- •134.Види міжбюджетних трансфетрів.
- •135.Порядок надання дотацій місцевим бюджетам України.
- •136. Порядок надання субвенцій місцевим бюджетам України
- •137. Кошти, що передаються до державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів.
- •138. Поняття та особливості державних та місцевих запозичень. Види запозичень.
- •139. Еволюція доктринальних підходів до розуміння поняття “публічний борг” .
- •140. Державний борг в системі публічного боргу. Правові класифікації державного боргу України.
- •141. Місцевий борг в системі публічного боргу України.
- •142. Поняття та правова природа бюджету.
- •143.Поняття, ознаки, принципи та функції бюджетної системи. Структура бюджетної системи.
- •144.Правова природа та особливості акту про бюджет.
- •145. Структура Державного бюджету України.
- •146. Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»: поняття та особливості.
- •148. Фінансово-правовий статус "Пенсійного фонду України.
- •150. Фінансорво-правовий статус "Фонду гарантування вкладів фізичних осіб".
- •151. Правовий режим місцевих фондів коштів та класифікація фондів коштів органів місцевого самоврядування.
- •152. Поняття і зміст бюджетного процесу
- •153. Порядок складання проекту бюджету.
- •154. Розгляд та прийняття Закону про Державний бюджет, рішень про місцеві--бюджети.
- •155. Виконання бюджету. Внесення змін до Закону про Державний бюджет (рішення про місцевий бюджет).
- •156. Звітність про виконання бюджету.
140. Державний борг в системі публічного боргу. Правові класифікації державного боргу України.
Гарантований державою борг - загальна сума боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів України щодо повернення отриманих та непогашених станом на звітну дату кредитів (позик*, виконання яких забезпечено державними гарантіями.
Бюджетний кодекс України передбачає класифікацію боргу за двома критеріями: за типом кредитора та типом боргового зобов’язання.
Науковці для класифікації державного боргу виділяють значно більше критеріїв. Так, боргові зобов’язання, пише І.Б. Заверуха, умовно можна поділити на боргові зобов’язання двох видів: ринкові та неринкові.
Ринкові існують у формі державних цінних паперів: облігації державної внутрішньої позики; облігації зовнішньої державної позики; казначейські векселі та інші, тобто боргові зобов’язання держави, виражені у формі фінансування. Це найбільш поширений тип державних боргових зобов’язань – ринкові цінні папери, що можуть вільно обертатись і перепродаватись після первинного розміщення іншим суб’єктам. Вони ліквідні і мають відповідний кредитний рейтинг.
Проблематичними є неринкові боргові зобов’язання, до яких відносяться зобов’язання, прийняті на умовах правонаступництва щодо вкладів в установах Ощадного банку УРСР, реструктуризована заборгованість перед банківською системою та НБУ, деякі інші[1].
Поширена в науці фінансового права також класифікація державного боргу за підставами утворення, відповідно до якої необхідно розмежовувати поняття боргових зобов’язань уряду, що виникли в результаті: 1* взятих на позичкових засадах боргових зобов’язань; 2* надання державних гарантій, що в свою чергу, передбачає спеціальний порядок їх погашення та обслуговування (спільною тут є ознака функціональності залучених кредитів, незалежно від статусу та виду суб’єкта: уряд, галузь народного господарства, юридична особа тощо. Мета, як правило, носить інвестиційний характер*; 3* умов правонаступництва; 4* недосконалості бюджетно-правового, податкового регулювання, що породжує дефіцит бюджету, який повинен погашатись в будь-якому випадку, проте механізму його погашення не передбачено; 5* заборгованість, що виникає в результаті господарської діяльності держави.
Особливий теоретичний і практичний інтерес в аспекті удосконалення правового регулювання державного боргу викликає питання про класифікацію державного боргу на внутрішній (інтернальний* та зовнішній (екстернальний*.
На основі положень Спеціального стандарту поширення даних по державному боргу, розробленого Міжнародним валютним фондом, що визначає також класифікацію державного боргу, виділяють розширену класифікацію державних боргових зобов’язань за такими критеріями: 1* залежно від участі держави щодо погашення й обслуговування боргу: прямий та непрямий (гарантований*; 2* залежно від ринку розміщення боргових зобов’язань: внутрішній ринок і зовнішній ринок; 3* за валютною структурою боргу: в національній валюті та в іноземній валюті; 4* за інституційною структурою (залежно від статусу кредитора або власника боргового зобов’язання*: публічні органи; приватні організації фінансового та банківського сектора; організації не фінансового сектора різних форм власності; резиденти; нерезиденти; 5* залежно від виду та строків здійснення виплат: капітальний; поточний; 6* залежно від типів боргового зобов’язання: ринкові; неринкові.
Така класифікація державного боргу більш системно відображає боргове становище держави; допомагає у чіткому визначенні структури державного боргу та його обсягів; відображає специфіку різних видів боргових зобов’язань та їх співвідношення у загальній структурі боргу; допомагає у формуванні боргової стратегії держави тощо.
Для українського законодавства вкрай актуально передбачати види і типи боргових зобов’язань уряду. Сьогодні законодавче визначення міститься лише щодо внутрішнього державного боргу, яке теж потребує перегляду. Крім цього, однією з центральних проблем та основоположним питанням класифікації державного боргу є його поділ на дві основні частини: зовнішній і внутрішній. В Україні поки що єдиний критерій законодавством не передбачений.