121. Мито в податковій системі України.

Митний кодекс України визначає мито як загальнодержавний податок.

Якщо розглядати спільні ознаки мита з податками, то найбільш наближеним є даний платіж до непрямих податків, а саме акцизного податку.

Мито, як і акцизний податок: 1.)збільшує ціну реалізації товарів; 2.) ставки і мита, і акцизного податку диференційовані за групами товарів. 3.) Але сплачується мито тільки при переміщенні через митний кордон Українимитні органи.

Виділяють наступні різновиди мита:

вивізне, ввізне, сезонне, особливі види мита (спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне).

Платниками мита є:

1) особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України;

2) особа, на адресу якої надходять товари, що переміщуються (пересилаються) у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, несупроводжуваному багажі, вантажних відправленнях;

3) особа, на яку покладається обов’язок дотримання вимог митних режимів.

4) особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження товари, що були випущені у вільний обіг на митній території України

Об’єктами оподаткування митом є:

1) товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами.

2) товари, що ввозяться на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами.

Базою оподаткування митом товарів, що переміщуються через митний кордон є:

1) для товарів, на які законом встановлено адвалорні ставки мита, - митна вартість товарів;

2) для товарів, на які законом встановлено специфічні ставки мита, - кількість таких товарів у встановлених законом одиницях виміру.

В Україні застосовуються такі види ставок мита:

1) адвалорна – у відсотках до встановленої бази оподаткування;

2) специфічна – у грошовому розмірі на одиницю бази оподаткування;

3) комбінована, що складається з адвалорної та специфічної ставок мита.

Ставки мита визначаються Митним тарифом України і є диференційованими в залежності від товарної позиції, якій відповідає імпортований товар.

Датою виникнення податкових зобов’язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання митним органом.

При справлянні мита встановлена розгалужена система пільг. Пільги можуть надаватись у формі:

1) звільнення від сплати мита визначених категорій платників;

2) зменшення ставок мита;

3) повернення раніше сплачених сум мита;

4) звільнення від мита певних предметів.

Суми митних платежів підлягають сплаті до державного бюджету платником податків на казначейський рахунок. Мито сплачується в готівковій формі через касу митного органу у безготівковій формі через фінансову установу.

122. Правова природа та особливості екологічного податку

Митний кодекс України визначає мито як загальнодержавний податок.

Платники податку. Сплачується екологічний податок суб’єктами господарювання, юридичними особами, що не здійснюють господарську діяльність, бюджетними установами, громадськими та іншими підприємствами, установами та організаціями, які під час провадження діяльності здійснюють:

- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

- утворення радіоактивних відходів;

- викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення незалежно від місця використання ними палива.

Платниками податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферупересувними джерелами забруднення є також громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Справляння екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення здійснюється через податкових агентів – які:

1) здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника;

2) здійснюють ввезення палива на митну територію України.

Обчислення екологічного податку проводиться податковими агентами самостійно. Не є платниками екологічного податку:

а) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії за утворення радіоактивних відходів, які:

- здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами;

б) державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави.

в) суб’єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах суб’єкта господарювання.

Об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

- обсяги та види забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

- обсяги та види забруднюючих речовин, що скидаються безпосередньо у водні об’єкти;

- обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами;

- обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Ставки податку за викиди та скиди забруднюючих речовин, а також за розміщення відходіввстановлено у гривнях за 1 тону забруднюючої речовини.

Ставки податкуза викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, у разі використання палива, встановлено у гривнях за 1 тону реалізованого пального.

Ставки податкуза розміщення окремих видів надзвичайно небезпечних відходів встановлено у гривнях за одиницю, а саме: - обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням; - люмінесцентних ламп.