- •Поняття цивільного права. Предмет та метод пр.Регулювання. Ф-ї,си-ма, принципи цп.
- •2) Поняття та структура цивільного законодавства. Дія цивільного законодавства у часі, просторі і за колом осіб
- •3 Конституція України як основа цивільного законодавства. Цк- як ос.Акт цз
- •4) Акти цивільного законодавства і договір, Аналогія, Звичай Міжнародні договори
- •5) Поняття та особливості, види, елементи цивільних правовідносин
- •6) Юридичні факти. Підстави виникнення ц.П. Та обовязків
- •7) Здійснення цивільних прав та виконня цив.Обовязків
- •8) Захист цивільних прав та ін-в. Здійснення права на захист. Юр та неюристикційна форма захисту цп.
- •9) Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відшкодування моральної шкоди
- •2. Збитками є:
- •10) Поняття,форми і види цивільно-правової відповідальності
- •11) Умови цивільно-правової відповідальності. Підстави звільнення від відповідальності
- •12 Поняття ф.О. Правоздатність ф.О , виникнення, припинення, зміст.
- •13 Дієздатність ф.О. Види цд: часткова, неповна, повна. Надання повної цивільної дієздатності.
- •Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи
- •Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною
- •15. Безвісна відсутність фізичної особи, оголошення фізичної особи померлою. Підстави, порядок, правові наслідки. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- •Опіка над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, а також фізичної особи, місце перебування якої невідоме
- •Оголошення фізичної особи померлою
- •Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою
- •16. Фізична особа – підприємець Право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності
- •Банкрутство фізичної особи - підприємця
- •Управління майном, що використовується у підприємницькій діяльності, органом опіки та піклування
- •17. Опіка та піклування. Надання фізичній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов’язків.
- •Надання дієздатній фізичній особі допомоги у здійсненні її прав та виконанні обов'язків
- •18. Поняття, ознаки, види юридичних осіб. Організаційно-правові форми юридичних осіб Поняття юридичної особи
- •Створення юридичної особи
- •Вимоги до змісту установчих документів
- •Державна реєстрація юридичної особи
- •20. Право-, дієздатність юридичної особи. Органи юридичної особи. Філії та представництва юридичної особи. Цивільна правоздатність юридичної особи
- •Цивільна дієздатність юридичної особи
- •Філії та представництва
- •Управління товариством
- •Загальні збори учасників товариства
- •Виконавчий орган товариства
- •21. Порядок припинення юридичної особи
- •Обов'язки особи, що прийняла рішення про припинення юридичної особи
- •22. Товариства: підприємницькі та непідприємницькі. Порядок створення, припинення, діяльність, органи товариств.
- •23. Повні та командитні товариства.
- •24. Акціонерні товариства, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.
- •25. Правові форми участі держави і територіальних громад у цивільних правовідносинах. Органи та представники, через які діють публічні утворення.
- •26. Поняття об’єктів цивільних прав. Види об’єктів. Оборотоздатність об’єктів цивільних прав.
- •37. Поняття та значення строків ( термінів) у цивільному праві. Види цивільно-правових строків (термінів). Визначення строку, терміну
- •38. Початок перебігу строку. Закінчення строку. Порядок вчинення дій в останній день строку
- •39. Позовна давність. Види позовної давності. Зміна тривалості позовної давності. Обчислення позовної давності.
- •40. Початок перебігу позовної давності. Позовна давність у разі зміни сторін у зобов’язанні. Зупинення перебігу позовної давності. Переривання перебігу позовної давності.
- •41. Наслідки спливу позовної давності. Вимоги на які позовна давність не поширюється
- •43. Особисті немайнові права що забезпечують природне існування фізичної особи
- •44. Особисті немайнові права що забезпечують соціальне буття фізичної особи
- •45. Поняття власності та права власності. Зміст права власності. Форми права власності. Здійснення права власності. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна
- •46. Підстави набуття права власності. Набувальна давність. Момент набуття права власності за договором.
- •47. Підстави припинення права власності.
- •48. Право спільної власності.
- •49. Віндикаційний позов: порядок та умови пред’явлення.
- •Розрахунки при витребуванні майна із чужого незаконного володіння
- •50. Захист права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння(негаторний позов). Позов про визнання права власності.
- •51. Поняття ознаки та види речових прав на чуже майно.
- •52. Поняття права інтелектуальної власності. Об’єкти суб’єкти права інтелектуальної власності. Особисті майнові та немайнові права інтелектуальної власності.
- •Особисті немайнові права інтелектуальної власності
- •Майнові права інтелектуальної власності
- •53. Авторське право та суміжні права
- •54.Право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок
- •55. Поняття та види зобов’язань. Підстави виникнення цивільно–правових зобов’язань.
- •56. Сторони у зобов’язанні. Множиність сторін у зобов’язанні. Заміна кредитора і боржника у зобов’язанні
- •57. Загальні умови виконання зобов’язання
- •58. Неустойка, порука, гарантія як способи виконання зобов’язань.
- •59. Завдаток, застава, при тримання як способи забезпечення виконання зобов’язання
- •60. Поняття та сторони припинення зобов’язань
- •61.Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання
- •62. Поняття та значення договору у цивільному праві. Свобода договору. Види та система договорів. Зміст договору(істотні, звичайні та випадкові умови)
- •64. Вирішення переддоговірних спорів. Підстави для зміни або розірвання договору.
- •65. Поняття та правова характеристика договору купівлі – продажу. Предмет і форма договору. Сторони у договорі, їхні права та обов’язки
- •66. Роздрібна купівля-продаж, її різновиди
- •67. Загальна характеристика різновидів договору купівлі-продажу (поставка, контрактація сільськогосподарської продукції, постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, міна)
- •68. Поняття та правова характеристика договору дарування. Правове регулювання благодійної діяльності. Пожертва
- •69. Поняття та правова характеристика договору ренти. Предмет договору ренти. Форма та зміст договору. Сторони у договорі, їхні права та обов’язки
- •70. Поняття та правова характеристика договору довічного утримання (догляду). Предмет договору. Сторони у договорі. Зміст та форма договору.
- •71. Поняття договору найму (оренди). Предмет, Зміст договору. Права та обов’язки сторін.
- •72. Різновиди договору найму (оренди): прокат, оренда земельної ділянки, найм будівлі або іншої капітальної споруди, оренда транспортного засобу, лізинг.
- •73. Найм (оренда) житла. Оренда житла з викупом.
- •74. Договір позички
- •75. Договір підряду.
- •76. Побутовий підряд
- •77. Будівельний підряд
- •78. Договір про надання послуг
- •79. Договір перевезення вантажу.
- •80. Поняття договору зберігання
- •81. Зберігання на товарному складі
- •82. Спеціальні види зберігання
- •83. Договір страхування
- •85. Договір комісії.
- •86. Договір управління майном. Предмет та істотні умови договору управління майном. Сторони у договорі, їхні права та обов’язки.
- •87. Поняття договору позики. Предмет договору. Сторони у договорі. Форма договору позики. Проценти за договором позики.
- •88. Кредитний договір, як різновид договору позики: цивільно-правова характеристика.
- •89. Поняття договору банківського вкладу. Предмет договору. Види банківських вкладів. Проценти на банківський вклад.
- •90. Поняття договору банківського рахунку. Предмет договору. Операції за рахунком, що виконуються банком. Кредитування рахунка.
- •91. Поняття договору факторингу. Типи факторингу. Предмет договору факторингу. Сторони у договорі, їхні права та обов’язки.
- •92. Поняття та форми розрахунків у господарському обігу. Види безготівкових розрахунків.
- •93. Цивільно-правова характеристика договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Види договорів
- •94. Поняття договору комерційної концесії. Предмет договору. Сторони у договорі, їхні права і обов’язки. Форма договору комерційної концесії та його державна реєстрація.
- •95. Поняття та ознаки договору про спільну діяльність. Форми спільної діяльності. Договір простого товариства. Зміст договору простого товариства.
- •96. Право на публічну обіцянку винагороди без оголошення конкурсу та за результатами конкурсу. Зміст завдання, строк (термін) виконання завдання. Правові наслідки виконання зобов’язання
- •Зобов'язання з публічної обіцянки винагороди з оголошенням конкурсу
- •97. Право на вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •99. Набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
- •100. Поняття та значення зобов’язань з відшкодування шкоди. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду.
- •101. Поняття та загальна характеристика спеціальних деліктів
- •102. Поняття спадкування та спадкового права. Склад спадщини. Права та обов’язки, які не входять до складу спадщини.
- •103. Час відкриття спадщини. Місце відкриття спадщини. Спадкоємці. Право на спадкування. Усунення від права на спадкування.
- •104. Спадкування за заповітом.
- •105. Спадкування за законом. Черговість спадкування за законом. Зміна черговості одержання права на спадкування
- •106. Прийняття спадщини. Строки для прийняття спадщини. Право на відмову від прийняття спадщини. Правові наслідки відмови від прийняття спадщини
- •107. Виконання заповіту. Оформлення спадкових справ.
- •108. Поняття сімейного права. Предмет сімейного права. Сімейно-правовий метод регулювання і суспільних відносин. Функції сімейного права.
- •109. Загальна характеристика сімейного законодавства.
- •Одна з осіб уже перебуває в іншому нерозірваному шлюбі
- •Майно, набуте кожним із подружжя за час шлюбу, але за кошти, які належали їм особисто;
- •Глава 10 шлюбний договір
- •Право на ім 'я, по батькові та прізвище
- •Право на спілкування з батьками та іншими родичами
- •Глава 20 патронат над дітьми
- •Глава 20-1 прийомна сім'я
- •Глава 20-2 дитячий будинок сімейного типу
104. Спадкування за заповітом.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.
Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.
У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.
Право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом
Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.
Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов'язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.
Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.
Право заповідача на заповідальний відказ
Заповідач має право зробити у заповіті заповідальний відказ.
Відказоодержувачами можуть бути особи, які входять, а також ті, які не входять до числа спадкоємців за законом.
Предмет заповідального відказу
1. Предметом заповідального відказу може бути передання відказоодержувачеві у власність або за іншим речовим правом майнового права або речі, що входить або не входить до складу спадщини.
2. На спадкоємця, до якого переходить житловий будинок, квартира або інше рухоме або нерухоме майно, заповідач має право покласти обов'язок надати іншій особі право користування ними. Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном зберігає чинність у разі наступної зміни їх власника.
Право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном, одержане за заповідальним відказом, є таким, що не відчужується, не передається та не переходить до спадкоємців відказоодержувача.
Право користування житловим будинком, квартирою або іншою будівлею, надане відказоодержувачеві, не є підставою для проживання у них членів його сім'ї, якщо у заповіті не зазначено інше.
3. Спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов'язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно.
4. Відказоодержувач має право вимоги до спадкоємця з часу відкриття спадщини.
Втрата чинності заповідальним відказом
1. Заповідальний відказ втрачає чинність у разі смерті відказоодержувача, що сталася до відкриття спадщини.
Право заповідача на покладення на спадкоємця інших обов'язків
1. Заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання.
2. Заповідач може зобов'язати спадкоємця до вчинення певних дій, спрямованих на досягнення суспільно корисної мети.
Право на обов'язкову частку у спадщині
1. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
2. До обов'язкової частки у спадщині зараховується вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу, встановленого на користь особи, яка має право на обов'язкову частку, а також вартість інших речей та майнових прав, які перейшли до неї як до спадкоємця.
3. Будь-які обмеження та обтяження, встановлені у заповіті для спадкоємця, який має право на обов'язкову частку у спадщині, дійсні лише щодо тієї частини спадщини, яка перевищує його обов'язкову частку.
Підпризначення спадкоємця
1. Заповідач має право призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, а також у разі відсутності умов, визначених у заповіті (стаття 1242 цього Кодексу).
2. Підпризначеним спадкоємцем може бути будь-яка особа, визначена у ЦК
Спадкування частини спадщини, що не охоплена заповітом
1. Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Встановлення сервітуту у заповіті
1. Спадкодавець має право встановити у заповіті сервітут щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб.
Загальні вимоги до форми заповіту
1. Заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення.
2. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.
Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.
3. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу.
Посвідчення заповіту нотаріусом
1. Нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.
2. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.
У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.
Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).
Право заповідача на скасування та зміну заповіту
1. Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт.
2. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.
3. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
4. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.
5. Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни.
6. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.
7. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому цим Кодексом для посвідчення заповіт
Таємниця заповіту Нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.
Недійсність заповіту
1. Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
2. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
3. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини.
4. У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.
