2) Поняття та структура цивільного законодавства. Дія цивільного законодавства у часі, просторі і за колом осіб

Джерела цивільного права - це форма вираження цивільно- правових норм, що мають загальнообов’язковий характер. У цивільно-правовій системі України основним джерелом цивільного права є нормативно-правовий акт, а в окремих випадках - також звичай та договір.

Цивільне законодавство - це сукупність нормативно-правових актів різної юридичної сили, які містять цивільно-правові норми. Ієрархія системи нормативно-правових актів обумовлена їх юридичною силою.

До системи цивільного законодавства належать:

1. Конституція України від 28.06.1996 р., у нормах якої закладені засади регулювання відносин власності, особистих немайнових прав, відносин інтелектуальної власності, підприємницької діяльності тощо.

2. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України, прийнятий 16.01.2003 р. (набрав чинності 01.01.2004 р.) Він є кодифікованим (зведеним) законом галузі та основою всієї системи актів цивільного законодавства України.

За структурою даний кодекс складається з 1308 статей, 90 глав, зібраних у шести книгах: книга 1 - Загальні положення; книга 2- Особисті немайнові права фізичних осіб; книга 3 - Право власності та інші речові права; книга 4 - Право інтелектуальної власності; книга 5 - Зобов’язальне право; книга 6 - Спадкове право.

3. Крім Цивільного кодексу України, до системи цивільного законодавства належать і деякі інші кодекси, які містять цивільно-правові норми: Сімейний кодекс України, який визначає правовий режим майна подружжя та порядок укладення шлюбного контракту; Житловий Кодекс - норми, якого регулюють відносини користування житловим приміщенням та передачі його у власність; Земельний кодекс України - визначає правила щодо оренди земельних ділянок, виникнення та реалізація права власності на них.

4. Наступним джерелом цивільного є закони України, норми яких спрямовані на регулювання відповідних цивільно-правових відносин («Про господарські товариства», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців») та багато інших.

5. Окрему категорію актів цивільного законодавства складають підзаконні нормативно-правові акти Президента та Кабінету Міністрів України.

6. До джерел цивільного законодавства також належать і нормативно- правові акти інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим, тобто ті, які видаються міністерствами та держкомітетами, іншими центральними органами виконавчої влади та регулюють діяльність у певній галузі або правовий статус певних категорій суб’єктів цивільного права.

7. Окреме місце в системі цивільного законодавства займають міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, які становлять окрему частину національного законодавства. Міжнародні договори мають пріоритет перед національним законодавством, отже, якщо в міжнародному договорі встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені національним законом, застосовуються правила міжнародного договору (ст. 10 ЦК України).

Дія цивільного законодавства у часі, просторі і за колом осіб

Розглядаючи питання про цивільне законодавство, слід зупини­тися на дії законодавства у часі, просторі та за колом осіб.

Вирішити питання про дію цивільного законодавства у часі - оз­начає встановити момент вступу його в дію і момент припинення його дії.

Відповідно до ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не пе­редбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через 10 днів з дня їх офіційного опри­люднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк на­брання ними чинності не передбачено в цих актах. Акти Кабінету Міністрів України, які визначають права та обов'язки громадян, на­бирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних дру­кованих виданнях.

Згідно з Указом Президента України від 10 червня 1997 р. № 503/97 офіційними друкованими виданнями є: бюлетені «Офі­ційний вісник України», «Відомості Верховної Ради України» та га­зети «Урядовий кур'єр», «Голос України».

Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права й обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом згідно зі ст. 57 Конституції України, є не­чинними.

Акт цивільного законодавства регулює відносини, що виникли з дня набрання ним чинності.

За загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти діють на майбутнє і не мають зворотної дії в часі. У цьому правилі є винятки. Стаття 58 Конституції містить правило про те, що зако­ни та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі у ви­падках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, чинний акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Припинення дії законів та інших нормативно-правових актів на­стає у випадках, коли спливає строк, на який вони приймалися, при прямому скасуванні їх дії, а також у випадках прийняття нового закону або іншого нормативно-правового акта, які по-іншому регу­люють ті самі відносини.

Закони та інші нормативно-правові акти діють на всій території України і поширюються на всіх осіб. Таким є загальне правило про дію цивільного законодавства у просторі та за колом осіб. Але за­лежно від виду та характеру зазначених актів вони можуть поши­рюватися не на всю територію України, а на її певну частину, і так само не на всіх осіб, а тільки на певне коло осіб, наприклад, Закон України «Про захист прав споживачів».