92. Поняття та форми розрахунків у господарському обігу. Види безготівкових розрахунків.

Розрахунок» – це виконання (погашення) грошового зобов’язання (тобто певна дія).

В свою чергу, дія має свою власну специфіку: уповноважена особа може вимагати певної поведінки від іншої конкретної особи або осіб. Відповідно, дія є об’єктом тільки зобов’язального права. Отже, розрахункові відносини за своїм характером є відносинами, що витікають із зо-бов’язання. Саме це підтверджується розміщенням Глави 74 ЦКУ, що регулює розрахунки, порядок, форми та підстави їх здійснення, в книзі «Зобов’язальне право». Розрахункові відносини існують не тільки між суб’єктами господа- рювання, але й зачасти між фізичними особами, які такими не є. Розра- хункові відносини з точки зору ЦП здійснюються між будь-якими особами (фізичними, юридичними, фізичними особами-підприємцями).

Відповідно до ст. 1087 ЦК України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов’язані зі здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або безготівковій формі за допомогою розрахункових документів в електронному чи паперовому вигляді.

Готівкові розрахунки — це платежі готівкою підприємств, підприємців та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, що вони внесли готівкою до каси банку, на рахунки одержувачів коштів.

Безготівкові розрахунки провадяться через банки, в яких юридичні та фізичні особи мають рахунки, а також через банки, в яких не відкриті рахунки фізичних чи юридичних осіб, що здійснюють платежі або на користь яких зроблений платіж, які надають такі послуги населенню.

Розрахунки, не пов’язані з підприємницькою діяльністю громадян, дозволяються як готівкою, так і в безготівковому порядку. Розрахунки пов’язані зі здійсненням громадянами підприємницької діяльності, як правило, мають провадитися у безготівковому порядку. Розрахунки готівкою підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами відбуваються як за рахунок коштів, одержаних з кас банків, так і за рахунок готівкової виручки і здійснюються через касу підприємств з веденням касової книги встановленої форми.

Безготівкові розрахунки здійснюються за такими формами розрахункових документів:

• платіжні вимоги-доручення;

• чеки;

• акредитиви;

• векселі;

• платіжні вимоги;

• інкасові доручення (розпорядження).

Безготівкові розрахунки за товари та послуги можуть здійснюватися також за допомогою банківських, платіжних карток.

Під час здійснення розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форми розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими Чеками і з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.

Платіжне доручення - це розпорядження володільця рахунка обслу- говуючому банку, відповідно до якого банк зобов'язується за дорученням платника грошових коштів, що розміщено на його рахунку в цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку в строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачено договором або звичаями ділового обороту.

Акредитив — це договір, що містить зобов’язання банку- емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) чи від свого імені проти Документів, які відповідають умовам акредитива, зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж. Розрахунковим чеком (чеком) є документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банкові переказати зазначену в чеку грошову суму одержувачеві (чекодержателеві).

Інкасове доручення - це доручення клієнта банку здійснити за рахунок клієнта дії щодо одержання від платника платежу та (або) акцепту платежу.