85. Договір комісії.

За договором комісії одна сторона (комісіонер)зобов'язується за до- рученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст.1011 ЦК).

Юридичні ознаки договору: двосторонній, консенсуальний, оплатний (це положення має імперативний х-ер, тобто не м.б. передбачено інше), належить до групи договорів про надання послуг (зокрема, посередницьких послуг. Крім договору комісії, до цієї підгрупи належать також дого- вори доручення, консигнації, агентські договори, договори довірчого управління).

Сторонами договору є комісіонер (уповноважена особа, яка вчиняє правочини в інтересах комітента), та комітент (особа, яка доручає комісіонеру вчинити один або кілька правочинів в його інтересах). Цими особами можуть бути як дієздатні фізичні особи, так і юридичні особи, в т.ч. СПД. Комісіонер, виконуючи договір комісії, виступає від свого імені, таким чином в операціях продажу товару для комітента частково виконує функції продавця. Це означає, що, якщо об'єкт торгівлі вимагає цього, то комісіонер повинен мати необхідні дозволи та ліцензії, відповідно облаштоване місце торгівлі (йдеться про такі специфічні види діяльності, як торгівля алкоголем, медикаментами, цінними паперами тощо).

Вказівок щодо форми договору комісії ЦК України не містить, тому застосовуються загальні положення ст.ст. 205-210 ЦКУ щодо форми договорів. Практикують письмову форму договору комісії.

Залежно від виду договору комісійне доручення м.б. оформлено різними документами, зокрема, квитанцією, нарядом тощо. Згідно з Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами громадяни України повинні пред'являти паспорт або документ, що його замінює, іноземні особи — відповідну посвідку на проживання в Україні або національний паспорт з відміткою про перебування в Україні.

Приймаючи товари на комісію, комісіонер на кожну одиницю товару виписує квитанцію у 2-х примірниках і товарний ярлик. Перший примірник квитанції видається комітентові, другий залишається у комісіонера.

Істотними умовами будь-якого договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦКУ).

Істотною умовою договору комісії є предмет — один або кілька правочинів, які зобов'язаний вчинити комісіонер (від свого імені та за рахунок комітента).

Істотними умовами договору комісії, за яким комісіонер зобов'язуєть-ся продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ч.1 ст.1012 ЦКУ). Під майном розуміють рухомі та нерухомі речі, сукуп-ність речей, а також майнові права та обов'язки (глава 13 ЦКУ). Крім того, є перелік речей, які не підлягають прийняттю на комісію (н-д, зброя, боєприпаси (крім мисливської і спортивної зброї і боєприпасів до неї, а також холодної зброї), бойова і спеціальна військова техніка, вибухові речовини та вибухові засоби, отруйні речовини та інші).

Решта умов, зокрема строк дії договору, територія виконання, асор-тимент товарів тощо, є звичайними і можуть як зазначатися в договорі, так і виконуватися відповідно до звичаїв ділового обороту без попе-реднього узгодження.

Спеціальні вимоги до договорів комісії можуть визначатись окреми-ми нормативними актами, зокрема, якщо посередництво здійснюється при торгівлі цінними паперами, то вимоги до оформлення таких догово-рів установлені Правилами торгівлі цінними паперами (такі договори повинні містити відомості про дозволи на здійснення торгівлі цінними паперами, відповідальність сторін, строк дії договору тощо).

Щодо ціни товару (майна), що придбавається за договором комісії на купівлю чи продаж, то вона може виражатись у вигляді мінімальної ціни продажу чи максимальної ціни придбання комісіонером.

Права та обов'язки комісіонера:

1) зобов'язаний вчинити правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних ніж ті, що їх визначив комітент, то додатково одержана вигода належить комітентові (ст.1014 ЦК);

2) має право за згодою комітента укласти договір субкомісії з 3-ою особою (субкомісіонером), залишаючись відповідальним за дії субко-місіонера перед комітентом.

3) має право для забезпечення своїх вимог за договором притримати річ, яку має бути передано комітентові (ст.1019 ЦК);

У разі притримання речі слід враховувати положення статей 594-597 ЦКУ. Зокрема, комісіонер, який притримує у себе річ, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника. При цьому користування прит-риманою річчю заборонене.

4) має право відрахувати належні йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задо-волення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітентові (ст.1020 ЦК);

5) відповідає перед комітентом за втрату, нестачу або пошкодження майна комітента.

6) зобов'язаний застрахувати майно комітента за його рахунок, якщо це передбачено договором або звичаями ділового обороту.

7) після того як комісіонер вчинив передбачений у договорі правочин на користь комітента, він зобов'язаний надати комітентові звіт і передати йому все одержане майно за договором комісії (ч.1 ст.1022 ЦК). Звіт вважається прийнятим комітентом, якщо останній не повідомив про заперечення щодо звіту протягом 30-ти днів.

Форма звіту комісіонера – така ж як і форма договору комісії.

8) має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором комісії, зокрема у разі, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити через обставини, які від нього не залежали (ст.1024 ЦК).

Права та обов'язки комітента:

1) якщо комітент має заперечення щодо звіту комісіонера, то він повинен повідомити про це комісіонера протягом 30 днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (ч.2 ст.1022 ЦК);

2) ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе комітент як його власник (ст.1018 ЦК);

3) зобов'язаний прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії (гроші, речі) (ч.1 ст.1023 ЦК).

4) оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені в цьому майні недоліки (ч.2 ст.1023 ЦК);

5) повинен виплатити комісіонерові винагороду за надані послуги.

6) зобов'язаний відшкодувати витрати, зроблені комісіонером у зв'язку з виконанням своїх обов'язків за договором (ст.1024 ЦК).

Комісійна плата

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

ЦК не встановлює прямої заборони визначення комісійної плати у вигляді різниці між ціною, визначеною комітентом, і тією більш вигідною ціною, за якою комісіонер може укласти угоду. Таким чином, у договорах комісії можна встановлювати комісійну плату у вигляді різниці між ціною, визначеною комітентом, і тією більш вигідною ціною, за якою комісіонер продасть товар. Встановлення плати саме в такому вигляді є резонним, коли комітент має намір надати комісіонерові право встановлювати ціну продажу товару на власний розсуд