78. Договір про надання послуг

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійс­нення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити ви­конавцеві зазначену послугу.

Окрім загальновизнаних у цивільно-правовій літературі крите­ріїв (платний/безоплатний, консенсуальний, двосторонній), договори про надання послуг можуть поділятись за наступними критеріями:

за метою отримання прибутку (підприємницькі та непідприєм- ницькі);

^ за кваліфікованістю послугонадавача (професійні і непрофесій­ні);

за визначеністю предмету договору (абсолютно визначені та відносно визначені);

за тривалістю (договори про надання послуги і обслуговування); за періодичністю (разові і абонентні).

Сторонами договору про надання послуг є виконавець та замо­вник, це можуть бути фізичні (в т.ч. й фізичні особи-підприємці) та юридичні особи. У разі, якщо надання послуги замовляє фізична особа для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підпри­ємницькою діяльністю, такий замовник набуває статусу споживача із поширенням на нього законодавства про захист прав спожива­чів.

Систему договорів про надання послуг в залежності від спря­мованості послуги на конкретний об'єкт можна поділити на:

1. договори про надання послуг, що спрямовані на тіло людини (охорона здоров'я, косметичні, спортивні);

2. договори про надання послуг, що спрямовані на товари й інші фізичні об'єкти (обслуговування устаткування, ветеринарні, охорона матеріальних об'єктів);

3. договори про надання послуг, що спрямовані на свідомість людини (освітні, інформаційні, радіо і телебачення);

4. договори про надання послуг з фінансовими активами (банків­ські, операції з цінними паперами).

Загальні положення щодо договору про надання послуг поши­рюється на всю низку договорів, предметом яких є надання послу­ги, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності. Їх передбачено в ЦК України поза межами глави 63 (перевезення, страхування, транспортне експедирування, збері­гання, доручення, комісія, управління майном тощо) та в інших нормативно-правових актах України.

Предметом договору про надання послуг (істотна умова) є ви­конання певних дій або здійснення певної діяльності, які не мають матеріального результату.

Послуги як специфічного об'єкту цивільних прав та предмет договору про надання послуг - це продукт корисної дії або діяль­ності, що не має майнового вираження, результат послуги не має юридичного значення і не може бути гарантованим.

Ознаки послуги як предмету договору про надання послуг: о корисний ефект послуги, що задовольняє потребу замовника і споживається в процесі надання; о відсутність гарантованого позитивного результату; о споживність послуги в процесі її надання;

о послуга надається у відповідності до завдання замовника;

о фідуціарність.

Види послуг:

• особисті і неособисті послуги;

• професійні і непрофесійні;

• послуги, що надаються у відповідності до регульованих цін і до цін, обумовлених домовленістю сторін;

• послуги, надані з використанням ЕОМ і без таких;

• послуги, що надаються суб'єктами природних монополій і су­б'єктами, що не є такими;

• послуги, що мають юридичний і фактичний результат.

Відмінності послуг від робіт:

• корисний ефект від діяльності з надання послуги не виступає у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має міс­це при виконанні роботи (н-д, за договором підряду), а полягає в самому процесі надання послуги;

• споживання послуги має місце в процесі її надання, на відміну від роботи, споживання результатів якої зазвичай не співпадає з часом їх надання.

Специфічною рисою договору про надання послуг є встанов­лення вимоги щодо виконавця надати послугу особисто, хоча і до­пускається можливість покладення виконання договору на іншу особу, за умови повної відповідальності виконавця перед замовни­ком.

Строк договору (не є істотною умовою) про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату (не є іс­тотною умовою), замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені догово­ром.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором про безоплатне надання послуг замовник зобо­в'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.