37. Поняття та значення строків ( термінів) у цивільному праві. Види цивільно-правових строків (термінів). Визначення строку, терміну

У ст.251 під СТРОКОМ розуміє період у часі,зі спливом якого пов'язана дія чи подія, що має юрид.значення. ТЕРМІНОМ визначається момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, що також має юрид.значення.

Строк - період часу, що має початок, тривалість і закінчення.

Суб'єкти, реалізуючи свої права, зацікавлені у тому, щоб цив.права та обов'язки зд-ся не лише належним чином, а й своєчасно. Це вказує на те, що строки у цив.правов-х мають велике значення: вони упорядковують цив.обіг, сприяють усталеності цив.відносин, дисциплінують учасників, стимулюють їх до виконання прийнятих на себе обов’язків.

Юрид.значення зазвичай має або початок (наступ), або припинення (закінчення) строку. Строк в процесі своєї дії породжує цивільно-правові наслідки лише в сукупності з іншими юрид.фактами (н-д,гарантійний строк або строк позовної давності).

Строк - період часу, що має початок, тривалість і закінчення.

Види цивільно-правових строків (термінів)

Залежно від того, ким встановлені строки (за ч.3 ст.251 ЦКУ):

• НОРМАТИВНІ СТРОКИ, ТЕРМІНИ (передбачені законом, та міжнародними договорами; н-д, ст.1270 ЦК встановлює 6-місячний строк для прийняття спадщини)

• СТРОКИ, ТЕРМІНИ, ВСТАНОВЛЕНІ ПРАВОЧИНОМ (вст-ся волею сторін правочину; н-д, строки повернення майна, вик-ня робіт, надання послуг, строк довіреності, строк договору, заповіт, що містить час його складання)

• СУДОВІ СТРОКИ, ТЕРМІНИ (передбачаються рішенням суду для зд-ня певних дій; н-д, строки проведення розрахунків, передачі майна, строк для опублікування інформації про спростування відомостей, що принижують честь та гідність ф.о.)

За способом визначеності:

• АБСОЛЮТНО ВИЗНАЧЕНІ СТРОКИ (момент настання точно визначений; н-д, 01.09.2003р.)

• ВІДНОСНО ВИЗНАЧЕНІ (момент настання визначений приблизно; н-д, початок навігаційного періоду)

• НЕВИЗНАЧЕНІ (законом або договором строк взагалі не вст-но, хоча і передбачається, що відповідне правовідношення не є безстроковим; н-д, якщо термін оренди в договорі не визначений, то цей договір вважається укладеним на невизначений строк)

За правовими наслідками:

• ПРАВОВИНИКАЮЧІ СТРОКИ (їх настання тягне за собою виникнення цив.правов-н; н-д, закінчення строку набувальної давності відповідно спричиняє виникнення права власності на майно)

• ПРАВОЗМІНЮЮЧІ (їх настання тягне за собою зміну цив.прав та обов'язків; н-д, набрання чинності шлюбним договором тягне за собою зміну форми власності на майно подружжя: із спільної сумісної власності на часткову)

• ПРАВОПРИПИНЯЮЧІ (тягнуть припинення цив.правов-н; н-д, дія довіреності припиняється внаслідок закінчення її строку)

За сферою поширення:

• ЗАГАЛЬНІ СТРОКИ (поширюються на будь-яких суб'єктів ЦП і на всі однотипні цив.правовни)

• СПЕЦІАЛЬНІ (поширюються тільки на відносини, щодо яких вони вст.-ні. Є винятками із заг.правила, мають місце лише у випадках, прямо передбачених в законі. За наявності вст-ного законом спеціального строку заг.строк до цих правовідносин не м.б. застосований; н-д, строки для пред'явлення претензій та позовів споживачів до виробників, продавців і підрядників)

За призначенням розрізняють:

• СТРОКИ ЗДІЙСНЕННЯ ЦИВ.ПРАВ (це строки, протягом яких уповноважена особа може реалізувати своє право, в т.ч. шляхом вимоги вч-ня певних дій від зобов'язаної особи)

• СТРОКИ ВИКОНАННЯ ЦИВ. ОБОВ’ЯЗКІВ (строк протягом якого зобов’язана особа має вчинити певну дію, або утриматися від її зд-ня. Встановлюються найчастіше угодою сторін)

• СТРОКИ ЗАХУСТУ ЦИВ. ПРАВ (протягом яких особа має право вимагати зд-ня, або захисту свого права. Зверненням до відповідного юриздикц. органу)

Стаття 252. Визначення строку та терміну

1. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

2. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.