1. Поняття цивільного права. Предмет та метод пр.Регулювання. Ф-ї,си-ма, принципи цп.

ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА є сукупністю норм права, які регулюють майнові та особисті немайнові відносини, що складаються в суспільстві між фізичними і юридичними особами та іншими соціальними утвореннями на засадах юридичної рівності сторін.

Предмет, метод, функції цивільного права

Предмет ЦП – це коло суспільних відносин, що врегульовані цивільно-правовими нормами. Предметом цивільно-правового регулювання є:

1. МАЙНОВІ ВІДНОСИНИ - це конкретні вольові економічні відноси-ни з приводу належності, використання, переходу засобів виробництва, предметів споживання та інших матеріальних благ.

За змістом поділяються:

- відносини, пов’язані з приналежністю майна або речові відносини (відображають існуючий розподіл матеріальних благ між певними особами.Власність - відношення особи до належної їй речі як до своєї, яке виражається у володінні, ко-ристуванні і розпорядженні нею, а також в усуненні втручання всіх 3-х осіб у ту сферу господарського панування, на яку поширюється влада власника);

- відносини, пов’язані з переходом майна від одних осіб до інших, або зобов’язальні відносини (пов'язані з переходом матеріальних благ від одних суб'єктів до інших, зокрема, майнові відносини, що виникають з договорів. Ознаки т.-гр. в.: еквівалентно-платний характер, майнова відокремленість учасників відносин.

- відносини, пов’язані з управлінням майном, або корпоративні відно-сини (складаються при управлінні господарськими товариствами та засновані на внесенні членами таких товариств певних майнових внес-ків. Зміст таких відносин полягає у наданні членам організації можли-вості управляти її справами та брати участь в майнових результатах її діяльності).

- особисті права, пов'язані з майновими (виникають при створенні і використанні результатів інтелектуальної творчості. Вони тісно пов’язані із своїми носіями, але можуть бути використані як товар і набути ознак майнових відносин. Це особисті права авторів творів у 4 Галузі науки, літератури і мистецтва, винаходів, раціоналізаторських пропозицій);

- особисті права, які виникають та існують незалежно від майнових, тобто не пов'язані з ними (ці права невідчужувані; право на ім'я, честь, гідність, на листи, щоденники, записки).

Метод ЦП – сукупність специфічних засобів впливу на учасників цивільних відносин, що характеризуються юридичною рівністю сторін, а також наданням останнім можливості врегулювання цих відносин на їх розсуд за винятками, встановленими законом.

Ознаки методу ЦП:

1) юридична рівність сторін

2) вольовий характер дій учасників цивільних правовідносин, більшість з яких – угоди;

3) наявність диспозитивних засад (сторони можуть діяти ініціативно, вільно, на свій розсуд, керуючись при цьому власними інтересами та метою);

4) наявність майнової відповідальності

5) спірні питання між учасниками цивільних правовідносин вирішують-ся господарським, загальним або третейським судом.

Функції сучасного цивільного права - це певні напрями впливу цивіль-но-правових норм, зумовлені змістом суспільних відносин (власності, товарно-грошових, особистих немайнових), що їх включено до предмета цивільно-правового регулювання.

розрізняють такі функції:

1. Регулятивна (тобто врегулювання нормами ЦП відносин власності, товарно-грошових та особистих немайнових).

2. Охоронна (забезпечує захист порушених суб'єктивних майнових і особистих прав шляхом їх відновлення чи еквівалентного відшкоду-вання заподіяної шкоди;

3. Попереджувально-виховна функція (досягається через інститут циві-льно-правової відповідальності. Сам факт існування цивільно-правових норм про відповідальність позитивно впливає на свідомість громадян, утримуючи їх від правопорушень. Може здійснюватися ли-ше щодо правопорушників, чия поведінка заслуговує на осудження).

4. Попереджувально-стимулююча (полягає у стимулюванні різними цивільно-правовими засобами необхідної суспільству і державі поведі-нки громадян та організацій; ст.1187 ЦКУ).

Принципи цивільного права Принципи ЦП становлять основоположні ідеї, втілені чи закладені в законі, відповідно до якого здійснюється правове регулювання цивільно-правових відносин та забезпечується реалізація покладених на ЦП функ-цій.

ЦП як право приватне будується на принципах автономії, добровільно-сті, юридичної рівності, диспозитивності, координації, загального дозво-лу, правового захисту приватного інтересу тощо.

ГАЛУЗЕВІ ПРИНЦИПИ ЦП, передбачені у ст.3 ЦКУ:

1. Неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя

2. Неприпустимість позбавлення права власності

3. Свобода договору

4. Свобода підприємницької діяльності,

5. Судовий захист цивільного права та інтересу

6. Справедливість, добросовісність та розумність.

Система цивільного права визначає розміщення його складових у певній системі, обумовленій взаємозв’язком її елементів – юридичних норм та інститу-тів. Поділяється на 2 частини:

1. Загальну (входять правові норми та інститути, що стосуються всіх цивільно-правових відносин, зокрема: норми про основні положення ЦП, підстави виникнення цивільних прав та обов’язків, здійснення і захист цивільних прав, правочини, представництво і довіреність, строки, терміни, позовна давність, інститут особистих немайнових прав, речове право і право власності, право інтелектуальної власності, зобов’язальне право, спадкове право).

2. Особливу (складається з окремих видів зобов’язань: договірні зобов’язання, зобов’язання з односторонніх дій та позадоговірні зобов’язання - делікти та зобов'язання з набуття, збереження майна без достатніх правових підстав).

Крім інститутів ЦП, розрізняють ще й ПІДГАЛУЗІ ЦП (крупні зо-середження правових норм, диференційованих за принципом їх суті і змісту):

- речове право;

- зобов’язальне право;

- виключні права;

- спадкове право;

- особисті немайнові права.