МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Запорізький національний технічний університет
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
з дисципліни
«Загальна соціологічна теорія»
для студентів 1 курсу денної форми навчання спеціальності «Туризм»
201
5Конспект лекцій з дисципліни «Загальна соціологічна теорія» для студентів 5 курсу денної форми навчання спеціальності «Туризм» /Укл. В.В. Кузьмін. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2015. – 86 с.
Укладач: В.В.Кузьмін, доцент, к.соц.н.
Рецензент: О.А.Агарков, професор, д.політ.н
Відповідальний
за випуск: О.А.Агарков, професор, д.політ.н
Затверджено
на засіданні кафедри
соціальної роботи
Протокол № 7
від «26» січня 2015 р.
Рекомендовано до видання НМО спеціальності як текст (конспект) лекцій з дисципліни «Загальна соціологічна теорія» для спеціальності «Туризм» на засіданні кафедри соціальної роботи.
ЗМІСТ
Змістовий модуль 1. Система категорій загальної соціологічної теорії.
ЛЕКЦІЯ 1. МІСЦЕ І РОЛЬ СОЦІОЛОГІЇ В СИСТЕМІ
СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВА.
1.1 Сутність та зміст соціології 6
1.2 Визначення об’єкта соціології 9
1.3 Предмет соціологічної науки 11
ЛЕКЦІЯ 2. СИСТЕМА СОЦІОЛОГІЧНОГО ЗНАННЯ, ЇЇ СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІЇ.
2.1.Структура соціологічного знання 17
2.2 Функції соціології 18
2.3. Роль соціології у розвитку суспільства 19
ЛЕКЦІЯ 3. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ СУСПІЛЬСТВА.
3.1 Програма соціологічного дослідження 21
3.2 Формулювання теми ,мети дослідження та його основних завдань 23
3.3 Основні методи збирання соціологічної інформації. 24
3.4 Анкетування 25
3.5 Види питань 25
3.6 Види опитувань 28
3.7 Спостереження 29
3.8 Експеримент 30
ЛЕКЦІЯ 4. МЕТОДОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ЯК ПАРАДИГМИ ТЕОРЕТИЧНОЇ СОЦІОЛОГІЇ. 4.1 Поняття «парадигма», «теорія» та «концепція» 31
4.2 Теорія структурного функціоналізму 32
4.3 Теорія конфлікту 35
4.4 Символічний інтеракціонізм 36
4.5 Етнометодологія 37
ЛЕКЦІЯ 5. НАУКОВИЙ СТАТУС СОЦІОЛОГІЇ
5.1 Місце соціології в системі наук 40
5.2 Соціологія в системі суспільствознавчих наук 41
5.3 Проблема обґрунтування наукового статусу соціології 44
Змістовий модуль 2. Соціальні процеси у соціологічній теорії.
ЛЕКЦІЯ 1. КУЛЬТУРА ЯК СПЕЦИФІЧНА ФОРМА ІСНУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО.
1.1.Сутність культури. Предмет та соціальні функції культури 45
1.2 Особливості культури в сучасному суспільстві 50
1.3 Культурна політика держави 54
ЛЕКЦІЯ 2.СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА.
2.1.Поняття соціальної структури суспільства 60
2.2 Компоненти соціальної структури суспільства 61
2.3 Сутність соціальної структури суспільства 64
ЛЕКЦІЯ 3. СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ.
3.1 Соціальна стратифікація та підходи до її аналізу 68
3.2 Критерії соціальної стратифікації 71
3.3 Поняття «середній класс» 72
ЛЕКЦІЯ 4. СОЦІАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ.
4.1 Поняття соціальної організації 78
4.2 Види соціальних організацій 79
4.3 Ознаки та особливості соціальної організації як системи 82
ЛЕКЦІЯ 5. СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ.
5.1 Соціальна мобільність та соціально-класові відносини в сучасному суспільстві 87
5.2 Процеси соціальної мобільності як об'єкт соціальної політики 90
5.3 Соціальний розвиток українського суспільства 92
5.4 Економічний добробут як чинник соціальної мобільності населення 94
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА 101
Мета та завдання навчальної дисципліни
Мета вивчення навчальної дисципліни: сприяти формуванню у студентів логіки пізнавального процесу, формування соціологічного стилю мислення, підготовці фахівців для вирішення теоретичних завдань.
Завданнями вивчення дисципліни: розкрити методологічні підходи до вивчення соціальної реальності, основних положень загальної соціологічної теорії про суспільство, його структури і підструктури, соціальні механізми його функціонування та розвитку.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
специфіку соціологічного знання, його структуру та функції,
про місце і роль загальної соціологічної теорії, її співвідношення з іншими складовими системи соціологічного знання;
принципи соціального пізнання,
вміти:
застосовувати основні методологічні підходи до аналізу суспільства;
аналізувати вихідні поняття соціології: суспільство, соціальна група, соціальна взаємодія, соціальна структура, культура,
аналізувати суспільство як цілісну соціальну систему
розкривати основні структурні елементи суспільства, сфери, інститути, форми, соціальні механізми.
ЛЕКЦІЯ 1. МІСЦЕ І РОЛЬ СОЦІОЛОГІЇ В СИСТЕМІ
СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВА.
План заняття:
1.1. Сутність та зміст соціології 6
1.2. Визначення об’єкта соціології 9
1.3. Предмет соціологічної науки 12
1.2. Місце соціології в системі наук 18
1.3 Соціологія в системі суспільствознавчих наук 19
1.1. Сутність та зміст соціології
Термін "соціологія " походить від латинського слова societas— суспільство і грецького Іоgos — слово, вчення. Таким чином, соціологія є в буквальному розумінні наукою про суспільство. її засновники — європейські вчені XIX ст. — робили спроби пояснити зміни в суспільстві, зумовлені промисловою революцією, розвитком демократичних ідей та інституцій. Французький учений Огюст Конт наприкінці 30-х років XIX ст. уперше запровадив термін "соціологія". Він вважав, що соціологія при дослідженні суспільства повинна грунтуватися на позитивних соціальних фактах, а не на абстрактних міркуваннях, тобто будуватися на зразок природничих наук. Як фізик або хімік за допомогою спеціальних методів досліджує свою галузь, так і соціолог не просто стверджує, а доводить, спираючись на факти, зібрані з використанням спеціальних методів. Причому доводить, застосовуючи не окремі, довільно взяті із соціальної дійсності факти,
а аналізуючи всеосяжний, об'єктивний, емпіричний матеріал. Концентруючи увагу на вивченні соціальних фактів і явищ соціаль-
них відносин та процесів, які відображаються в суспільстві, соціологія, таким чином, визначила своє місце серед інших суспільних наук — філософії, політології, історії тощо. Скажімо, філософія являє собою світогляд, дає розуміння місця людини у світі, уявлення про сенс людського життя.
Історія, у свою чергу, вивчає закономірне, але й неповторне, індивідуальне у суспільному розвитку, широко використовуючи при цьому методи і засоби, притаманні гуманітарному знанню. Перевага соціології полягає в тому, що вона дає системний аналіз соціальних фактів і намагається отри-мати вірогідне, вільне від оцінок та упередженості знання (див. рис. 1.1).
СОЦІОЛОГІЯ
1.1. Відмінності соціології від інших наук
Загалом науки природничі (про природу) та науки соціальні (про суспільство) мають різні об'єкти пізнання, але використовують схожі загальнонаукові методи й засоби вивчення. Абсолютне розмежування чи протиставлення цих наук є неправомірним. Проте існує певна специфіка вивчення суспільних явищ, яка полягає в тому, що суспільні (соціальні) науки більшою мірою, ніж природничі, стосуються потреб та інтересів людей. Тому проблема відповідності (неупередженості) досліджень соціальних явищ є більш гострою і важкорозв'язною. Але вона розв'язується так само, як і в наукових дослідженнях природи, — шляхом удосконалення засобів і методів вивчення соціальних проблем. Поряд з природничими та соціальними науками існує й гуманітарне знання (літературознавство, мистецтвознавство тощо), яке використовує специфічні, відмінні від соціальних наук методи пізнання.
З'ясовуючи взаємовідносини соціології з іншими науками про людину і суспільство, слід ураховувати перш за все відмінність об'єкта соціологічної науки, тобто, на що спрямована її увага, її предмет, що конкретно вона вивчає і як вона це робить, під яким кутом зору аналізує ті чи інші явища [8, с.27]. Специфічно соціологічним кутом зору, який відрізняє соціологію від інших суспільних наук, є те, що соціолог співвідносить досліджувані суспільні явища зі станом суспільства загалом, розглядає місце конкретного явища в системі суспільних відносин і людських взаємодій. Ця особливість соціології є відносно постійною її характеристикою,вираженою явно чи неявно, тим чи іншим способом. Саме соціологічний аналіз, у кінцевому рахунку, приводить досліджувані суспільні явища до "спільного знаменника", оскільки соціологічне знання має справу із спільними для всіх суспільних явищ "родовими ознаками". Таким чином, соціологія має своє коло проблем, свою сукупність специфічних понять та уявлень, використовує характерний для неї спосіб порушення питань та знаходження відповідей на них. Усе це дає підстави для визначення сутності соціології як науки про суспільство.
Різноманітні визначення соціології зводяться до того, що соціологія в цілому — це наука, що вивчає відносини між групами людей, які займають різне становище в суспільстві, беруть неоднакову участь в економічному, соціальному, політичному і духовному житті, різняться не лише рівнем, але й джерелом своїх доходів, структурою споживання, способом, якістю та стилем життя, а також структурою ціннісних орієнтирів, мотивами і типом поведінки. Групи людей, які утворюють суспільство і які вивчає соціологія, називаються ще соціальними спільнотами. Це численні соціальні утворення, які нерідко налічують тисячі або й мільйони осіб. їх ще можна назвати великими соціальними групами.
Рис.1.2 Соціологія – наука про суспільство
Тому соціологію розуміють і як науку про закономірності становлення, розвитку і функціонування соціальних спільнот, про ті соціальні відносини і соціальні процеси, що виникають у суспільстві під час взаємодії великих соціальних груп(див. рис. 1.2).