23. Планування і аналіз фонду заробітної плати на підприємстві.

Планування заробітної плати охоплює планування фонду заробітної плати і середньої заробітної плати.

У сучасних умовах національної економіки підприємствам коштів на заробітну плату ніхто не виділяє. Витрати на зарплату є частиною загальних витрат підприємства, тому їхньому регулюванню приділяють велику увагу. Відповідно зростає необхідність в об'єктивному і науково обґрунтованому плануванні заробітної плати, яке передбачає планування фонду оплати праці та середньої заробітної плати.

Плановий фонд заробітної плати — це вся сума коштів, що спрямовується на оплату праці працівників у плановому періоді. Плановий фонд заробітної плати має бути максимально раціоналізований, а це означає, що перш за все має бути достатньо обґрунтованим кількісний та якісний склад персоналу. Він має враховувати і планований обсяг виробництва, і вимоги до якості продукції, її матеріаломісткість, енергомісткість та трудомісткість, а також необхідність розвитку персоналу, підтримання в працездатному стані всієї інфраструктури підприємства та вирішення інших поточних і перспективних завдань.

Плановий фонд заробітної плати має враховувати максимально можливо і водночас досить реалістично необхідність скорочення втрат робочого часу та підвищення обґрунтованості норм витрат праці, показників та умов преміювання та інших форм матеріального заохочення працівників. Однак раціоналізація фонду заробітної плати не повинна тягнути за собою зниження заробітної плати та гарантованості виплат за виконану роботу, падіння реальної заробітної плати. Хоча фонд заробітної плати і має бути раціональним, вія перш за все має бути достатнім для нормального функціонування підприємства і для підтримання високої трудової мотивації працівників.

Методи планування фонду заробітної плати залежно від стадій планування можуть бути розділені на укрупнені та детальні. Укрупнені методи застосовуються на стадіях попереднього планування на перспективу та ґрунтуються на врахуванні динаміки чисельності працівників та середньої заробітної плати. Другим методом укрупненого планування є планування на основі кількісно виявлених нормативних величин.

Методи детального планування фонду заробітної плати застосовуються для розрахунку фонду заробітної плати на черговий плановий рік з поквартальною розбивкою та із зазначенням конкретних заходів зі зменшення витрат по заробітній платі на одиницю продукції.

Фонд оплати праці (ФОП) — сума коштів, яка створюється на підприємстві для оплати праці всіх категорій персоналу і включається до собівартості продукції.

Його поділяють па:

— погодинний ФОП — це всі види оплати праці за фактично відпрацьований час (людино-години). Він охоплює:

— зарплати, нараховані відповідно до тарифних ставок і відрядних розцінок;

— премії;

— доплати за інтенсивність та умови праці, роботу в нічний час, за керівництво бригадою, навчання учнів;

— надбавки за професійну майстерність;

— поденний ФОН — це оплата за час, відпрацьований у людино-днях, що охоплює:

— годинний фонд зарплати;

— доплату підліткам за скорочений робочий день;

— оплату перерв у роботі матерів, які годують дітей;

— місячний (річний )

ФОП — це весь фонд заробітної плати, нарахованої працівникам підприємства, який складається з:

— денного фонду зарплати;

— оплати чергових та додаткових відпусток;

— оплати за час виконання державних і громадських обов'язків;

— зарплати працівників, скерованих на навчання або у відрядження;

— доплат за вислугу років.

Плановий ФОП — сума коштів, що виділяється для оплати праці працівників у запланованому періоді. Вихідними даними для його розрахунку є виробнича програма підприємства, чисельність працівників за окремими категоріями, відрядні розцінки, тарифні ставки, фонд робочого часу.

Практична реалізація планування ФОП здійснюється за допомогою диференційованих та укрупнених методів розрахунку. Студентам необхідно приділити увагу визначенню та дослідженню характеристик цих методів. Варто також зазначити, що планування ФОП здійснюється за категоріями працюючих (робітники, спеціалісти, службовці, керівники).

Диференційований метод розрахунку досить точний і дає достовірні результати про необхідний фонд заробітної плати; передбачає встановлення прямої (основної) зарплати, потім визначають фонд погодинний, поденний, місячний. Розрахунок фонду заробітної плати відбувається за елементами його структури за кожною категорією працюючих. Щодо окремих категорій працівників планується:

— ФОП робітників-підрядників на основі планової трудомісткості та визначеної середньої підрядної розцінки;

— ФОП погодинних робітників на основі середньої тарифної ставки за відпрацьований час;

— ФОП керівників, спеціалістів, службовців на основі штатного розкладу;

— ФОП непромислової групи на підставі затверджених штатних розкладів, посадових окладів, тарифних ставок у такий самий спосіб, як і фонд оплати праці аналогічних груп промислового персоналу.

Окремо планують ФОП за нормативами. При цьому в планових розрахунках використовують величину фонду оплати праці за попередній період з урахуванням фактичних фінансових можливостей та нормативу його приросту. Планування приросту ФОП пов'язують з показниками, які характеризують обсяги виробництва, зростання продуктивності праці, зниження витрат на одну гривню товарної продукції.

Укрупнений метод розрахунку передбачає проведення планування ФОП загалом по підприємству і ґрунтується на диференційованих обчисленнях.

Після встановлення фондів оплати праці визначається рівень середньої заробітної плати для всіх категорій працівників. Середню заробітну плату розраховують на основі планової чисельності визначених категорій працюючих і планових фондів їхньої оплати праці.

Середня заробітна плата одного працівника визначається діленням планового фонду заробітної плати на чисельність персоналу у відповідному періоді. Визначаючи середню заробітну плату, необхідно виходити із принципу, що зростання продуктивності праці має сприяти, з одного боку, збільшенню фонду нагромадження підприємства, а, з іншого боку, — зростанню матеріального добробуту працівників.

У сучасних умовах національної економіки підприємствам коштів на заробітну плату ніхто не виділяє. Витрати на зарплату є частиною загальних витрат підприємства, тому їхньому регулюванню приділяють велику увагу. Відповідно зростає необхідність в об'єктивному і науково обґрунтованому плануванні заробітної плати, яке передбачає планування фонду оплати праці та середньої заробітної плати.

Необхідно зауважити, що в процесі планування середньої зарплати по підприємству загалом у неї включають усі виплати з фонду матеріального заохочення, за винятком засобів, спрямованих для надання матеріальної допомоги.

У практиці господарювання середню зарплату визначають двома способами:

— розподілом планового ФОП на планову чисельність працівників;

— розрахунково-аналітичним методом з урахуванням впливу окремих факторів (зростання продуктивності праці, скорочення втрат робочого часу, зміни питомої ваги окремих категорій працюючих, підвищення мінімальної заробітної плати, зміни умов праці тощо).

Особливість планування середньої заробітної плати полягає у встановленні правильного співвідношення між темпами росту продуктивності праці й середньої зарплати.