11 Техніко-економічне обгрунтування проекту газифікації села антонівка

11.1 Загальна характеристика проекту і варіантів його реалізації

В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб’єкта є предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин (організацій і осіб), які зацікавленні в результатах його функціонування. На основі доступної їм звітно-облікової інформації вказані особи намагаються оцінити фінансове положення підприємства. Основним інструментом для цього слугує економічний аналіз, за допомогою якого можна об’єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини об’єкта, що аналізують: охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності, перспективи розвитку, а потім по його результатах прийняти обґрунтовані рішення. Економічний аналіз являє собою процес, побудований на вивченні даних про фінансовий стан підприємства і результати його діяльності в минулому з метою оцінки майбутніх умов і перспектив розвитку. Основним завданням проведення економічного аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточні роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняти рішення про визнання структури балансу задовільною (незадовільною), а підприємство платоспроможним (неплатоспроможним). Актуальність даної теми пояснюється важливістю фінансового аналізу в діяльності підприємства, яку неможливо недооцінити. Проблема визначення фінансово-господарського стану підприємства завжди характеризувалась актуальністю і посідала помітне місце серед напрямків економічних досліджень. 

Основні завдання управління з питань обліку та втрат природного газу:

• контроль за дотриманням лімітної дисципліни газоспоживання та раціональним використанням природного газу всіма категоріями споживачів;

• контроль за технічним станом приладів обліку у споживачів природного газу, газотранспортних та газовидобувних підприємств;

• контроль за дисципліною обліку природного газу при передачі його в розподільні мережі товариства на газорозподільних станціях і пунктах одоризації та заміру газотранспортних та газовидобувних підприємств, а також у споживачів всіх категорій;

• контроль за загальним балансом природного газу та режимами газопостачання по товариству і управліннях по експлуатації газового господарства;

• проведення статистичного обліку, реалізації газу споживачам;

• контроль роботи відділу обліку, реалізації та аналізу втрат газу районних УЕГГ;

• контроль за якістю природного газу, який передається в мережі товариства.

Укладання договорів на транспортування та постачання природного газу з постачальниками, газотранспортними і газовидобувними підприємствами, споживачами (підприємства та організації).

В процесі діяльності підприємство використовує наявний комплекс технологічного, енергетичного, транспортного ті іншого обладнання, будівлі і споруди, передавальні пристрої. Проте значна частина основних виробничих фондів підприємства не відповідає вимогам сьогоднішнього часу і є, як фізично, так і морально засторілою. Чортківьке УЕГГ виділяє кошти на придбання нових, технічних засобів, проте іхнього розміру не достатньо для повного оновлення основних фондів.

Мета даної роботи – здійснити техніко-економічне обгрунтування проекту газопостачання села Антонівка Чортківського району Тернопільської області.

В економічному житті кожної країни інвестиції є домінуючим чинником розвитку. Під інвестиціями звичайно розуміють вкладення капіталу в підприємства різних галузей народного господарства, в інфраструктуру, соціальні програми, в охорону навколишнього середовища.

Метою інвестицій є не лише отримання прибутку або досягнення соціального ефекту. Інвестиції – це спосіб розміщення капіталу, який має забезпечити збереження або зростання суми вкладеного капіталу.

Об’єкти інвестиційної діяльності – будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також майнові права.

Суб’єкти інвестиційної діяльності (інвестори і учасники) – громадяни і юридичні особи України та іноземних держав.

Інвестори – суб’єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування.

З метою обліку та аналізу інвестиції класифікують за різними ознаками: за об’єктами вкладень виділяють реальні (матеріальні), нематеріальні та фінансові інвестиції.

Реальні інвестиції – вкладення коштів у виробничі фонди. Переважно це вкладення в матеріальні активи – будівлі, обладнання, споруди, додаткові запаси сировини, матеріалів, інших матеріальних цінностей.

Нематеріальні інвестиції – вкладення капіталу в різноманітні нематеріальні активи (патенти, ліцензії, технічну, науково-практичну, технологічну та іншу документацію), а також в придбання прав користування природними ресурсами, об’єктами промислової і інтелектуальної власності.

Фінансові інвестиції – вкладення капіталу в акції, облігації, інші цінні папери, в статутні фонди інших організацій;

За характером участі в інвестуванні виділяють прямі та непрямі інвестиції.

Прямі інвестиції – безпосереднє вкладення коштів інвестором в об’єкти інвестування. Пряме інвестування здійснюють в основному підготовлені інвестори, які мають достатньо точну інформацію про об’єкт інвестування і добре знають механізм інвестування.

Під непрямими інвестиціями розуміють інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).

За періодом інвестування розрізняють короткострокові та довгострокові інвестиції.

Під короткостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період, не більше одного року.

Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період більше одного року. На практиці довгострокові інвестиції деталізують таким чином: а) до 2 років; б) від 2 до 3 років; в) від 3 до 5 років; в) більше 5 років;

За формами власності розрізняють приватні (акціонерні), державні, іноземні та спільні інвестиції.

Під приватними інвестиціями розуміють вкладення, що здійснюються громадянами, а також підприємствами недержавних форм власності, в першу чергу – колективної.

Державні інвестиції – вкладення, що здійснюються центральними та місцевими органами влади та управління за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів та позикових коштів, а також державними підприємствами та установами за рахунок власних та позикових коштів.

Під іноземними інвестиціями розуміють вкладення, що здійснюються іноземними громадянами, юридичними особами та державами.

Під спільними інвестиціями розуміють вкладення, що здійснюються суб’єктами даної країни та іноземних держав.

За регіональною ознакою виділяють внутрішні та зовнішні інвестиції.

Під внутрішніми інвестиціями розуміють вкладення коштів у об’єкти інвестування, розміщені в межах даної країни. Під зовнішніми інвестиціями розуміють вкладення коштів у об’єкти інвестування, розміщені за межами даної країни.

Процес розробки і реалізації інвестиційного проекту, як правило, включає наступні стадії:

- передінвестиційна стадія, в процесі якої здійснюється інвестиційне проектування і приймається рішення про доцільність реалізації проекту;

- інвестиційна стадія, на якій власне і здійснюються капіталовкладення в об’єкти інвестування;

- експлуатаційна стадія, яка розпочинається з моменту отримання перших результатів від вкладеного капіталу і завершується в кінці інвестиційного періоду.

В даній роботі для перевірки економічної доцільності запропонованого проекту газифікації села Антонівка треба визначити такі економічні показники капітальні вкладення, експлуатаційні витрати, доходи від газопостачання, термін окупності проекту газифікації.