2. Творча частина

СТВОРЕННЯ ЗАДУМУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ.

2.1. Пошук композиційного вирішення.

Інколи ми маємо можливість робити вибір. Крім того нам завжди хочеться робити правильний вибір.

Художник - це ремісник-мислитель або ж мислитель-ремісник. Для нього і думка (ідея) і майстерність мають одинаково важливе значення. Адже жодна робота в якій немає ідеї, змісту - немає ніякої цінності як художньої, так і духовної. Але також потрібно володіти і засобами щоб передати ідейних зміст. Інакше художник стане безмовним мислителем. Щоб спілкуватися дитина вивчає мову. Багато людей вивчають також іноземні мови. А от люди позбавлені дару мови вивчають мову жестів. Є також і ті, що вивчають мову жестів, щоб допомагати тим хто не може чути звичайну мову. Мистецтво - це також своєрідна мова, яка не дається від народження, а якої треба вчитися та удосконалюватися в ній.

орнамент був співзвучний з формою виробу. Під час роботи над композицією мені допомагав та консультував керівник моєї дипломної роботи Воронюк Наталія ВолодимирівнаРозробка композиції кожного виробу звичайно вимагає індивідуального підходу і своєрідного вирішення. Але всі вони споріднені і об'єднані єдиним стилем та композиційною структурою.

Художня творчість – це процес духовно-практичного втілення художньої ідеї у чуттєво-сприймані художні образи. Загальна її спрямованість – досягнення максимальної відповідності між творчим задумом і його адекватним утіленням у мові мистецтва. Тобто, це процес об'єктивації у матеріалі мистецтва образів, що склалися в уяві, набули виразної життєвої повноти та внутрішньої необхідності у межах твору як цілісності художньої ідеї та її образного життя.

Стимулюючим чинником художнього формування у світі суб'єкта є особлива – духовна потреба надати чуттєвого сприйманого втілення образам, що склалися в уяві, набули виразних форм і внутрішніх зв'язків, постають у пам'яті сповненими життєвої повноти та переконливості. Митець бачить їх у найменших деталях, його думки, почуття, уява, пам'ять стійко утримують ці образи, а точніше сказати, образи цілком заволоділи свідомістю і «вимагають» втілити себе у реальність мовою художнього твору, зазвичай «підказуючи» способи свого ідеального життя у мові конкретного виду мистецтва. Вони надихають на художнє формування.

Образи як духовна реальність постають також корегуючим началом творчого формування: вони «підказують» внутрішню логіку свого життя у межах твору як цілого, сприяючи чи, радше, зумовлюючи необхідність постійно уточнювати попередній задум уже згідно з об'єктивною логікою їх розгортання у межах твору як художнього цілого. Художник звільняється від їх «влади», лише цілком реалізувавши задум у діалектичному зв'язку ідеї та її втілення в образній мові твору.

Відтак, творчий процес має два основні періоди, що поділяються на кілька етапів. Перший – це загальний творчий задум, художнє втілення якого може скластися навіть під впливом випадкових зовнішніх вражень. Відомо, що художнє втілення задуму картини В. Сурікова "Бояриня Морозова" було навіяне випадковим враженням: силуетом чорної ворони на білому снігу на тлі московських будівель. У процесі творення образу бунтівної боярині пережите враження утримувалося художником, даючи змогу через контраст кольорів відтінити її фігуру, розгорнувши змістовну логіку твору, його композиційне рішення та живописну мову.

Формування творчого задуму поєднує у собі чуттєві враження, зумовлені предметом небайдужості та осмислення закономірностей його об'єктивної життєвості. Важливо, щоб уже на етапі творчого задуму митець почав бачити твір як ціле, переводячи конкретні обставини, події тощо у нове – художнє буття. Образи, навіяні реальними враженнями про світ, покликані трансформуватися свідомістю, уявою, фантазією, думками та почуттями в інший – ідеальний спосіб буття у контексті іншої – духовної реальності, підпорядковуючись логіці художнього твору. Тоді увесь творчий потенціал митця працює на формування цілісних образів та осмислення їх якостей у контексті художнього цілого. На цьому етапі творчого задуму його втілення у матеріалі конкретного виду мистецтва визначається як внутрішня необхідність.

Саме на цьому етапі розпочинається робота над ескізною частиною. Щоб краще запам’ятати, трансформувати, вдосконалити й використати в подальшому розвитку твору. Досить вагомим етапом є обрання теми, адже впродовж всіх етапів втілення художнього образу саме конкретизований матеріал буде надихати на пошук, створення, наповнення ідейним змістом нашої роботи.

Поштовхом до обрання нашої теми кваліфікаційної роботи «Великодній передзвін» стали зацікавленість з обох сторін у подальшому її вивченні і розкритті, а також велика її різнобічність втілення в художніх образах.

Першопочатковим задумом, а відтак й ескізом, був образ Ангела з писанками який набував різних форм стилізації(Додатки А, А.1, А.2, А.3). Але пошуки тривали. Для того, щоб розширити коло формування твору, ми звернулися до вивчення матеріалів, що стосуються Великодня та його символіки нашого народу. Опрацьований матеріал сприяв подальшому ескізному вирішенню.

Художнє осмислення образу шукалось й в різного роду стилізованих формах, де відповідно міг прочитатися силует ангела, а також композиціях, які за своїми характерними формами містили в собі певні елементи .

Але зважаючи на велику різнобарвність і протиставлення образів, ми знову повертаємось до пошуку відповідного композиційного вирішення саме через образ ангела. Тут знову в хід ідуть різні фігури й уже сталі, «канонічні» образи нашого народу, які пов’язані з обраною нами темою.