2. Виробництво електричної енергії

Електрична енергія виробляється на електричних станціях, роз­ташованих, як правило, біля джерел певної енергії. За видом енергії, використовуваної первинним двигуном, електростанції поділяють на теплові, гідравлічні, вітрові, геотермальні та геліостанції.

Теплові електростанції можуть працювати на твердому (вугіл­ля, торф), рідкому (мазут, нафта), газовому й атомному паливі. Як пер­винні двигуни тут застосовують парові турбіни, парові машини, двигу­ни внутрішнього згоряння і газові турбіни. На найбільш потужних електростанціях використовують тільки парові турбіни.

Теплові електростанції поділяють на конденсаційні (ТЕС), теп­лоелектроцентралі (ТЕЦ), атомні і з двигунами внутрішнього згоряння.

Гідравлічні електростанції перетворюють механічну енергію водяних потоків в електричну. Електростанції цього типу прості в експлуатації, мають дуже високий ККД (80-90%) і виробляють найде­шевшу електроенергію. Але вартість спорудження таких станцій дуже висока, водоймища займають великі площі, а запаси води не забезпе­чують тривалу роботу турбін.

На вітрових електростанціях енергія повітряних потоків пере­порюється в електричну.

Геліостанції використовують енергію сонця, а геотермальні – теплову енергію підземних вод.

Електростанції зв'язані між собою і споживачами електричними мережами, що поєднують їх у централізовано керовані енергетичні системи (енергосистеми). Навантаження на електростанції розподі­ляють так, щоб одержати найбільш дешеву електроенергію. Наприк­лад, якщо запас води на гідравлічній станції (ГЕС) великий, то її наван­тажують на повну потужність, а теплову (ТЕС) розвантажують, зао­щаджуючи паливо. Чи за рахунок ТЕС задовольняють постійне (базис­не) навантаження на протязі доби, а ГЕС включають у години, коли на­вантаження зростає.

3. Електричне обладнання сільськогосподарських станцій і підстанцій

Пристрій, призначений для перетворення електричної енергії однієї напруги в електричну енергію іншої напруги, називається транс­форматорною підстанцією. Основний елемент кожної підстанції -трансформатор. Крім нього, на підстанції змонтоване необхідне устат­кування, прилади контролю й обліку.

Трансформаторні підстанції бувають районні та споживчі. На районних підстанціях електроенергія трансформується з напруги 500-35 кВ на напругу 110-10 кВ, на споживчих - з 10 кВ на 380 В. Існують також споживчі трансформаторні підстанції напругою 35/0,4 і 20/0.4 кВ.

Споживчі трансформаторні підстанції бувають тупікові та про­хідні.

За конструктивним виконанням споживчі трансформаторні під­станції бувають відкриті (зовнішньої установки) і закриті. їхня конст­рукція залежить від потужності трансформатора. При невеликій потуж­ності краще будувати щоглові підстанції. При потужності трансфор­матора більше 100 кВ/А встановлюють комплектну трансформаторну підстанцію типу КТП. Закриті трансформаторні підстанції (ЗТП) доцільно застосовувати при значних потужностях трансформаторів, наприклад, для живлення виробничих комплексів, а також у якості прохідних з використанням високовольтного відсіку, щоб змонтувати секційні апарати розподільних пристроїв мережі, для підключення резервної лінії тощо.

Комплектні трансформаторні підстанції типу КТП монтують на заводі та поставляють на будівельний майданчик у зібраному вигляді. Основні її елементи - силовий трансформатор, високовольтні та низьковольтні розподільні пристрої.

Закриті трансформаторні підстанції звичайно споруджують в окремих цегляних будинках. Вони бувають з кабельними або повіт­ряними вводами. Розподільний пристрій 10 кВт розміщують на друго­му поверсі. Його конструюють з комплектними камерами типу КСО-266 і КСО-366.