- •План лекції
- •1. Вступ. Роль і місце дисципліни в підготовці фахівців
- •2. Розвиток електропостачання сільського господарства
- •3. Складові частини електропостачальної системи
- •4. Надійність електропостачання та засоби для підвищення її рівня
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Проводи й кабелі
- •3. Ізолятори повітряних ліній
- •План лекції
- •1. Схеми й конструктивне виконання електричних мереж
- •2. Захисна апаратура для мереж до 1000в
- •План лекції
- •1. Вимоги сільськогосподарських споживачів до електропостачання
- •2. Виробництво електричної енергії
- •3. Електричне обладнання сільськогосподарських станцій і підстанцій
- •4. Лінії електропередачі
- •5. Електричні навантаження сільськогосподарських підприємств і населених пунктів
- •6. Внутрішні електричні мережі
- •План лекції
- •1. Призначення й конструктивне виконання електричних мереж
- •2. Схеми передачі й розподілу електроенергії
- •План лекції
- •1. Якість електричної енергії
- •2. Надійність електропостачання й засобу для підвищення її рівня
- •3. Зниження втрат електроенергії і її раціональне використання
- •План лекції
- •1. Складові частини електропостачальної системи.
- •1. Складові частини електропостачальної системи
- •2. Головні функції та електричні схеми
- •3. Основне електрообладнання розподільних пунктів
- •4. Головні складові частини та класифікація
- •5. Визначення, основні вимоги та класифікація електричних схем
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Найпростіші імовірнісно-статистичні моделі визначення розрахункових навантажень
- •3. Імовірнісні характеристики навантажень сільськогосподарських споживачів. Розрахунки навантажень по їхніх імовірнісних характеристиках
- •4. Визначення розрахункових навантажень електричних мереж за допомогою коефіцієнтів одночасності
- •План лекції
- •1. Розрахунки електричних мереж по втраті напруги
- •2. Розрахунки розімкнутих трифазних мереж з рівномірним навантаженням фаз по втраті напруги
- •3. Розрахунки сталевих проводів
- •4. Розрахунки розімкнутих трифазних мереж з нерівномірним навантаженням фаз
- •План лекції
- •1. Економічна щільність струму й економічні інтервали навантаження
- •2. Втрати енергії в електричних мережах
- •План лекції
- •1. Припустиме навантаження на неізольовані провода
- •2. Припустиме навантаження на ізольованих проводах й кабелях при нагріванні
- •3. Вибір плавких запобіжників, автоматів і перетину проводів і кабелів по припустимому нагріванні
- •План лекції
- •1. Визначення механічних навантажень проводів
- •2. Механічні розрахунки проводів
- •3. Механічні розрахунки опор
- •План лекції
- •1. Регулювання напруги в сільських електричних мережах
- •2. Регулювання напруги генераторів сільських електростанцій
- •3. Застосування мережних регуляторів напруги й конденсаторів
- •План лекції
- •1. Перенапруги й захист від них
- •2. Поняття про грозу й атмосферні перенапруги
- •3. Захист від прямих ударів блискавки
- •4. Захист від наведених перенапруг
- •5. Захист сільських електричних установок від атмосферних перенапруг
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Складання розрахункових схем
- •3. Визначення струмів короткого замикання в сільських мережах напругою вище 1 кВ
- •4. Визначення струмів короткого замикання в сільських мережах напругою 380 в
- •План лекції
- •1. Призначення й загальна характеристика релейного захисту й автоматизації
- •2. Основні вимоги до обладнаня релейного захисту й автоматики
- •3. Основні принципи релейного захисту
- •4. Максимальний струмовий захист
- •5. Захист генераторів
- •План лекції
- •1. Призначення й обсяг автоматизації
- •2. Автоматична синхронізація генераторів
- •3.Автоматичне частотне розвантаження
- •4. Автоматичне повторне включення
- •5. Автоматичне включення резервного живлення
- •Тема Техніко-економічні розрахунки систем електропостачання План лекції
- •1. Основні положення техніко-економічних розрахунків
- •2. Річні експлуатаційні витрати
- •3. Витрати на виробництво й передачу електроенергії
- •Характеристика і класифікація електричних мереж
- •Характеристика розподільних електричних мереж
- •Характеристика живильних електричних мереж
План лекції
1. Призначення й обсяг автоматизації.
2. Автоматична синхронізація генераторів.
3. Автоматичне частотне розвантаження.
4. Автоматичне повторне включення.
5. Автоматичне включення резервного живлення.
1. Призначення й обсяг автоматизації
Підвищення надійності роботи електричних станцій і енергосистем, якості електроенергії, продуктивності праці працівників енергосистем, поліпшення техніко-економічних показників роботи електростанцій у цей час неможливі без широкого впровадження засобів автоматики й автоматизованих систем керування (АСК). Ці обладнання допомагають обслуговуючому персоналу підтримувати заданий технологічний режим роботи електростанцій і енергосистем, вони підвищують стійкість і надійність електропостачання споживачів та прискорюють процес ліквідації аварій.
Обладнання автоматики можна розділити на дві групи - електрообладнання станційної й системної автоматики.
Основним обладнанням, працюючим на електростанціях, є: автоматика підготовки палива й хімічно очищеної води; автоматика підтримання заданого режиму котла й турбіни; автоматика пуску й зупинки агрегатів; автоматична синхронізація генераторів; автоматичне регулювання порушення синхронних машин; автоматичне гасіння поля синхронних машин; автоматичний розподіл активного й реактивного навантажень між генераторами електростанції; автоматичне включення резерву.
До системної автоматики можна віднести: автоматичний розподіл навантаження між електростанціями енергосистеми; автоматичне регулювання частоти в енергосистемі; автоматичне регулювання напруги у вузлових точках енергосистеми; автоматичне повторне включення; автоматичне розвантаження по частоті; автоматичне включення резерву на підстанціях.
2. Автоматична синхронізація генераторів
Генератори включаються на паралельну роботу з електричною мережею методом точної синхронізації або методом самосинхронізації. При включенні генератора методом точної синхронізації черговий персонал регулює напругу й частоту генератора до напруги й частоти мережі (системи), далі по синхроноскопу визначає умови синфазності напруг генератора й мережі (з урахуванням власного часу включення вимикача) і включає вимикач генератора. При точному виконанні зазначених умов синхронізації включення генератора в мережу відбувається без поштовху струму. Щоб уникнути неприпустимого включення генератора з різницею фаз або значень напруг генератора й мережі передбачається обладнання блокування від несинхронного включення. Обладнання складається з реле напруги, що розмикає свої контакти в ланцюзі включення вимикача при недотриманні (із припустимими відхиленнями) умов синхронізації. Включення генератора в мережу методом точної синхронізації допускається, якщо напруга генератора відрізняється від напруги мережі по фазі не більше ніж на 15%, по модулю - не більше ніж на 20 %, по частоті - не більше ніж на 0,1 % або 0,05 Гц. При автоматичній точній синхронізації обладнання автоматики доводить напругу й частоту генератора до їхнього значення в мережі, ловить момент синфазності напруг і включає генератор у мережу.
Спосіб самосинхронізації генератора полягає у включенні його в мережу без порушення (з відключеним автоматом гасіння поля) при подсинхронной частоті обертання ротора з наступною подачею порушення; у момент включення генератора в мережу на виводах системи порушення повинна бути напруга, відповідна до порушення холостого ходу генератора. Обладнання автоматики впливає на турбіну, доводить частоту обертання агрегату до підсинхронної (різниця частот генератора й мережі не повинна перевищувати 1 Гц або 2 %), потім включає незбуджений генератор у мережу й подає на нього порушення. Виникаючий у перший момент включення асинхронний момент доводить частоту обертання генератора до підсинхронної, а синхронний момент, що з'являється при подачі порушення, забезпечує втягування генератора в синхронізм. У перший момент включення генератора в мережу по методу самосинхронізації спостерігається значний кидок струму статора й різка зміна моменту на валу агрегату. Метод самосинхронізації вважається припустимим, якщо дотримується умова, що струм включення генератора не перевищить потроєного значення номінального струму генератора.
Включення генератора в мережу методом самосинхронізації вимагає менше часу, чим включення методом точної синхронізації. Тому метод самосинхронізації рекомендується застосовувати при ліквідації аварій в енергосистемі, а метод точної синхронізації - у нормальних умовах роботи.