- •План лекції
- •1. Вступ. Роль і місце дисципліни в підготовці фахівців
- •2. Розвиток електропостачання сільського господарства
- •3. Складові частини електропостачальної системи
- •4. Надійність електропостачання та засоби для підвищення її рівня
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Проводи й кабелі
- •3. Ізолятори повітряних ліній
- •План лекції
- •1. Схеми й конструктивне виконання електричних мереж
- •2. Захисна апаратура для мереж до 1000в
- •План лекції
- •1. Вимоги сільськогосподарських споживачів до електропостачання
- •2. Виробництво електричної енергії
- •3. Електричне обладнання сільськогосподарських станцій і підстанцій
- •4. Лінії електропередачі
- •5. Електричні навантаження сільськогосподарських підприємств і населених пунктів
- •6. Внутрішні електричні мережі
- •План лекції
- •1. Призначення й конструктивне виконання електричних мереж
- •2. Схеми передачі й розподілу електроенергії
- •План лекції
- •1. Якість електричної енергії
- •2. Надійність електропостачання й засобу для підвищення її рівня
- •3. Зниження втрат електроенергії і її раціональне використання
- •План лекції
- •1. Складові частини електропостачальної системи.
- •1. Складові частини електропостачальної системи
- •2. Головні функції та електричні схеми
- •3. Основне електрообладнання розподільних пунктів
- •4. Головні складові частини та класифікація
- •5. Визначення, основні вимоги та класифікація електричних схем
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Найпростіші імовірнісно-статистичні моделі визначення розрахункових навантажень
- •3. Імовірнісні характеристики навантажень сільськогосподарських споживачів. Розрахунки навантажень по їхніх імовірнісних характеристиках
- •4. Визначення розрахункових навантажень електричних мереж за допомогою коефіцієнтів одночасності
- •План лекції
- •1. Розрахунки електричних мереж по втраті напруги
- •2. Розрахунки розімкнутих трифазних мереж з рівномірним навантаженням фаз по втраті напруги
- •3. Розрахунки сталевих проводів
- •4. Розрахунки розімкнутих трифазних мереж з нерівномірним навантаженням фаз
- •План лекції
- •1. Економічна щільність струму й економічні інтервали навантаження
- •2. Втрати енергії в електричних мережах
- •План лекції
- •1. Припустиме навантаження на неізольовані провода
- •2. Припустиме навантаження на ізольованих проводах й кабелях при нагріванні
- •3. Вибір плавких запобіжників, автоматів і перетину проводів і кабелів по припустимому нагріванні
- •План лекції
- •1. Визначення механічних навантажень проводів
- •2. Механічні розрахунки проводів
- •3. Механічні розрахунки опор
- •План лекції
- •1. Регулювання напруги в сільських електричних мережах
- •2. Регулювання напруги генераторів сільських електростанцій
- •3. Застосування мережних регуляторів напруги й конденсаторів
- •План лекції
- •1. Перенапруги й захист від них
- •2. Поняття про грозу й атмосферні перенапруги
- •3. Захист від прямих ударів блискавки
- •4. Захист від наведених перенапруг
- •5. Захист сільських електричних установок від атмосферних перенапруг
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Складання розрахункових схем
- •3. Визначення струмів короткого замикання в сільських мережах напругою вище 1 кВ
- •4. Визначення струмів короткого замикання в сільських мережах напругою 380 в
- •План лекції
- •1. Призначення й загальна характеристика релейного захисту й автоматизації
- •2. Основні вимоги до обладнаня релейного захисту й автоматики
- •3. Основні принципи релейного захисту
- •4. Максимальний струмовий захист
- •5. Захист генераторів
- •План лекції
- •1. Призначення й обсяг автоматизації
- •2. Автоматична синхронізація генераторів
- •3.Автоматичне частотне розвантаження
- •4. Автоматичне повторне включення
- •5. Автоматичне включення резервного живлення
- •Тема Техніко-економічні розрахунки систем електропостачання План лекції
- •1. Основні положення техніко-економічних розрахунків
- •2. Річні експлуатаційні витрати
- •3. Витрати на виробництво й передачу електроенергії
- •Характеристика і класифікація електричних мереж
- •Характеристика розподільних електричних мереж
- •Характеристика живильних електричних мереж
5. Захист генераторів
У систему сільського електропостачання входять електростанції з генераторами невеликої потужності до 1 Мвт і напругою до 1 кВ і вище. Такі станції використовують як автономні джерела живлення для споживачів, значно віддалених від централізованих джерел, або в якості резервних джерел. До них відносять дизельні станції, причому більша частина з них з генераторами потужністю до 150 кВт.
Відповідно до ПУЭ для генераторів потужністю до 1 Мвт і напругою вище 1 кВ, що працюють безпосередньо на збірні шини генераторної напруги, повинні бути передбачені захисти від міжфазних зовнішніх к.з. і від к.з. в обмотці статора генератора й на його виводах, однофазних замикань на землю в обмотці статора й подвійних замикань, одне з яких виникає в обмотці статора, а друге - у зовнішньому ланцюзі й від перевантаження в симетричному режимі роботи.
Рис. 16.27. Схема МСЗ генератора від зовнішніх
У якості захисту зазначених генераторів від струмів в обмотці статора, обумовлених зовнішніми міжфазним к.з., застосовують МСЗ, що приєднується до трансформаторів струму ТА на виводах фаз із боку нейтрали генератора G (рис. 16.27). Цей же захист використовують і від міжфазних к.з. в обмотці статора подного працюючого генератора. Схему захисту виконують по двофазній двохрелейній схемі за допомогою реле КА1 і КА2 прямої дії типу РТВ або реле РТ-85, що здійснюють дешунтування електромагнітів відключення вимикача Q. Струм спрацьовування захисту
Тут £„ = 1,6...2,0.
Чутливість захисту перевіряють по встановлених значенням струму трифазного к.з. на виводах генератора. Коефіцієнт чутливості Кч> 1,2.
При відсутності виводів фаз з боку нейтралі допускається застосування спрощеного (без реле струму) мінімального захисту напруги. Захист виконують із трьома реле мінімальної напруги РН-54, що підключаються до вторинної обмотки вимірювального трансформатора напруги на міжфазні напруги. При ушкодженнях у вторинних ланцюгах трансформатора захист повинен автоматично виводитися з дії. Напруга спрацьовування захисту ухвалюють £/із з= (0,6...0,7)t/r ном, час спрацьовування - на щабель більше часу спрацьовування захистів елементів мережі.
Для захисту від междуфазных к.з. в обмотці статора генератора, що працює паралельно з іншими генераторами або системою, застосовують струмове відсічення без витримки часу, встановленого з боку виводів генератора до збірних шин. При к.з. у генераторі реле відсічення реагують на струм, що протікає до місця ушкодження від інших генераторів або системи.
Чутливість відсічення перевіряють по мінімальному струму двофазного к.з. на шинах генератора, що протікає від паралельно працюючих генераторів або системи. Коефіцієнт чутливості повинен бути Кч > 2,0.
При недостатній чутливості відсічення замість неї застосовують поздовжній диференціальний струмовий захист. Схему захисту рекомендується виконувати трифазною трилінійною з використанням реле РТ-40, типу РТМ або РНТ-560, що підключаються до встановлених на шинних виводах генератора й вводах з боку нейтрали трансформаторам струму.
Для захисту генераторів G (рис. 16.28) від однофазних замикань на землю в обмотці статора при природньому струмі замикання, рівному або більш 5 А, передбачають струмовий захист, що реагує на повний струм замикання або його складових вищих гармонік. Реле захисту КА1, наприклад РТЗ-51, підключають до трансформатора струму нульової послідовності TAZ, установленому з боку шинних висновків генератора. При спрацьовуванні реле захисту електромагніт відключення YAT вимикача Q підключається до джерела оперативного струму.
Для генераторів потужністю до 1 Мвт застосовують кабельні трансформатори струму типів T3JI, ТЗР і ін. Час дії захисту 1...2з, створюване реле КТ, забезпечує відбудування від перехідних значень ємнісного струму при зовнішніх замиканнях на землю. За допомогою реле КА2 здійснюють захист генератора від подвійних замикань на землю, одне з яких перебуває в мережі.
Захист генератора від струмів, обумовлених симетричним перевантаженням, виконують у вигляді МСЗ в однофазному виконанні, що діє на сигнал з витримкою часу.
Для захисту генераторів напругою до 1 кВ і потужністю до 1 Мвт від усіх видів ушкоджень і ненормальних режимів роботи використовують автоматичні вимикачі з максимальними расцепителями або максимальним струмовим захистом, що діє на комутаційний апарат, наприклад контактор. Для генераторів із глухозаземленою нейтралю захист виконують у трифазному виконанні, а з незаземленої нейтралью - у двофазному.
Автоматичний вимикач установлюють із боку виводів генератора до збірних шин. Він поєднує одночасно функції комутаційного й захисного апаратів. Для генераторів потужністю до 150 кВт застосовують автомати з комбінованими расцепителями, а для генераторів більшої потужності - селективні автомати. Захист поодиноко працюючого генератора від внутрішніх ушкоджень забезпечують шляхом установки автомата на виводи генератора з боку нейтралі або виконують додатковий максимальний струмовий захист, що приєднується до трансформаторів струму на цих виводах і діючи на незалежний розчеплювач автомата.
Рис. 16.28. Схема захисту генератора від замикань на землю в обмотці статора
У тих випадках, коли в якості комутаційного апарата використовують контактор, захист генератора виконують так само, як і генераторів напругою вище 1 кВ. Для генераторів із глухозаземленою нейтралю чутливість захистів перевіряють при двофазних і однофазних к.з. на його шинах. Якщо чутливість виявляється недостатньої при однофазних к.з., то додатково застосовують захист нульової послідовності - максимальний струмовий або поздовжньо диференціальний. Максимальний струмовий захист виконують за допомогою струмового реле, включеного через трансформатор струму в нульове проведення генератора. Захист повинна бути з витримкою часу для забезпечення селективности із захистами елементів мережі.
Лекція 17
Тема: Засоби автоматизації електричних мереж
