- •План лекції
- •1. Вступ. Роль і місце дисципліни в підготовці фахівців
- •2. Розвиток електропостачання сільського господарства
- •3. Складові частини електропостачальної системи
- •4. Надійність електропостачання та засоби для підвищення її рівня
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Проводи й кабелі
- •3. Ізолятори повітряних ліній
- •План лекції
- •1. Схеми й конструктивне виконання електричних мереж
- •2. Захисна апаратура для мереж до 1000в
- •План лекції
- •1. Вимоги сільськогосподарських споживачів до електропостачання
- •2. Виробництво електричної енергії
- •3. Електричне обладнання сільськогосподарських станцій і підстанцій
- •4. Лінії електропередачі
- •5. Електричні навантаження сільськогосподарських підприємств і населених пунктів
- •6. Внутрішні електричні мережі
- •План лекції
- •1. Призначення й конструктивне виконання електричних мереж
- •2. Схеми передачі й розподілу електроенергії
- •План лекції
- •1. Якість електричної енергії
- •2. Надійність електропостачання й засобу для підвищення її рівня
- •3. Зниження втрат електроенергії і її раціональне використання
- •План лекції
- •1. Складові частини електропостачальної системи.
- •1. Складові частини електропостачальної системи
- •2. Головні функції та електричні схеми
- •3. Основне електрообладнання розподільних пунктів
- •4. Головні складові частини та класифікація
- •5. Визначення, основні вимоги та класифікація електричних схем
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Найпростіші імовірнісно-статистичні моделі визначення розрахункових навантажень
- •3. Імовірнісні характеристики навантажень сільськогосподарських споживачів. Розрахунки навантажень по їхніх імовірнісних характеристиках
- •4. Визначення розрахункових навантажень електричних мереж за допомогою коефіцієнтів одночасності
- •План лекції
- •1. Розрахунки електричних мереж по втраті напруги
- •2. Розрахунки розімкнутих трифазних мереж з рівномірним навантаженням фаз по втраті напруги
- •3. Розрахунки сталевих проводів
- •4. Розрахунки розімкнутих трифазних мереж з нерівномірним навантаженням фаз
- •План лекції
- •1. Економічна щільність струму й економічні інтервали навантаження
- •2. Втрати енергії в електричних мережах
- •План лекції
- •1. Припустиме навантаження на неізольовані провода
- •2. Припустиме навантаження на ізольованих проводах й кабелях при нагріванні
- •3. Вибір плавких запобіжників, автоматів і перетину проводів і кабелів по припустимому нагріванні
- •План лекції
- •1. Визначення механічних навантажень проводів
- •2. Механічні розрахунки проводів
- •3. Механічні розрахунки опор
- •План лекції
- •1. Регулювання напруги в сільських електричних мережах
- •2. Регулювання напруги генераторів сільських електростанцій
- •3. Застосування мережних регуляторів напруги й конденсаторів
- •План лекції
- •1. Перенапруги й захист від них
- •2. Поняття про грозу й атмосферні перенапруги
- •3. Захист від прямих ударів блискавки
- •4. Захист від наведених перенапруг
- •5. Захист сільських електричних установок від атмосферних перенапруг
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Складання розрахункових схем
- •3. Визначення струмів короткого замикання в сільських мережах напругою вище 1 кВ
- •4. Визначення струмів короткого замикання в сільських мережах напругою 380 в
- •План лекції
- •1. Призначення й загальна характеристика релейного захисту й автоматизації
- •2. Основні вимоги до обладнаня релейного захисту й автоматики
- •3. Основні принципи релейного захисту
- •4. Максимальний струмовий захист
- •5. Захист генераторів
- •План лекції
- •1. Призначення й обсяг автоматизації
- •2. Автоматична синхронізація генераторів
- •3.Автоматичне частотне розвантаження
- •4. Автоматичне повторне включення
- •5. Автоматичне включення резервного живлення
- •Тема Техніко-економічні розрахунки систем електропостачання План лекції
- •1. Основні положення техніко-економічних розрахунків
- •2. Річні експлуатаційні витрати
- •3. Витрати на виробництво й передачу електроенергії
- •Характеристика і класифікація електричних мереж
- •Характеристика розподільних електричних мереж
- •Характеристика живильних електричних мереж
3. Визначення струмів короткого замикання в сільських мережах напругою вище 1 кВ
Якщо сільська мережа високої напруги живиться від сільської електростанції, то сила струму короткого замикання в ній може бути визначена по розрахунковим кривим для гідроелектростанцій, причому необхідно враховувати активний опір проводів ліній і, таким чином, знаходити модульні значення загального опору в ланцюзі короткого замикання.
Однак майже всі сільські мережі живляться від потужних державних енергосистем. У цих випадках опір від генераторів електростанцій до точки короткого замикання у відносних одиницях у багато разів більше. Тому розрахунковими кривими тут не користуються, а визначають значення струму короткого замикання за законом Ома.
Якщо струм короткого замикання в точці приєднання до енергосистеми невідомий, то, знаючи тип вимикача, установленого в цьому місці, можна довідатися по каталогу його гранично припустиму, відключається потужність і прийняти її з деяким запасом за потужність короткого замикання в місці приєднання.
У мережах, приєднаних до енергосистеми, струм короткого замикання в значній мірі залежить від опору проводів повітряних ліній.
Для проводів з кольорових металів необхідно враховувати їхній активний опір залежно від перетину, а потім визначати модульне значення загального опору. У сільських повітряних лініях напругою вище 1 кВ застосовують сталеві багатодротові проведення ПС25. У раніше побудованих лініях можна зустріти багатодротові сталеві проведення ПС35 і більших перетинів.
Активні й внутрішні індуктивні опори сталевих проводів залежать від сили струму, що протікає по них. Якщо ми маємо найпростішу схему, коли лінія, виконана сталевими проводами, живиться від шин з незмінною напругою U = const, то точно визначити струм КЗ можна методом послідовного наближення (ітерації). Задамося значенням струму КЗ і по кривих малюнка знайдемо внутрішнє індуктивне й активне r0 i опору 1 км лінії. Зовнішній індуктивний опір х можна прийняти рівним xq = 0,4 Ом/км і не залежним від струму й перетину проводів. Тоді загальний індуктивний опір:
Для цього струму знаходимо г02 і х02, визначаємо 1КЗ і т.д.
Розрахунки можна виконати графоаналітичним способом. Для цього задаються різними значеннями струму, визначають для них Zr і будують криву залежності: (рис. 15.6). При перетинанні кривої з ординатою, відповідної до номінальної напруги мережі, знаходимо значення струму КЗ.
Рис. 15.6. Графік для визначення струму КЗ у лінії зі сталевими проводами
Якщо цікавить найбільше можливе значення струму КЗ у лінії зі сталевими проводами, то можна приблизно прийняти значення їх опорів при робочому струмі.
Як уже вказувалося раніше, до внутрішнього індуктивного опору xq потрібно додати зовнішній індуктивний опір проводів xq, яке може бути прийняте рівним Xq = 0,4 Ом/км.
4. Визначення струмів короткого замикання в сільських мережах напругою 380 в
Сільські електричні мережі напругою 380 В виконують із глухозаземленною нейтраллю. Тому в них можливі трьох-, двох- і однофазні короткі замикання.
Струми КЗ при трьох- і двофазних коротких замиканнях визначають методами, наведеними раніше. Крім того, необхідні значення струмів КЗ для перевірки надійності спрацьовування релейного захисту, якщо вона є котушок, що відключають, автоматів і плавких запобіжників. У цьому випадку необхідно визначати найменші значення струму КЗ. Для мереж напругою 380/220 В - це струми однофазних КЗ. Далі викладений порядок їх визначення. Очевидно, що найменше значення струму буде при короткому замиканні в найбільш вилученій точці повітряної лінії, яку вибирають у якості розрахункової.
Електрична схема мережі в цьому випадку показано на рис. 15.7, а, а схема її заміщення – на рис. 15.7, б. Опором лінії напругою 10 кВ можна зневажити й прийняти Zi0 = 0. Тоді струм однофазного КЗ.
де Z - повний опір трансформатора току замикання на корпус.
Значення залежать від потужності
Рис. 15.7. Електрична схема мережі
Індуктивний опір петлі «фазний - нульове проведення лінії для проводів з кольорових металів ухвалюють 0,6 Ом/км, при сталевих проводах активне й внутрішнє індуктивне опору визначають залежно від струмів КЗ, а зовнішній індуктивний опір ухвалюють рівним 0,6 Ом/км.
Для надійного автоматичного відключення аварійної ділянки струм однофазного КЗ повинен не менш чому в 3 рази перевищувати номінальний струм плавкої вставки запобіжника або розчеплювача автомата. Для автоматів, постачених тільки електромагнітним расцепителем, цей струм повинен становити не менш 1,4 уставки струму електромагнітного розчеплювача автомата. Опору сталевих проводів слід брати для цих значень струмів.
Повні опори трансформаторів струму замикання на корпус фазний і нульовий проведення різного перетину, то повний опір петлі
де rоф і х0 - опір фазного проведення; r - опірз нульового проведення.
Коли перетин проводів уздовж лінії різні, потрібно знайти повний опір кожної ділянки й усі результати скласти.
Якщо струм КЗ недостатній для спрацьовування захисту, то треба збільшити перетин проводів або побрати трансформатор більшої потужності.
Лекція 16
Тема: Релейний захист систем електропостачання сільського господарства
