- •План лекції
- •1. Вступ. Роль і місце дисципліни в підготовці фахівців
- •2. Розвиток електропостачання сільського господарства
- •3. Складові частини електропостачальної системи
- •4. Надійність електропостачання та засоби для підвищення її рівня
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Проводи й кабелі
- •3. Ізолятори повітряних ліній
- •План лекції
- •1. Схеми й конструктивне виконання електричних мереж
- •2. Захисна апаратура для мереж до 1000в
- •План лекції
- •1. Вимоги сільськогосподарських споживачів до електропостачання
- •2. Виробництво електричної енергії
- •3. Електричне обладнання сільськогосподарських станцій і підстанцій
- •4. Лінії електропередачі
- •5. Електричні навантаження сільськогосподарських підприємств і населених пунктів
- •6. Внутрішні електричні мережі
- •План лекції
- •1. Призначення й конструктивне виконання електричних мереж
- •2. Схеми передачі й розподілу електроенергії
- •План лекції
- •1. Якість електричної енергії
- •2. Надійність електропостачання й засобу для підвищення її рівня
- •3. Зниження втрат електроенергії і її раціональне використання
- •План лекції
- •1. Складові частини електропостачальної системи.
- •1. Складові частини електропостачальної системи
- •2. Головні функції та електричні схеми
- •3. Основне електрообладнання розподільних пунктів
- •4. Головні складові частини та класифікація
- •5. Визначення, основні вимоги та класифікація електричних схем
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Найпростіші імовірнісно-статистичні моделі визначення розрахункових навантажень
- •3. Імовірнісні характеристики навантажень сільськогосподарських споживачів. Розрахунки навантажень по їхніх імовірнісних характеристиках
- •4. Визначення розрахункових навантажень електричних мереж за допомогою коефіцієнтів одночасності
- •План лекції
- •1. Розрахунки електричних мереж по втраті напруги
- •2. Розрахунки розімкнутих трифазних мереж з рівномірним навантаженням фаз по втраті напруги
- •3. Розрахунки сталевих проводів
- •4. Розрахунки розімкнутих трифазних мереж з нерівномірним навантаженням фаз
- •План лекції
- •1. Економічна щільність струму й економічні інтервали навантаження
- •2. Втрати енергії в електричних мережах
- •План лекції
- •1. Припустиме навантаження на неізольовані провода
- •2. Припустиме навантаження на ізольованих проводах й кабелях при нагріванні
- •3. Вибір плавких запобіжників, автоматів і перетину проводів і кабелів по припустимому нагріванні
- •План лекції
- •1. Визначення механічних навантажень проводів
- •2. Механічні розрахунки проводів
- •3. Механічні розрахунки опор
- •План лекції
- •1. Регулювання напруги в сільських електричних мережах
- •2. Регулювання напруги генераторів сільських електростанцій
- •3. Застосування мережних регуляторів напруги й конденсаторів
- •План лекції
- •1. Перенапруги й захист від них
- •2. Поняття про грозу й атмосферні перенапруги
- •3. Захист від прямих ударів блискавки
- •4. Захист від наведених перенапруг
- •5. Захист сільських електричних установок від атмосферних перенапруг
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Складання розрахункових схем
- •3. Визначення струмів короткого замикання в сільських мережах напругою вище 1 кВ
- •4. Визначення струмів короткого замикання в сільських мережах напругою 380 в
- •План лекції
- •1. Призначення й загальна характеристика релейного захисту й автоматизації
- •2. Основні вимоги до обладнаня релейного захисту й автоматики
- •3. Основні принципи релейного захисту
- •4. Максимальний струмовий захист
- •5. Захист генераторів
- •План лекції
- •1. Призначення й обсяг автоматизації
- •2. Автоматична синхронізація генераторів
- •3.Автоматичне частотне розвантаження
- •4. Автоматичне повторне включення
- •5. Автоматичне включення резервного живлення
- •Тема Техніко-економічні розрахунки систем електропостачання План лекції
- •1. Основні положення техніко-економічних розрахунків
- •2. Річні експлуатаційні витрати
- •3. Витрати на виробництво й передачу електроенергії
- •Характеристика і класифікація електричних мереж
- •Характеристика розподільних електричних мереж
- •Характеристика живильних електричних мереж
2. Складання розрахункових схем
Для розрахунків струму КЗ будь-яку схему електричної мережі необхідно привести до найпростішого виду, зображеного на рисунку 15.3. Тоді струм КЗ.
де Z, - еквівалентні значення ЕРС і опорів.
Для нескладних схем вхідні в них опори можуть виражатися в іменованих одиницях. Нехай на рис. 15.4 а, зображена схема ланцюга КЗ, що полягає з генератора, двох трансформаторів і двох ділянок лінії. Кожний із вхідних у ланцюг елементів може бути виражений своїм опором Z (рис. 15.4, б). Для того щоб знайти еквівалентний опір схеми, потрібно привести всі опори до одному напрузі, яку називають базисним. За базисне U6 ухвалюють номінальну напругу однієї із щаблів, помножене на 1,05.
Рис. 15.3. Схема для визначення струму КЗ, наведена до найпростішого виду
Наведені значення можуть визначати по наступних формулах:
У цих формулах U6 - номінальна напруга даної ступені, помножене на 1,05.
Еквівалентний наведений опір схеми (рис. 15.4, б)
Перетворювати складні схеми за допомогою іменованих одиниць незручно. У цьому випадку величини виражають у відносних одиницях. У якості основної базисної одиниці ухвалюють базисну потужність Sb, значення якої вибирають довільно. За другу базисну одиницю ухвалюють напругу Ub. Звичайно для кожної ступені ухвалюють за базисне її номінальну напругу, помножене на 1,05, і, таким чином, у системі мають стільки базисних напруг, скільки ступенів напруг.
Базисна потужність
Базисний струм
Базисний опір
Значення відносних величин, наведених до базисних умов, визначають по наступних рівняннях:
Для електричних машин і апаратів опір частий дають у паспорті у відносних одиницях до їхньої номінальної потужності:
Звідси:
Тоді опір у відносних одиницях, наведене до базисної потужності,
Для перетворення вихідних схем і приведення їх до найпростішої використовують загальновідомі методи, які розглянуті в дисципліні «Теоретичні основи електротехніки». Тоді еквівалентна ЕРС ЕЕ = ЕХ = Е2 = ЕL. На рис. 15.5 еквівалентна провідність, а еквівалентний струм звідки або, перетворюючи, маємо
Значення величини в дужках дорівнює нулю, і тоді еквівалентна ЕРС
Рис. 15.5. Схема визначення еквівалентної електрорушійної сили
У ланцюзі короткого замикання крім генераторів можуть бути елементи тільки трьох видів: трансформатори, проведення повітряних або кабельних ліній і реактори.
Опір трансформатора у відносних одиницях, наведене до базисної потужності, по рівнянню
Індуктивні опори на 1 км довжини х0 проводів повітряних ліній і кабелів мало залежать від перетинів і для повітряних ліній при напрузі 0,38 кВ можуть бути прийнято 0,35 Ом/км, при 6...220 кВ - 0,4 Ом/км. Відповідно для кабелів при напругах 6...10 кВ вони становлять 0,08 Ом/км і для 35 кВ - 0,12 Ом/км. Їхні активні опори г0 можна визначати залежно від перетину й матеріалу проведення.
За загальний опір проведення повітряної лінії або кабелю у відносних одиницях, наведений до базисної потужності
де l -довжина проведення.
Реакторами називають котушки без сталевого сердечника, які включають послідовно в електричну мережу для зменшення струму КЗ. Їхній опір в основному індуктивний. Активної складовій струму КЗ зневажають. Значення опору реактора звичайно дають у відносних одиницях (або у відсотках) до його номінальної потужності або номінального струму.
