- •План лекції
- •1. Вступ. Роль і місце дисципліни в підготовці фахівців
- •2. Розвиток електропостачання сільського господарства
- •3. Складові частини електропостачальної системи
- •4. Надійність електропостачання та засоби для підвищення її рівня
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Проводи й кабелі
- •3. Ізолятори повітряних ліній
- •План лекції
- •1. Схеми й конструктивне виконання електричних мереж
- •2. Захисна апаратура для мереж до 1000в
- •План лекції
- •1. Вимоги сільськогосподарських споживачів до електропостачання
- •2. Виробництво електричної енергії
- •3. Електричне обладнання сільськогосподарських станцій і підстанцій
- •4. Лінії електропередачі
- •5. Електричні навантаження сільськогосподарських підприємств і населених пунктів
- •6. Внутрішні електричні мережі
- •План лекції
- •1. Призначення й конструктивне виконання електричних мереж
- •2. Схеми передачі й розподілу електроенергії
- •План лекції
- •1. Якість електричної енергії
- •2. Надійність електропостачання й засобу для підвищення її рівня
- •3. Зниження втрат електроенергії і її раціональне використання
- •План лекції
- •1. Складові частини електропостачальної системи.
- •1. Складові частини електропостачальної системи
- •2. Головні функції та електричні схеми
- •3. Основне електрообладнання розподільних пунктів
- •4. Головні складові частини та класифікація
- •5. Визначення, основні вимоги та класифікація електричних схем
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Найпростіші імовірнісно-статистичні моделі визначення розрахункових навантажень
- •3. Імовірнісні характеристики навантажень сільськогосподарських споживачів. Розрахунки навантажень по їхніх імовірнісних характеристиках
- •4. Визначення розрахункових навантажень електричних мереж за допомогою коефіцієнтів одночасності
- •План лекції
- •1. Розрахунки електричних мереж по втраті напруги
- •2. Розрахунки розімкнутих трифазних мереж з рівномірним навантаженням фаз по втраті напруги
- •3. Розрахунки сталевих проводів
- •4. Розрахунки розімкнутих трифазних мереж з нерівномірним навантаженням фаз
- •План лекції
- •1. Економічна щільність струму й економічні інтервали навантаження
- •2. Втрати енергії в електричних мережах
- •План лекції
- •1. Припустиме навантаження на неізольовані провода
- •2. Припустиме навантаження на ізольованих проводах й кабелях при нагріванні
- •3. Вибір плавких запобіжників, автоматів і перетину проводів і кабелів по припустимому нагріванні
- •План лекції
- •1. Визначення механічних навантажень проводів
- •2. Механічні розрахунки проводів
- •3. Механічні розрахунки опор
- •План лекції
- •1. Регулювання напруги в сільських електричних мережах
- •2. Регулювання напруги генераторів сільських електростанцій
- •3. Застосування мережних регуляторів напруги й конденсаторів
- •План лекції
- •1. Перенапруги й захист від них
- •2. Поняття про грозу й атмосферні перенапруги
- •3. Захист від прямих ударів блискавки
- •4. Захист від наведених перенапруг
- •5. Захист сільських електричних установок від атмосферних перенапруг
- •План лекції
- •1. Загальні відомості
- •2. Складання розрахункових схем
- •3. Визначення струмів короткого замикання в сільських мережах напругою вище 1 кВ
- •4. Визначення струмів короткого замикання в сільських мережах напругою 380 в
- •План лекції
- •1. Призначення й загальна характеристика релейного захисту й автоматизації
- •2. Основні вимоги до обладнаня релейного захисту й автоматики
- •3. Основні принципи релейного захисту
- •4. Максимальний струмовий захист
- •5. Захист генераторів
- •План лекції
- •1. Призначення й обсяг автоматизації
- •2. Автоматична синхронізація генераторів
- •3.Автоматичне частотне розвантаження
- •4. Автоматичне повторне включення
- •5. Автоматичне включення резервного живлення
- •Тема Техніко-економічні розрахунки систем електропостачання План лекції
- •1. Основні положення техніко-економічних розрахунків
- •2. Річні експлуатаційні витрати
- •3. Витрати на виробництво й передачу електроенергії
- •Характеристика і класифікація електричних мереж
- •Характеристика розподільних електричних мереж
- •Характеристика живильних електричних мереж
3. Механічні розрахунки опор
Для опор ПЛ визначають навантаження в нормальних і аварійних режимах роботи, причому якщо проводи розраховують по допустимих напруженнях, те будівельні конструкції опор - методом граничних станів. Його сутність полягає в тому, що спочатку знаходять звичайним способом нормативні навантаження на опору. Потім їх множать на коефіцієнти перевантаження, наведені далі, і одержують розрахункові навантаження.
Розглянемо порядок розрахунків одностоєчної проміжної опори (рис. 12.7).
Вибирають довжину прольоту /. З її збільшенням зменшується число опор на 1 км, але вартість кожної опори збільшується, тому що опори повинні бути вище, щоб витримати заданий габарит лінії Аг. Тому звичайно при збільшенні довжини прольоту спочатку вартість 1 км лінії зменшується, а потім починає зростати. Мінімальна вартість лінії відповідає оптимальній довжині прольоту. Отже, необхідно розрахувати велику кількість варіантів і вибрати найкращий. Так і роблять при розробці типових проектів повітряних ліній, які складені для всіх перетинів проводів і кліматичних умов. Ці проекти широко застосовують при масовому будівництві сільських мереж і дають істотну економію.
Коли споруджують окремі лінії невеликої довжини й відсутні типові проекти або проекти є, але на складі відсутні колоди потрібної довжини й діаметра, довжину прольоту визначають, виходячи з наявних матеріалів.
Нехай задана довжина колоди для стійки /ст і для Тоді можна записати рівність (рис. 12.7)
Габарит лінії Аг і максимальна стріла прогину/„ах у сумі становлять:
Звідси знаходимо максимальну стрілу прогину, яку можна одержати, виконавши опору з даних колод:
Рис. 12.7. Схема одностоєчної проміжної опори із приставкою
На опору діють дві горизонтальні сили. Перша з них Р, - результат тиску вітру на проводи, що передається на опору (рис. 12.8). Нормативне значення цієї сили, Н, прикладеної в точці з, при відсутності ожеледі для трехпроводной лінії становить:
де g - питоме навантаження від тиску вітру на проведення, вільний від ожеледі, МПа/м; - перетин проводу, мм2; / - проліт лінії, м.
Розрахунковий тиск, з урахуванням коефіцієнта перевантаження
Нормативне значення тиску вітру на проведення, Н, покриті ожеледдю,
де gs - питоме навантаження від тиску вітру на проведення, покритий ожеледдю, МПа/м.
Розрахункове значення
Рис. 12.8. Схема сил, що діють на одностоечную проміжну опору із приставкою
Друга горизонтальна сила Р2 - результат тиску вітру на опору:
де Р„ - питоме навантаження від тиску вітру на опору, Па [тут Р0 - Сху2/1,6, де Сх =0,7 – аеродинамічний коефіцієнт; V - максимальна швидкість вітру, м/с]; 4Р - середній діаметр опори з урахуванням стоку, м.
Під дією горизонтальних сил опора звивається. Прогин опори а показано на рис. 12.8.
На опору діє також вертикальна сила Р3, яка визначається вагою проводів і шару ожеледі на них. Для трьохпроводної лінії
де gi - сумарне питоме навантаження від власної ваги проведення й ваги ожеледі, МПа/м.
Крім того, на опору діє вертикальна сила Р4, яка дорівнює сумі ваги основної стійки <7,, надземної частини приставки З2 і траверси З3, якщо вона є, тобто
Після того як знайдені сили, прикладені до опори, визначають напруги в деревині опори. В основній стійці найбільші напруги створюються в перетині А-А по осі верхнього бандажа, що з'єднує основну стійку із приставкою, а в приставці - у місці закладення опори в землю, тобто в перетині В-В. Перетин А-А. Згинальний момент від тиску вітру на проведення й опору в перетині А-А.
Тут сила від тиску вітру на стійку висотою /г3 рівна й прикладена на відстані у від перетину А-А. Повний згинальний момент у перетині А-А
де 1,05 - коефіцієнт, що враховує моменти від дії вертикальних сил ваги проводів, шаруючи ожеледі й власної ваги опори.
Напруга в перетині А-А
де \¥а - момент опору в перетині А-А [тут 1УА = 0,95 0,1, де 0,95 коефіцієнт, що враховує ослаблення перетину стійки притеской її до приставки; їв - діаметр опори в перетині А-А].
Діаметр стійки опори в перетині А-А
де ёа - діаметр стійки в отрубе.
Перетин В-В. Згинальний момент від тиску вітру на проведення й опору
Як і в попередньому випадку, дія вертикальних сил можна врахувати, збільшивши момент М, на 10 %. Тоді
Напруга в перетині В-В
Тоді
Напруги оА й ов, отримані по формулах, не повинні перевищувати допустимі напруження на вигин у матеріалі опори.
Розрахункові допустимі напруження, Мпа, при просоченій деревині сосни приймають наступними:
без ожеледі з ожеледдю при аварійному режимі
Допустимі напруження деревини модрини одержують при множенні наведених раніше значень на коефіцієнт 1,2, а їли - на 0,9.
Модуль пружності уздовж волокон незалежно від породи дерева приймають рівним 10 • 103 МПа для просоченої деревини.
Якщо в матеріалі опори напруга менше припустимого, то діаметр стійки або приставки можна зменшити. Однак для ліній напругою понад 35 кВ діаметр у верхньому зрізі повинен бути не менш 18 см, для ліній напругою 1...35 кВ - не менш 16, для ліній напругою до 1 кВ - не менш 14 см.
Якщо напруга більше припустимого, то слід брати колоду більшого діаметра, а при його відсутності зменшити довжину прольоту.
Після того як розрахують опору, слід перевірити її закріплення в ґрунті. Для орієнтовних розрахунків глибина закріплення опор у ґрунті, м,
де мВ - згинальний момент, що діє на опору в місці входу її в ґрунт (перетин в-в)\ до, - коефіцієнт запасу стійкості опори (для проміжних опор у нормальному режимі до, = 2,5, в аварійному - до, = 2,0; для анкерних - відповідно 3,0 і 2,5; для кутових, кінцевих і перехідних в обох режимах ку = 4,5); а - коефіцієнт, що характеризує властивості ґрунту; ь - коефіцієнт, що враховує ширину опори ( для одиночної опори ь - 2порівн).
Лекція 13
Тема: Регулювання напруги в електричних мережах
