Лекція 1

Тема: Вступ. Роль електропостачання агропромислових підприємств

План лекції

1. Вступ. Роль і місце дисципліни в підготовці фахівців.

2. Розвиток електропостачання сільського господарства.

3. Складові частини електропостачальної системи.

4. Надійність електропостачання та засоби для підвищення її рівня.

1. Вступ. Роль і місце дисципліни в підготовці фахівців

Дисципліна «Основи електропостачання» є базовою профілюючою дисципліною освітньо-професійної програми спеціальності 6.100101 «Енергетика та електротехнічні системи в АПК».

Метою вивчення дисципліни є засвоєння студентами комплексу питань щодо забезпечення надійної та ефективної роботи систем електропостачання агропромислового та підготовка студентів до діяльності в системах електропостачання агропромислового комплексу.

Освоїти навички, необхідні для проектування енергетичних об’єктів в АПК. Основні завдання дисципліни випливають з її ролі в системі підготовки інженера-електрика.

Студенти повинні знати:

Технологію виробництва електричної енергії. Передачу електричної енергії споживачам та розподіл електричної енергії. Будову та конструкцію систем електропостачання.

Електричні схеми електроустановок систем електропостачання. Технології та методи вимірювання напруги, струму та потужності електрообладнання.

Студенти повинні уміти:

Володіти сучасними математичними методами розрахунків, адаптованими до систем електропостачання сільського господарства.

Виконувати необхідні техніко-економічні розрахунки окремих елементів та систем електропостачання сільськогосподарських об’єктів.

2. Розвиток електропостачання сільського господарства

Електрифікація, тобто виробництво, розподіл і застосування електроенергії, - основа стійкого функціонування й розвитку всіх галузей промисловості й сільського господарства країни й комфортного побуту населення.

На базі електроенергетики стали розвиватися промисловість, сільське господарство й транспорт. Досвід розвитку електрифікації показав, що надійне, якісне й дешеве електропостачання можливе тільки від великих районних електростанцій, об'єднаних у потужні енергетичні системи. Вироблення найбільш дешевої електроенергії на великих електростанціях районного масштабу й передача її по лініях електропередачі великого радіуса обумовлені високою концентрацією виробництва електроенергії й можливістю розміщення електростанцій безпосередньо в дешевих джерел енергії - вугілля, сланців, на більших ріках.

У світі відзначається підвищений інтерес до використання нетрадиційних поновлюваних джерел енергії (НПДЕ), до яких відносять вітроелектричні станції, геліостанції, гідравлічні, біоелектричні станції, що працюють на відходах сільськогосподарських підприємств, і ін. Частка НПДЕ у світовому паливно- енергетичному балансі світу становить близько 20%, у тому числі гідроелектроенергія - близько 26%, сонячна енергія – 6%, деревне паливо – 49%, енергія вітру - 1,8%, відходи підприємств - 15%.

Сільське господарство одержує електроенергію в основному від енергетичних систем. Повітряними лініями охоплені майже всі населені пункти.

Електричні навантаження в сільськім господарстві - постійно мінлива величина: підключаються нові споживачі, поступово росте навантаження на введенні у вдома, тому що збільшується насичення побутовими приладами, у той же час припиняють своє існування великі тваринницькі комплекси, поступаючись місцем дрібним фермам, іт. буд. Якщо електричне навантаження збільшується, то пропускна здатність електричних мереж стає недостатньою й з'являється необхідність у їхній реконструкції. При цьому частина повітряних ліній заміняють підземними кабелями або повітряними лініями з ізольованими самонесучими проводами. Основна перевага таких мереж - висока надійність і великий термін служби. Проводяться роботи з реконструкції електричних мереж із застосуванням самонесучих проводів і кабелів.

При реконструкції широко впроваджуються заходи щодо підвищення надійності електропостачання сільських споживачів, яка ще далеко не достатня.