- •1.5. Основні принципи побудови освіти в Україні:
- •3.4. Принципи виховання. Їх коротка характеристика.
- •3.5. Характеристика принципів виховання (трьох за вибором студента).
- •3.6. Поняття про методи виховання, різноманітні підходи до їх класифікації.
- •3.8. Методи організації діяльності і формування досвіду громадської поведінки, їх характеристика.
- •3.10. Форми виховання і їх класифікація.
- •3.11)Поняття про науковий світогляд, його основні риси, шляхи формування.
- •3.13)Етика як основа морального виховання особистості. Завдання, зміст і форми морального виховання.
- •3.14)Роль статевого виховання в моральному становленні особистості.
- •3.17) Естетика як основа естетичного виховання.
- •3.18) Зміст і форми фізичного виховання.
- •3.19) Завдання, зміст і форми правового виховання.
- •3.20) Завдання, зміст і формиекологічноговиховання
- •3.21) Зміст, методи, прийоми та формипозакласноївиховноїроботи.
- •3.22) Зміст і форми позашкільної виховної роботи.
- •3.23) Спільнавиховна робота школи, сім’ї та громадськості в світліостанніхдокументів про школу.
- •4.4) Характеристика структури процесу засвоєння знань.
- •4.5) Види навчання,їх характеристика.
- •4.8) Характеристика навчальних планів,програм,підручників.
- •4.11 Поняття про методи навчання,їх класифікація.
- •4.13. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності поділяються на дві групи.
- •4.15.Поняття про форми організації навчання, їх класифікація.
- •4.16.Урок як основна форма організації навчального процесу.
- •4.17.Лекції, семінари і практикуми як організаційні форми навчання.
- •4.18. Самостійна робота студентів.
- •4.19.Діагностика навчання.
- •4.20. Індивідуальні і групові консультації.
- •4.21. Професійна діяльність педагога в організації навчально-виховного процесу.
- •5.1.Принципи управління і керівництва школою.
- •5.2) Органи освіти, їх функції в управлінні школами.
- •5.4) Педагогічна рада школи, зміст і організація її роботи.
- •5.6) Поняття про педагогічний досвід. Його вивчення, узагальнення та поширення.
4.15.Поняття про форми організації навчання, їх класифікація.
Форма організації навчання - зовнішній бік організації навчального процесу, пов'язаний з кількістю учнів, часом і місцем навчання, а також із порядком його здійснення.
Їх класифікують:
- за кількістю учнів ( масові, колективні, групові, мікрогрупові, індивідуальні форми навчання); – місцем навчання – шкільні форми: урок, робота в майстерні, на пришкільній дослідній ділянці, в лабораторії тощо; позашкільні форми: екскурсія, домашня самостійна робота, заняття на підприємстві;
– дидактичною метою – форми теоретичного навчання: лекція, факультатив, гурток, конференція; комбінованого або змішаного навчання: урок, семінар, домашня робота, консультація; практичного (практикуми) і трудового навчання: робота в майстернях, у спеціальних класах, на пришкільних ділянках; – тривалістю навчання – класичний урок (45 хв.), спарені заняття (90 хв.), спарені скорочені заняття (70 хв.), а також уроки «без дзвінків».
4.16.Урок як основна форма організації навчального процесу.
Урок — така форма організації навчання, при якій навчальні заняття проводяться вчителем з групою учнів постійного складу, одного віку і рівня підготовки протягом певного часу (45, 35 хвилин) і відповідно до розкладу. В основі уроку та інших форм навчання лежать індивідуальна і колективна (парна, групова і масова) форми роботи учнів. При індивідуальній формі навчання учень виконує завдання самостійно, наприклад, працює з книгою, і ця форма навчання часто відіграє вирішальну роль у формуванні особистості учня. Колективна форма навчання буває двох видів: фронтальна і бригадна: навчання може проходити в малих групах (5-6 чоловік), динамічних парах або парах змінного складу (кожен учень по черзі працює з усіма іншими учнями класу або групи під загальним керівництвом учителя, тобто працює поперемінно то як учитель, то як учень). При цьому всі навчають кожного, а кожен — усіх; учень при цьому багато разів викладає тему, правило, теорему, він активний, глибоко засвоює матеріал.
4.17.Лекції, семінари і практикуми як організаційні форми навчання.
Оновна дидактична ціль лекції – сформувати орієнтаційну основу для подальшого засвоєння навчального матеріалу. В лекції реалізуються дві функції – методологічна і організаційна. Перша вводить студентів в науку в цілому, додає навчальному курсу концептуальність; друга пов’язує всі інші форми навчальних занять, які логічно слідкують за нею, опираються на неї змістовно і тематично. Лекція складається з трьох основних етапів: 1 - вхідна частина. Формування цілей і завдань лекції. 2- виклад. Докази, факти, аналіз понять, демонстрація слайдів. Характеристика різних точок зору. 3- закінчення. Формування основного висновку. Настанова для самостійної роботи. Методичні поради, відповіді і запитання. Лекція буде повноцінною, якщо будуть виконані такі умови:- правильно спланований зміст лекції;- знайдені точні засоби, які можуть довести зміст матеріалу до учнів;- забезпечення чіткого контакту з аудиторією.
Семінарське заняття дає учням можливість розвивати продуктивне мислення, володіти уміннями точно і доказано виражати свої думки на мові конкретної науки, вести дискусію діалог. Для семінару характерний безпосередній зв’язок між педагогами і учнями, атмосфера взаєморозуміння. Особливістю семінару є те, що він проводиться за поданим планом.
Практикум – це форма зв’язку теорії з практикою, яка служить для закріплення знань шляхом включення учнів в рішення різного типу навчально-пізнавальних завдань. Ця форма роботи використовується після вивчення великих розділів навчального курсу. Способом керування навчальної діяльності учнів при проведенні практикуму служить інструкція..Практикум сприяє розвитку високого рівня самостійності учнів їх творчих відносин до виконання завдання.