- •1.5. Основні принципи побудови освіти в Україні:
- •3.4. Принципи виховання. Їх коротка характеристика.
- •3.5. Характеристика принципів виховання (трьох за вибором студента).
- •3.6. Поняття про методи виховання, різноманітні підходи до їх класифікації.
- •3.8. Методи організації діяльності і формування досвіду громадської поведінки, їх характеристика.
- •3.10. Форми виховання і їх класифікація.
- •3.11)Поняття про науковий світогляд, його основні риси, шляхи формування.
- •3.13)Етика як основа морального виховання особистості. Завдання, зміст і форми морального виховання.
- •3.14)Роль статевого виховання в моральному становленні особистості.
- •3.17) Естетика як основа естетичного виховання.
- •3.18) Зміст і форми фізичного виховання.
- •3.19) Завдання, зміст і форми правового виховання.
- •3.20) Завдання, зміст і формиекологічноговиховання
- •3.21) Зміст, методи, прийоми та формипозакласноївиховноїроботи.
- •3.22) Зміст і форми позашкільної виховної роботи.
- •3.23) Спільнавиховна робота школи, сім’ї та громадськості в світліостанніхдокументів про школу.
- •4.4) Характеристика структури процесу засвоєння знань.
- •4.5) Види навчання,їх характеристика.
- •4.8) Характеристика навчальних планів,програм,підручників.
- •4.11 Поняття про методи навчання,їх класифікація.
- •4.13. Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності поділяються на дві групи.
- •4.15.Поняття про форми організації навчання, їх класифікація.
- •4.16.Урок як основна форма організації навчального процесу.
- •4.17.Лекції, семінари і практикуми як організаційні форми навчання.
- •4.18. Самостійна робота студентів.
- •4.19.Діагностика навчання.
- •4.20. Індивідуальні і групові консультації.
- •4.21. Професійна діяльність педагога в організації навчально-виховного процесу.
- •5.1.Принципи управління і керівництва школою.
- •5.2) Органи освіти, їх функції в управлінні школами.
- •5.4) Педагогічна рада школи, зміст і організація її роботи.
- •5.6) Поняття про педагогічний досвід. Його вивчення, узагальнення та поширення.
4.8) Характеристика навчальних планів,програм,підручників.
Навчальні плани. У шкільних навчальних планах реалізуються основні ідеї та положення. навчальні плани зорієнтовані на поступове реформування змісту освіти, враховують реальний стан навчально-методичного забезпечення, особливо труднощі з оновленням підручників. Навчальна програма — це документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожною навчального предмета, умінь і навичок, які підлягають засвоєнню, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання. Програма складається з таких розділів: а) пояснювальна записка, де викладено цілі навчання з даного предмета, ознаки процесу; б) зміст навчального матеріалу, поділений на розділи і теми із зазначеною кількістю годин на кожну; в) обсяг знань, умінь, навичок з даного предмета для учнів кожного класу; г) перелік унаочнень і літератури для учнів, методичної літератури для викладачів; ґ) критерії оцінювання знань, умінь, навичок щодо кожного з видів роботи. Вимоги до навчальних програм: а) високий науковий рівень з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу; б) виховний потенціал; в) генералізація навчального матеріалу на основі фундаментальних положень сучасної науки; г) групування його навколо провідних ідей і наукових теорій; ґ) розвантаження програм від надто ускладненого і другорядного матеріалу; д) реалізація міжпредметних зв'язків; е) реалізація ідеї взаємозв'язку науки, практики і виробництва; є) формування умінь і навичок з кожного предмета. Підручник — основна навчальна книга, складена відповідно до програми з урахуванням вікових особливостей учнів. Як правило, підручники складаються на конкурсній основі авторським колективом, до якого входять автори програм, досвідчений вчитель-методист, а також стиліст-літератор та ілюстратор-митець; від цих людей залежить якість підручника. Крім підручників, учні і вчителі користуються навчальними посібниками — це книги, які розширюють межі підручника, містять додаткові найновіші і довідкові відомості.
4.9) Види освіти, особливості повноцінних знань. Загальна освіта - процес і результат оволодіння основами наук, необхідних для формування світогляду та моральних якостей. . Початкова освіта (1-4 класи) забезпечує загальний розвиток дитини, вміння добре читати, писати, знання основ арифметики, первинні навички користування книжкою та іншими джерелами інформації. Основна середня освіта (б-9 класи) передбачає досконале оволодіння державною та іноземною мовами, засвоєння знань з базових дисциплін, можливість здобуття наступних рівнів освіти. Повна середня освіта (10-11 класи) забезпечує поглиблене оволодіння знаннями з базових. Політехнічна освіта - освіта, зміст якої становлять знання про галузі та наукові принципи виробництва, передбачає знайомство учнів з науковими основами сучасного виробництва. Професійна освіта - освіта, яка охоплює знання, практичні вміння і навички, необхідні для виконання роботи в певній галузі трудової діяльності. Особливостями повноцінних знань є: - повнота, що характеризується обсягом знань про виучуваний об'єкт; - глибина, що полягає в кількості усвідомлених істотних зв'язків між елементами знань; - гнучкість, яка виявляється у швидкості знаходження способів застосування знань;- оперативність, що передбачає вміння застосовувати знання в стандартних ситуаціях; - системність, яка характеризується наявністю певної структури знань, що відповідає структурі наукової теорії; - узагальненість, що передбачає вміння "підводити" конкретні знання під загальні; - усвідомлення, яке характеризується вмінням знаходити зв'язки між їх елементами, визначати шляхи формування знань.
4.10) Поняття про принципи навчання. Характеристика трьох з них(за вибором студента). Принципи навчання- основні положення, що визначають зміст, організаційні форми та методи навчальної роботи школи. Принцип науковості. Сутність цього принципу полягає в тому, що засвоювані учнями знання повинні викладатися в інтерпретації сучасної науки, не суперечити її даним. Принцип свідомого засвоєння знань. Основою даного принципу слугують встановлені наукою закономірні положення: істинною сутністю людської освіченості є глибокі й самостійно осмислені знання, набуті шляхом інтенсивного напруження власної розумової діяльності; свідоме засвоєння знань учнями залежить від ряду умов і факторів: мотивів навчання, рівня і характеру пізнавальної активності учнів, організації навчально-виховного процесу і управління пізнавальною діяльністю учнів, використовуваних учителем методів і засобів навчання та ін.; власна пізнавальна активність школяра є важливим фактором навчання і виявляє вирішальний вплив на темп, глибину і міцність оволодіння навчальним матеріалом. Принцип наочності, єдності конкретного й абстрактного один з найдавніших і найважливіших принципів дидактики, який означає, що ефективність навчання залежить від цілеспрямованого залучення органів відчуттів до сприймання і переробки навчального матеріалу. Принцип доступності навчання вимагає врахування особливостей розвитку учнів, аналізу матеріалу з точки зору їх можливостей і такої організації навчання, щоб вони не відчували інтелектуальних, моральних, фізичних перевантажень. Принцип раціонального поєднання колективних та індивідуальних форм і способів навчальної роботиозначає, що вчитель може і повинен використовувати найрізноманітніші форми організації навчання: урок, екскурсія, практикуми, а також різноманітні способи взаємодії учнів у навчальному процесі: індивідуальну роботу, роботу в постійних і змінних парах, в малих і великих групах та ін. Принцип природо-відповідності навчання й виховання вперше запропонував Я.А.Коменський. Його гасло: "Навчай відповідно до природи". Природо-відповідність навчання він трактував, з одного боку, - як навчання, що відповідає особливостям дитячого віку, а з другого – як відповідність законам природи взагалі. Я.А. Коменський часто шукав аналогії між життям природи й процесом навчання і радив учителеві вчитись у природи, слідувати її законам.
